2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Зростання масштабів господарської діяльності і чисе-льності великих промислових комплексів, використання у вироб-ництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях —усе це збільшує імовірність виникнення техногенних аварій.Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибел-лю людей в Україні, припадає на транспорт. Тільки в 1997 р. ста-лося 37,94 тис. дорожньо-транспортних аварій, у яких загинуло6240 чоловік, травмовано 31,70 тис. чоловік.

У даний час в Україні функціонують чотири АЕС (Південно-українська, Запорізька, Рівненська і Хмельницька). На територіїУкраїни розташовано 6000 різних установ і організацій, діяль-ність яких може призвести до утворення радіоактивних відходів.

Основними виробниками радіоактивних відходів і місцями їхконцентрації є:

АЕС (накопичено 70 000 м3 радіоактивних відходів);

уранодобувна і переробна промисловість (накопичено65,5 млн. тонн радіоактивних відходів);

українське державне об'єднання «Радон» (накопичено5000 м3/р);

зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 млрд. м3радіоактивних відходів).

На території України функціонує 1610 об'єктів господарю-вання, на яких зберігається чи використовується у виробничихпроцесах понад 283 тис. СДОР, у тому числі 9,8 тис. тонн хлору,178,4 тис. тонн аміаку. З них — І ступеня хімічної небезпеки —76 об'єктів; II — 60 і III — 1134 об'єкти.

Усього в зонах можливого хімічного зараження від цих об'єк-тів проживає понад 20 млн. чоловік (38,5 % населення країни).

320 адміністративно-територіальних одиниць (АТО) маютьступінь хімічної небезпеки, з них І ступеня — 154 АТО, II ступе-ня — 47 АТО, III ступеня — 108 АТО.

Довжина магістральних газопроводів на території України ста-новить 3,9 тис. км. їх роботу забезпечують 31 компресорна станціяперекачування нафти і 69 газових перекачувальних станцій.

Довжина продуктопроводів становить 3,3 тис. км, і весь пере-рахований вище технічний комплекс уже вичерпав свій ресурс,що робить цей комплекс об'єктом підвищеної небезпеки.

Досить критичне становище в країні склалося в комунальномугосподарстві. Четверта частина водопровідних очисних споруд ісистем фактично відпрацювали свій термін експлуатації, 22 %систем перебувають в аварійному стані. Закінчився термін екс-плуатації кожної п'ятої насосної станції. Планово-попереджу-вальний ремонт виконується на 73 %. У системах каналізації від-працювали термін експлуатації 26 % систем і 17 % насосних ста-нцій.

Нині у водойми скидається без попереднього очищення бли-зько 250 м3/доба стічних вод.

Особливості географічного положення України, атмосферніпроцеси, наявність гірських масивів, близькість теплих морівобумовлюють різновид кліматичних умов.

У результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпеч-ні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофіч-ний характер для навколишнього середовища і населення.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному-заході іпівдні. У сейсмологічному відношенні найбільш небезпечнимиобластями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Черніве-цька, Одеська та АРК.

На значній території України (Карпати, Крим) річки маютьвиражений паводковий режим стоків. Вони формуються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, ведуть домасових руйнувань і до загибелі людей.

Характерними для України є також селеві процеси (в містах ірайонах Карпат і Криму), посухи, циклони, пилові бурі.

Нині в Україні, у зв'язку зі зростанням числа аварій і катаст-роф, стихійних лих, обстановка характеризується як дуже склад-на. Про це свідчать статистичні дані по Україні за останні роки.

Надзвичайні ситуації

1995

1996

1997

1998

Техногенного характеру

111

205

816

1996

Природного характеру

28

136

253

3996

Іншого характеру

*

*

833

7992

* — точні дані відсутні.

Розглянемо можливі надзвичайні ситуації і їхні характеристи-ки й наслідки.