3.1.2. Основні способи захисту населенняв надзвичайних ситуаціях техногенногоі природного характеру інформування та оповіщення

Формування й оповіщення у сфері захисту населення ітериторій від надзвичайних ситуацій техногенного і природногохарактеру є основним і головним невід'ємним елементом усієїсистеми заходів такого захисту. Інформацію становлять відомостіпро прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначеннямїх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і ме-тоди реагування на них.

Центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі орга-ни рад зобов'язані надавати населенню через засоби масової ін-формації оперативну і достовірну інформацію про стан захистунаселення і територій від надзвичайних ситуацій, про виникнен-ня надзвичайних ситуацій, методи і способи їх захисту, уживаннязаходів щодо забезпечення безпеки.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуаційтехногенного і природного характеру та постійне інформуваннянаселення про них забезпечуються шляхом:

— завчасного створення і підтримки в постійній готовності за-гальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центра-лізованого оповіщення населення;

організаційно-технічного об'єднання територіальних сис-тем централізованого оповіщення і систем оповіщення наоб'єктах господарювання;

завчасного створення й організаційно-технічного об'єднан-ня із системами спостереження і контролю постійно діючих ло-кальних систем оповіщення й інформування населення в зонахможливого катастрофічного затоплення, районах розміщення ра-діаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної не-безпеки;

централізованого використання загальнодержавних і галу-зевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення,радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачіінформації.

Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і території віднадзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, за-побігання і реагування на них відповідними центральними і міс-цевими органами виконавчої влади здійснюються:

створення і підтримка в постійній готовності загальнодер-жавної і територіальних систем спостереження і контролю звключенням у них існуючих сил і засобів контролю;

організація збору, обробки і передачі інформації про станнавколишнього середовища, забруднення харчових продуктів,продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічни-ми речовинами, мікроорганізмами й іншими біологічними аген-тами.

Укриття в захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах, у разі потреби, підлягаєнаселення відповідно до його приналежності до груп (працюючазміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах).

Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

комплексного освоєння підземного простору міст і населе-них пунктів для взаємопогоджуваного розміщення в ньому спо-руд і приміщень соціально-побутового, воєнного і господарсько-го призначення з урахуванням необхідності пристосування івикористання частини приміщень для укриття населення у випа-дку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природно-го характеру;

обстеження й узяття на облік підземних і наземних буді-вель і споруд, які відповідають вимогам захисту споруд підзем-ного простору міст, гірничих виробок і природних пустот;

дообладнування з урахуванням реальної обстановки підва-льних й інших заглиблених приміщень;

будівництва заглиблених споруд, окремо розташованихвід об'єктів виробничого призначення і пристосованих для за-хисту;

масового будівництва в період загрози виникнення надзви-чайних ситуацій техногенного і природного характеру найпрос-тіших сховищ і укриттів;

будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які

необхідно будувати, щорічно визначається спеціально уповнова-женим центральним органом виконавчої влади, до компетенціїякої віднесені питання захисту населення і територій від надзви-чайної ситуації техногенного і природного характеру, і затв