3.1.2. Основні способи захисту населенняв надзвичайних ситуаціях техногенногоі природного характеру інформування та оповіщення

магниевый скраб beletage

Формування й оповіщення у сфері захисту населення ітериторій від надзвичайних ситуацій техногенного і природногохарактеру є основним і головним невід'ємним елементом усієїсистеми заходів такого захисту. Інформацію становлять відомостіпро прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначеннямїх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і ме-тоди реагування на них.

Центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі орга-ни рад зобов'язані надавати населенню через засоби масової ін-формації оперативну і достовірну інформацію про стан захистунаселення і територій від надзвичайних ситуацій, про виникнен-ня надзвичайних ситуацій, методи і способи їх захисту, уживаннязаходів щодо забезпечення безпеки.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуаційтехногенного і природного характеру та постійне інформуваннянаселення про них забезпечуються шляхом:

— завчасного створення і підтримки в постійній готовності за-гальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центра-лізованого оповіщення населення;

організаційно-технічного об'єднання територіальних сис-тем централізованого оповіщення і систем оповіщення наоб'єктах господарювання;

завчасного створення й організаційно-технічного об'єднан-ня із системами спостереження і контролю постійно діючих ло-кальних систем оповіщення й інформування населення в зонахможливого катастрофічного затоплення, районах розміщення ра-діаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної не-безпеки;

централізованого використання загальнодержавних і галу-зевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення,радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачіінформації.

Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і території віднадзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, за-побігання і реагування на них відповідними центральними і міс-цевими органами виконавчої влади здійснюються:

створення і підтримка в постійній готовності загальнодер-жавної і територіальних систем спостереження і контролю звключенням у них існуючих сил і засобів контролю;

організація збору, обробки і передачі інформації про станнавколишнього середовища, забруднення харчових продуктів,продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічни-ми речовинами, мікроорганізмами й іншими біологічними аген-тами.

Укриття в захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах, у разі потреби, підлягаєнаселення відповідно до його приналежності до груп (працюючазміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах).

Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

комплексного освоєння підземного простору міст і населе-них пунктів для взаємопогоджуваного розміщення в ньому спо-руд і приміщень соціально-побутового, воєнного і господарсько-го призначення з урахуванням необхідності пристосування івикористання частини приміщень для укриття населення у випа-дку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природно-го характеру;

обстеження й узяття на облік підземних і наземних буді-вель і споруд, які відповідають вимогам захисту споруд підзем-ного простору міст, гірничих виробок і природних пустот;

дообладнування з урахуванням реальної обстановки підва-льних й інших заглиблених приміщень;

будівництва заглиблених споруд, окремо розташованихвід об'єктів виробничого призначення і пристосованих для за-хисту;

масового будівництва в період загрози виникнення надзви-чайних ситуацій техногенного і природного характеру найпрос-тіших сховищ і укриттів;

будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які

необхідно будувати, щорічно визначається спеціально уповнова-женим центральним органом виконавчої влади, до компетенціїякої віднесені питання захисту населення і територій від надзви-чайної ситуації техногенного і природного характеру, і затвер-джуються Кабінетом Міністрів України.

Наявний фонд захисних споруд використовується для госпо-дарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визнача-ється спеціально уповноваженим центральним органом виконав-чої влади, до відання якої віднесені питання захисту населення ітериторій від надзвичайних ситуацій техногенного і природногохарактеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними споруда-ми в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти під-вищеної небезпеки, основним засобом захисту є евакуація насе-лення і розміщення його в зонах, безпечних для проживаннялюдей і тварин.

Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунк-тах, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплен-ня, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хіміч-ного ураження, у районах виникнення стихійних лих, аварій ікатастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'юлюдей).

У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичай-ної ситуації техногенного і природного характеру, може бутипроведена загальна чи часткова евакуація населення тимчасовогочи безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Мініст-рів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

можливого небезпечного радіоактивного забруднення те-риторій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосе-редня загроза життю і здоров'ю людей, які проживають у зоніураження);

виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевостіз чотиригодинним доходженням проривної хвилі.

Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Мініст-рів України у випадку загрози чи виникнення надзвичайної ситу-ації техногенного і природного характеру.

Евакуаційні заходи здійснюються Радою Міністрів Автоном-ної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, ор-ганами місцевого самоврядування.

При проведенні часткової евакуації завчасно вивозиться незайняте у сферах виробництва й обслуговування населення: діти,учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків разом звикладачами і вихователями, студенти, пенсіонери й інваліди, щомістяться в будинках для осіб похилого віку, разом з обслугову-ючим персоналом і членами їх родин.

У сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуа-цій техногенного і природного характеру евакуація населенняпланується на випадок:

аварії на атомній електростанції з можливим забрудненнямтериторії;

усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних ре-човин;

загрози катастрофічного затоплення місцевості;

лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших гео-фізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, якізагрожують населеним пунктам.

Проведення організованої евакуації, запобігання проявів пані-ки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

планування евакуації населення;

визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих зпотенційно небезпечних зон;

організації оповіщення керівником підприємств і населенняпро початок евакуації;

організації управління евакуацією;

усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розсе-лення евакуйованого населення;

навчання населення діям при проведенні евакуації.

Евакуація населення проводиться способом, який передбачаєвивезення основної частини населення із зон надзвичайних ситуа-цій техногенного і природного характеру усіма видами наявноготранспорту, а у випадку його відсутності чи недостачі (а також увипадку руйнування транспортних шляхів) — організоване виве-дення населення пішки за заздалегідь розробленими маршрутами.

інженерний захист

При проектуванні й експлуатації споруд та іншихоб'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкід-ливо вплинути на безпеку населення і навколишнього середови-ща, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженер-ного захисту з метою запобігання виникнення надзвичайноїситуації техногенного і природного характеру.

Заходи інженерного захисту населення і території повинні пе-редбачати:

облік при розробці генеральних планів забудови населенихпунктів і веденні містобудування можливих проявів в окремих регі-онах і на окремих територіях небезпечних та катастрофічних явищ;

раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки зурахуванням можливих наслідків їх діяльності у випадку виник-нення аварій для безпеки населення і навколишнього середовища;

будівництво будинків, будівель, споруд, інженерних мереж ітранспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

розробку і впровадження заходів безаварійного функціону-вання об'єктів підвищеної небезпеки;

створення комплексної схеми захисту населених пунктів іоб'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

розробку і здійснення регіональних та місцевих планів за-побігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техноген-ного і природного характеру;

організацію будівництва протизсувних, протипаводкових,протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інжене-рних споруд спеціального призначення;

реалізацію заходів санітарної охорони території.

Медичний захист

Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураженнялюдей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим іїх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонахнадзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру по-винні передбачати:

планування і використання існуючих сил і засобів уста-нов охорони здоров'я незалежно від форм власності і господа-рювання;

введення в дію національного плану соціально-психоло-гічних заходів при виникненні і ліквідації надзвичайних ситуаційтехногенного і природного характеру;

розгортання в умовах надзвичайної ситуації техногенно-го і природного характеру необхідної кількості лікувальнихустанов;

завчасне застосування профілактичних медичних препара-тів і санітарно-епідеміологічних заходів;

контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої си-ровини, питною водою і джерелами водопостачання;

контроль за станом атмосферного повітря й опадів;

завчасне створення і підготовку спеціальних медичних фо-рмувань;

нагромадження медичних засобів захисту, медичного і спе-ціального майна й техніки;

контроль за станом навколишнього середовища, санітарно-гігієнічною й епідемічною ситуацією;

підготовку медичного персоналу і загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим віднадзвичайної ситуації техногенного і природного характеру гро-мадянам, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідаціїнадзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, дієДержавна служба медицини катастроф як особливий вид держав-них аварійно-рятувальних служб. Державна служба медицини ка-тастроф складається з медичних сил і засобів та лікувальнихустанов центрального і територіального рівнів незалежно від ви-ду діяльності і галузевої приналежності, визначених центральниморганом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за узго-дженням зі спеціально уповноваженим центральним органом ви-конавчої влади, до компетенції якого віднесені питання захистунаселення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного іприродного характеру, з питань оборони, з питань внутрішніхсправ, з питань транспорту, Радою Міністрів Автономної Респуб-ліки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськимидержавними адміністраціями. Координацію діяльності Державноїслужби медицини катастроф на випадок виникнення надзвичай-них ситуацій техногенного і природного характеру здійснюютьспеціальні комісії загальнодержавного (регіонального, місцевого,об'єктового) рівня, утворені згідно із Законом. Організаційно-методичне керівництво Державною службою медицини катаст-роф здійснюється центральним органом виконавчої влади з пи-тань охорони здоров'я.

Положення про Державну службу медицини катастроф розро-бляється центральним органом виконавчої влади з питань охоро-ни здоров'я і спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади, до компетенції якого віднесені питання захис-ту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенногоі природного характеру, і затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни.

Постраждалому населенню, особливо дітям, а також залуче-ним до виконання аварійно-рятувальних робіт у випадку виник-нення надзвичайної ситуації техногенного і природного характе-ру за висновками Державної служби медицини катастроф чилікарняно-трудової комісії, рятувальникам аварійно-рятувальнихслужб лікарями підрозділів аварійно-рятувальних служб надаєть-ся гарантоване забезпечення відповідним лікуванням і психоло-гічним відновленням у санітарно-курортних установах, при якихстворені центри медико-психологічної реабілітації.

Центри медико-психологічної реабілітації створюються придіючих санаторно-курортних установах. Перелік центрів меди-ко-психологічної реабілітації, порядок проходження медико-психологічної реабілітації, положення про медико-психологічнуреабілітацію, відповідність санітарно-курортних установ вимо-гам медико-психологічної реабілітації щорічно визначаються увідповідних положеннях, розроблюваних центральним органомвиконавчої влади з питань охорони здоров'я і затверджуванихспеціально уповноваженим центральним органом виконавчоївлади, до компетенції якого віднесені питання захисту населен-ня і території від надзвичайної ситуації техногенного і природ-ного характеру.

Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своє-часне виявлення факторів біологічного ураження в залежності відїх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністрати-вно-господарських режимно-обмежувальних і спеціальних про-тиепідемічних і медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

своєчасне використання колективних та індивідуальних за-собів захисту;

введення режимів карантину і обсервації;

знезаражування вогнища ураження;

необхідне знезаражування людей, тварин і т.п.;

своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

проведення екстреної і специфічної профілактики;

дотримання протиепідемічного режиму підприємствами,установами та організаціями незалежно від форм власності й го-сподарювання і населенням.

Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи для ви-явлення й оцінки радіаційної, хімічної обстановки, організацію іздійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробку ти-пових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами ін-дивідуального і колективного захисту, організацію і проведенняспеціальної обробки.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечу-ється шляхом:

завчасного нагромадження і підтримки в готовності за-собів індивідуального захисту та приладів дозиметричного іхімічного контролю, обсяги і місця збереження яких визнача-ються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпеченнявказаними засобами насамперед особового складу формувань,які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних й іншихневідкладних робіт у вогнищах ураження, а також персоналурадіаційно і хімічно небезпечних об'єктів господарювання інаселення, що проживає в зонах небезпечного зараження і на-вколо них;

своєчасного впровадження заходів, способів і методів ви-явлення й оцінки масштабів та наслідків аварій на радіаційно іхімічно небезпечних об'єктах господарювання;

створення уніфікованих засобів захисту приладів і компле-ктів дозиметричного й хімічного контролю;

надання населенню можливостей купувати в установлено-му порядку в особисте користування засобів індивідуального за-хисту і дозиметрів;

завчасного пристосування об'єктів побутового обслуго-вування і транспортних підприємств для проведення санітарноїобробки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транс-порту;

розробки загальних критеріїв, методів і методик спостере-жень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

завчасного створення і використання засобів колективногозахисту населення від радіаційної і хімічної небезпеки;

пристосування наявних засобів колективного захисту відінших видів загрози для захисту від радіаційної і хімічної небез-пеки.