3.4. Захист населення при радіоактивному забрудненні

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на РНО,а також аварій транспортних засобів з ядерними енергетичнимиустановками або установками, що перевозять РР. Аварії на радіа-ційно небезпечних об'єктах можуть супроводжуватися такожпожежами, руйнуваннями й іншими наслідками.

Основними заходами захисту населення при виникненні ра-діоактивного забруднення є:

використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

застосування засобів медичної профілактики;

дотримання необхідних режимів поведінки;

евакуація;

обмеження доступу на забруднену територію;

заборона споживання забруднених продуктів харчування іводи;

санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, спо-руджень, території, доріг та інших об'єктів.

Для захисту сільськогосподарських тварин здійснюються за-ходи для їх укриття, переведення на стійлове утримання, виклю-чення споживання забруднених кормів і води або евакуація із зо-ни забруднення.

При загрозі чи виникненні аварії на РНО директором або дис-петчером об'єкта здійснюється оповіщення начальника ЦО міста(області, республіки), рішенням якого після попередньої оцінкиситуації вводяться відповідні плани щодо захисту населення, атакож оповіщаються про небезпеку сусідні краї, області і респуб-ліки без обласного поділу. На аварійному об'єкті вводиться в діюплан захисту персоналу.

При попередній оцінці становища з урахуванням характеруаварії і метеорологічних умов прогнозується можливе поширеннярадіоактивного забруднення і визначаються зони радіоактивногозараження. Відповідно до прогнозів здійснюється оповіщення на-селення про небезпеку і даються вказівки про укриття в захиснихспорудах, використання засобів медичної профілактики і дотри-мання режимів поведінки. Оповіщення здійснюється на всю гли-бину зони небезпечного радіоактивного забруднення, у якій мо-жна очікувати радіаційне ураження населення. В першу чергуоповіщається населення районів, які безпосередньо прилягаютьдо об'єкта, потім більш віддалених. Населення за сигналом опо-віщення ховається в захисних спорудах, а за їх відсутністю — ужитлових та виробничих будинках і перебуває в них до одержан-ня подальших вказівок.

При виникненні аварії силами обслуговуючого персоналу йаварійних служб проводяться заходи щодо її ліквідації і запобі-гання викиду РР в атмосферу. Силами пожежних підрозділівздійснюється локалізація і гасіння пожеж. Одночасно на об'єктіпроводяться рятувальні роботи, які полягають у рятуванні потер-пілих із завалів, палаючих будинків і забруднених ділянок, на-данні їм медичної допомоги і переміщенні в захисні споруди чина незабруднену територію.

Подальші заходи здійснюються після з'ясування ситуації. Назабрудненій території організовується радіаційна розвідка, спо-стереження і лабораторний контроль. За даними спостереженняі розвідки уточнюються визначені при прогнозуванні межі зонзабруднення, у кожній з них планується і здійснюється ком-плекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків за-бруднення.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту є укрит-тя населення в захисних спорудах або будинках з наступною ева-куацією на незабруднену територію. Протягом усього часу фор-мування радіоактивного сліду (осідання РР) населення повиннеперебувати в захисних спорудах і будинках безвихідно. Пізнішедопускається короткочасний вихід (у разі потреби) з використан-ням ЗІЗ. У цей період населенням використовуються засоби ме-дичної профілактики. Не допускається вживання незахищенихпродуктів харчування і води. Приймаються й інші запобіжні за-ходи. Відповідним начальником ЦО встановлюється і доводитьсядо населення за допомогою засобів теле— і радіомовлення опти-мальний режим поведінки.

Евакуація населення проводиться з тих районів, де перебуван-ня може призвести до опромінення людей вище припустимихмеж і де не можна забезпечити його захист іншими способами.Рішення на евакуацію приймається начальником ЦО області (Ав-тономної Республіки Крим). Корегується наявний план, прово-диться підготовка транспорту, уточнюються маршрути евакуаціїз урахуванням радіаційної обстановки. Населення попереджуєть-ся про час і порядок евакуації, транспорт подається до місцьукриття, посадка і перевезення людей здійснюються в короткийтермін, щоб уникнути переопромінення. У період руху ведетьсядозиметричний контроль.

Евакуація здійснюється в 2 етапи: на першому етапі населеннядоставляється до межі зони забруднення, на другому — переса-джується на незабруднений РР транспорт і доставляється в місцярозташування.

При виїзді на незабруднену територію здійснюється контрользараженості людей, що вивозиться, майна і транспорту. При не-обхідності проводиться їхня санітарна обробка і дезактивація. Урайонах, з яких евакуйоване населення, організовується охоронабудинків і майна. Будинки й устаткування консервуються. Дляконтролю за станом споруд і устаткування, попередження мож-ливих пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах ор-ганізовується аварійно-технічна служба. У цих районах ведетьсяпостійний санітарний і ветеринарний контроль, проводяться про-тиепідемічні заходи.

З районів, де очікується тривале радіоактивне забруднення,може проводитися евакуація підприємств, установ і організацій.Устаткування, що вивозиться, матеріали і майно перевіряютьсяна радіоактивне забруднення і при необхідності дезактивуються.

У зоні профілактичних заходів населення повинне знаходити-ся в захисних спорудженнях тільки в період формування радіоак-тивного сліду. Надалі перебування на зараженій території по мо-жливості обмежується. При сильному пилоутворенні викорис-товуються ЗІЗ. Приймаються заходи для попередження занесенняРР у приміщення, організовується санітарна обробка людей, до-тримуються заходи особистої гігієни, а також приймаються захо-ди щодо попередження вживання забруднених продуктів харчу-вання і води. З цієї зони може тимчасово евакуюватися певнакатегорія населення, опромінення якої вкрай небажане: діти, ва-гітні, матері, що годують.

В інших зонах (з меншим забрудненням) у період формуваннярадіоактивного сліду вживаються заходи щодо обмеження пере-бування людей на відкритій місцевості, використовуються ЗІЗ.Надалі приймаються заходи для запобігання вживання населен-ням заражених продуктів харчування і води.

В усіх зонах радіоактивного забруднення проводяться заходищодо спостереження за обстановкою, забезпечення життєдіяль-ності населення і ліквідації наслідків забруднення. Зони забруд-нення оточуються, входи і виходи з них контролюються. У зо-нах постійно ведуться радіаційна розвідка і спостереження,організовуються дозиметричний контроль опромінення людей іконтроль забруднення харчової сировини, продуктів харчуван-ня, фуражу і води. На основі цих даних уточнюється обстановкаі корегуються заходи щодо захисту населення і режими його по-ведінки.

При оцінці обстановки керуються дозами опромінення і рі-внями забруднення, зазначеними в НРБУ-97. Однак у деякихвипадках можуть встановлюватися інші тимчасові показникиопромінення і забруднення. Так, для планування надзвичайнихзаходів відповідно до радіаційної обстановки урядова комісія зліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановиладля населення тимчасові еквівалентні дози опромінення: у пе-рший рік після аварії 100 мЗв, у другий — 30 і в третій —25 мЗв. Виходячи з цих «дозових» меж з урахуванням їх част-ки, в раціоні харчування були розраховані тимчасові припус-тимі рівні (ТПР) концентрації радіоактивності в харчових про-дуктах (табл. 3.9).

ТПР КОНЦЕНТРАЦІЇ РАДІОАКТИВНОСТІВ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ

Найменування продукту

Травень 1986 р.

Жовтень 1988 р.

Кі/кг(л)

Бк/кг (л)

Кі/кг(л)

Бк/кг (л)

Вода питна

1 х 10 8

370

5 х 10 10

18,5

Молоко

1 х 10 8

370

1 х 10 8

370

Молоко згущене

5 х 10 7

18500

3 х 10 8

1110

Сметана, сир

2 х 10 7

3700

8 х 10 8

370

Масло вершкове

2 х 10 7

7400

1 х 10 8

1110

Будь-яке м'ясо і рибопродукти

1 х 10 7

3700

8 х 10 8

2960

Жири рослинні, маргарин

2 х 10 7

7400

1 х 10 8

370

Будь-які овочі, фрукти і ягоди

1 х 10 7

3700

2 х 10 8

740

Для зниження можливих доз опромінення при ліквідації наслід-ків у зонах забруднення проводиться дезактивація території, будин-ків і споруджень, устаткування, техніки й інших об'єктів, викону-ються заходи щодо усунення пилу. Роботи ведуться позмінно зурахуванням припустимих доз опромінення, встановлених для фо-рмувань. Радіоактивні відходи, що утворюються при дезактивації,вивозяться на спеціально створювані пункти захоронення.

На межах зон забруднення створюються пункти спеціальноїобробки (ПуСО); люди і транспорт, що відбувають із зон забруд-нення, на них проходять дозиметричний контроль. При виявленнізабруднення вище припустимих рівнів люди проходять санітарнуобробку, транспорт — дезактивацію. Забруднений одяг відправ-ляється на дезактивацію, замість нього з підмінного фонду вида-ється чистий. Санобробка людей може також проводитися настаціонарних санітарно-обмивальних пунктах (СОП), дезактива-ція — на станціях знезаражування транспорту (СЗТ).

Техніка і майно, що вивозяться із забрудненої території, дезакти-вуються на спеціальних майданчиках, які обладнуються біля ПуСО.

Реевакуація населення здійснюється після завершення робіт здезактивації населених пунктів чи зниження забруднення внаслі-док природного розпаду РР до припустимих рівнів. Дозвіл на ре-евакуацію дається після обстеження населених пунктів спеціаль-но створюваними комісіями.