2.3.1. Геологічні небезпечні явища

Землетруси

Потенційно сейсмічно небезпечними зонами на тери-торії України вважаються Закарпатська, Кримсько-Чорномор-ська, Південно-Азовська. Південне узбережжя Криму відносить-ся до надзвичайно сейсмонебезпечного регіону. За останні двасторіччя тут зареєстровано близько 200 землетрусів від 4 до7 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім неда-вно. В 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивні-стю 5—6 балів.

Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної пове-рхні, викликані процесами усередині землі. Час від часу на окре-мих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними фізичними іхімічними процесами, які відбуваються всередині, виникають на-пруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розхо-дженням окремих плит земної кори або вертикальними рухамипевних її блоків. Накопичуючись протягом більш-менш тривало-го часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких імиттєвих переміщень ділянок земної кори.

Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям:там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявля-ються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструєтьсябільше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — зпевним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річнізбитки від землетрусів близько 70 млрд. дол. США.

Основні показники, які дають уявлення про силу і характерземлетрусу — магнітуда: інтенсивність енергії на поверхні землі іглибині вогнища.

Магнітуда (у перекладі з латині «величина») — умовна вели-чина, що характеризує загальну енергію пружних коливань, ви-кликаних землетрусом або вибухом, дозволяє порівнювати дже-рела коливань за їх енергією. За шкалою інтенсивності (шкалоюРіхтера) сила землетрусу припускається пропорційною логариф-му амплітуди зсуву ґрунту на епіцентральній відстані 100 км. Ін-тенсивність найсильнішого землетрусу визначається величиною8,5 бала.

В останні роки в ряді європейських країн використовується12-бальна міжнародна шкала MSK — 64, у якій сила землетрусувизначається за наслідками впливу на людей, будинки, споруди,поверхневі шари землі тощо.

Співвідношення між магнітудою землетрусу за шкалою Ріхте-ра і його силою в епіцентрі за 12-бальною шкалою залежить відглибини вогнища.

Глибина вогнищ у різних сейсмогенних районах коливаєтьсявід 0 до 700 км; а в більшості випадків знаходиться в межах від20 до 30 км.

При значній глибині і достатній енергії коливання можутьпоширюватися на величезні площі (до 10 тис. км2), але навіть вепіцентрі не досягають великої сили (епіцентр — проекціяцентральної точки вогнища землетрусу (гіпоцентру) на земну по-верхню). При дрібному і особливо поверхневому вогнищі навітьнезначної енергії в епіцентрі може спостерігатися руйнівнийефект, але вже в декількох кілометрах від нього сила поштовхівслабшає до безпечних значень.

За причинами і місцями виникнення землетруси розрізняють:

Тектонічні — виникають у результаті переміщення мас земноїкори під впливом гірських процесів.

Вулканічні — виникають при виверженні вулканів, а часто іпередують їм. Звичайно охоплюють невеликі райони і супрово-джуються сильними вибухами, потоками лави, хмарами попелу йотруйних газів. При виверженні підводних вулканів можуть утво-рюватися величезні хвилі — цунамі і створюватися нові острови.

Обвальні — мають локальний характер, спостерігаються приобваленні склепінь підземних карстових пустот.

Моретрус — це різкі коливання води в морях і океанах, щовиникають при землетрусі, вогнище якого міститься під дномморя. Воно може супроводжуватися утворенням цунамі, що по-ширюється зі швидкістю до 800 км/год, змиває на узбережжяхцілі міста і спричиняє великі людські жертви.

Співвідношення інтенсивності землетрусу між шкалою Ріхте-ра і 12-бальною міжнародною шкалою MSK-64 наведено в таб-лиці 2.6.

Селі (від арабського «сайль») — бурхливий потік, грязьові чигрязьово-кам'яні потоки, які раптово виникають у руслах гірсь-ких річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивнимизливами, бурхливим сніготаненням або іншими причинами.

Потоки рухаються переривчасто, окремими імпульсами, відзатору до затору, у середньому зі швидкістю 10—15 км/год і ви-кликають на своєму шляху великі руйнування. Виникненню се-левих потоків сприяють також і антропогенні фактори: вирубкалісів і деградація ґрунту на гірських схилах, вибухи в гірськихпородах при будівництві доріг та роботи в кар'єрах.

На території України понад 30 міст, сіл та сільських населенихпунктів у Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівець-кій і Львівській областях піддаються впливу селевих потоків.Всього в Карпатах виявлено понад 290 селевих водозаборів. Най-більшою активністю характеризуються басейни річок Дністра,Тиси, Пруту.

Магнітудаза Ріхтером

Максимальнаінтенсивність за MSK-64

Коротка характеристика ефективності

2,0 і нижче

I—II

Як правило, не відчувається населен-ням

3,0

III

Відчувається деякими людьми, що пе-ребувають в будинках. Ушкодженнявідсутні

4,0

IV—V

Відчувають більшість людей. Пошко-дження будинків не спостерігається

5,0

VI—VII

Незначні пошкодження будинків: трі-щини в стінах

6,0

VII—VIII

Середні пошкодження: значні тріщинив слабких стінах, падіння незакріпле-них пічних димарів

7,0

IX—X

Значні руйнування: руйнування буди-нків неміцної конструкції, тріщини вміцних спорудах

8,0 і більше

XI—XII

Повне руйнування будинків

Зсуви, гірські обвали

Зсуви і гірські обвали являють собою зсув мас гірськихпорід униз по схилу під впливом сили ваги, виникають унаслідокпідмивання схилу, перезволоження, сейсмічних поштовхів і т.п.

Зсуви, обвали також здатні викликати великі завали й обва-лення автомобільних і залізничних шляхів, руйнування будинківі споруд, населених пунктів, ураження і загибель людей.

Відповідно до міжнародної статистики до 80 % зсувів у данийчас пов'язані з діяльністю людини. Зсуви переважно формуютьсяна зволожених ділянках і виникають при крутизні схилу 10° і бі-льше. На глиняних сильнозволожених ґрунтах можуть виникнутиі при крутизні 5-7°.

По глибині залягання зсуви бувають: поверхневі (1 м), дрібні(5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м); залежно відпотужності поділяються на: малі (до 10 тис. м3), великі (до 1 млн.м3); дуже великі (понад 1 млн. м3).

Зсуви можуть бути активними та неактивними. На активністьвпливає гірська порода схилу, що становить основу зсуву, а та-кож наявність вологи. Швидкість руху зсуву може бути від0,06 м/рік до 3 м/с. Зсуви характерні для західних областейУкраїни, а також узбережжя Чорного й Азовського морів. Площізсувонебезпечних процесів за останні 30 років зросли в 5 разів.Найбільшого зростання вони набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківсь-кій областях і в Криму.

Осідання земної поверхні в результаті карсту

Найбільше поширення осідання земної поверхні має врайонах розташування карстових порід і насамперед на територіїВолинської області (594 км2), Рівненської (214 км2), Хмельниць-кої (4235 км2). Особливу небезпеку викликають ділянки розвиткувідкритого карсту, що призводить до виникнення в землі тріщин,у які провалюються будинки, споруди, транспортні засоби.