4.4. Оцінка хімічної обстановкипри аваріях з викидом СДОР

Поняття про хімічну обстановку

СДОР — це хімічні речовини, що застосовуються внародному господарстві, які при виливанні або викиді можутьпризводити до зараження повітря з вражаючими концентра-ціями.

Хімічна обстановка — це масштаби і характер зараження міс-цевості СДОР, які здійснюють вплив на роботи об'єктів народно-го господарства, дія формувань ЦО і населення.

Хімічна обстановка виникає при порушенні технологічнихпроцесів на хімічно небезпечному виробництві, ушкодженні тру-бопроводів, ємкостей, сховищ, транспортних засобів при переве-зеннях СДОР, які призводять до викиду СДОР в атмосферу в кі-лькостях, що становлять небезпеку масового ураження людей ітварин.

Первинна хмара — хмара СДОР, яка утворюється в результатімиттєвого (1—3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємко-сті зі СДОР при її руйнуванні.

Вторинна хмара — хмара СДОР, яка утворюється в результатівипаровування розлитої речовини з поверхні.

Гранична токсодоза — інгаляційна токсодоза, яка викликаєпочаткові симптоми ураження.

Еквівалентна кількість СДОР — це така кількість хлору, мас-штаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зара-ження при даному ступені вертикальної стійкості кількістю даноїречовини, яка перейшла в первинну (вторинну) хмару.

Площа зони фактичного зараження СДОР — площа території,зараженої СДОР у небезпечних для життя межах.

Площа зони можливого зараження СДОР — площа території,в межах якої під дією зміни напрямку вітру може переміщуватисяхмара СДОР.

Товщина шару розливу СДОР — h товщина шару, що вільнорозлився на підстилаючій поверхні, приймається за 0,05 м, а той,що розлився в піддон або в обвалування, — h = H — 0,2 м, деН — висота піддону (обвалування).

Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризуєтьсятрьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією.

Інверсія (нижні шари повітря холодніші за верхні) виникаєпри ясній погоді, малих швидкостях вітру (до 4 м/с). Інверсія пе-решкоджає розсіюванню повітря на висоті і створює сприятливіумови для зберігання високих концентрацій СДОР.

Конвекція (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній івідбувається переміщення його по вертикалі) виникає при яснійпогоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру. Конвекція розсіюєхмару, заражену СДОР, знижує її вражаючу дію.

Ізотермія (температура повітря в межах 20—30 м від земноїповерхні майже однакова) звичайно спостерігається в хмарну по-году і при сніговому покриві. Ізотермія сприяє тривалому застоюпарів СДОР на місцевості.

Оцінка хімічної обстановки

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначен-ня масштабу і характеру зараження СДОР, аналіз їх впливу на ді-яльність об'єктів, сил ЦО і населення.

Основними вихідними даними для оцінки хімічної обста-новки є:

загальна кількість СДОР на об'єкті і дані щодо розміщення їхзапасів у ємкостях і технологічних трубопроводах;

кількість СДОР, викинутих в атмосферу, характер їх розливуна поверхні;

висота піддону або обвалування складських ємкостей;

метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітруна висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкос-ті повітря.

Оцінка хімічної обстановки включає:

визначення глибини зони зараження;

визначення площі зони зараження і нанесення на план місце-вості;

визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта;

визначення тривалості вражаючої дії СДОР;

визначення можливих втрат людей.

Визначення глибинизони зараження СДОР

Розрахунок глибини зони зараження ведеться з допо-могою даних, наведених у таблицях додатків 1, 2, 3 (Д1, Д2, Д3)в залежності від кількісних характеристик викиду і швидкостівітру.

Кількісна характеристика викиду СДОР для розрахунку масш-табів зараження визначається за еквівалентними значеннями.

Визначення еквівалентної кількості речовини визначається попервинній і вторинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визнача-ється за формулою:

Qe1 = К1 х К3 х К5 х К7 х Q0,         (1)

де К1 = коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР. До-даток 1 (Д1) для стиснутих газів К1 = 1;

К3 — коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсо-дози хлору до граничної токсодози іншої СДОР — Д1;

К5 — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкос-ті повітря. Приймається: для інверсії — за 1, для ізотермії — 0,23,для конвекції — 0,008;

К7 — коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря —Д1 (для стиснутих газів К7 = 1);

Q0 — кількість викинутої (розлитої) при аварії СДОР (т).

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі розрахо-вується за формулою:

Qe2 = (1 - К1) х К2 х К3 х К4 х К5 х К6 х К7 х Q0 : (h х d),           (2)

де К2 — коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властиво-стей СДОР (табл. Д3);

К4 — коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. Д3);

К6 — коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов післяпочатку аварії N.

Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випа-ровування речовини Т за формулою:

К6 = №'3 (при N< T) (3)