4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураженняпри вибуханні паливо-повітряногоі газоповітряного середовищ

магниевый скраб beletage

Визначення тривалості існування вогняної кулі:

tCB = 4,5^Q , (c).

Визначення теплового імпульсу:

Ut = І X tcB, (кДж/м[1]).

Визначення безповоротних втрат людей:

N = 3 X P X Q0'666,де Р — густота населення, тис.чол./км2.

Вражаючу дію теплових імпульсів визначають, порівнюючиUT з даними табл. 4.6.10.

Таблиця 4.6.10

ВРАЖАЮЧА ДІЯ ТЕПЛОВИХ ІМПУЛЬСІВ

Ступінь опіку

Тепловийімпульс кДж/м2

Матеріал

Тепловий імпульсспалахування, кДж/м2

ЛегкийСереднійТяжкийСмертель-ний

80—100100—400400—600Понад 600

Дошки темні, гума

Стружка, папір

Брезент

Дерево сухе

Крони дерев

Покрівля (руберойд)

Деревно-стружкова плита

250—400330—500420—500500—670500—750580—810150—200

Задача. На об'єкті вибухнула цистерна з бензином масою100 т (одиночне зберігання). Визначити характер руйнування це-ху з легким каркасом, пожежну обстановку на об'єкті і втратилюдей. Цех міститься на відстані 500 м від цистерни. Густота на-селення в районі аварії 2 тис. чол./км2, питома теплота пожежібензину 280 кДж/м2.

Розв 'язання:

Визначимо радіус бризантної дії вибуху:

R1 = 17,5^50 = 65 (м).

Визначимо радіус бризантної дії продуктів вибуху (вогняноїкулі):

R^ = 1,7 X 65 = 110 (м).

Визначимо надлишковий тиск у зоні вогняної кулі:

ДРф2 = 1300

v

ґ 65 ч3

+ 50

100

= 318,3 (кПа).

Обчислимо надлишковий тиск у цеху:

у = 0,24 X (500 : 65) = 1,8;

ДРф3 =            700      —^ = 19(кПа).

3Ід/1 + 29,8 X1,83 -1 j

Визначимо інтенсивність теплового потоку на R3 = 500 м:

І = 280 X 0,045 X 0,64 = 8,1 (кВт/м2).

Обчислимо тривалість існування вогняної кулі:

tm = 4,5^50 = 18,5 (с).

Визначимо значення теплового імпульсу на R3 = 500 м:

UT = 8,1 X 18,5 = 150 (кДж/м2).

Визначимо вражаючу дію вибуху цистерни з бензином:

Цех одержить легкі руйнування (ДРф ~ 20 кПа).Б. Число загиблих людей N = 3 X 2 X 50"'666 = 28 чол.

Люди в цеху одержать опіки II ступеня (пухирі, втрата пра-цездатності).

РОЗДІЛ

сталість роботи

об'єктів господарювання (ог)

у надзвичайних ситуаціях

Суть сталості роботиоб'єктів господарювання (ОГ)у надзвичайних ситуаціях мирногоі воєнного часу, фактори, що впливаютьна сталість роботи ОГ

Під сталістю об'єкта розуміють здатність його буді-вель і споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатів та об-ладнання (тобто всього інженерно-технічного комплексу) проти-стояти впливові різних несприятливих факторів.

Під сталістю роботи ОГ розуміють його здатність випускативстановлені види продукції у необхідних обсягах і номенклатурах вумовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, а при не-значних і середніх руйнуваннях і при частковому порушенні зв'яз-ків по кооперації і поставках відновлювати своє виробництво вмінімально короткі терміни. Для об'єктів галузей, які не вироб-ляють матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок, торгівля то-що), сталість їх роботи передбачає здатність безперебійно вико-нувати свої функції.

На сталість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях впливаютьтакі фактори:

ступінь надійності захисту робітників і службовців від впли-ву шкідливих факторів надзвичайних ситуацій;

здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта проти-стояти певною мірою наслідкам надзвичайних ситуацій мирного івоєнного часу;

ступінь захищеності об'єкта від вторинних уражаючих фак-торів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження СДОР і т.д.);

ступінь надійності системи постачання об'єкта усім необ-хідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, елект-роенергією, водою тощо);

сталість і безперервність управління виробництвом та Циві-льною обороною;

підготовленість об'єкта до ведення РІНР і робіт по віднов-ленню порушеного виробництва.

Досвід показує, що на тих об'єктах, де завчасно проведенівідповідні інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищенняопірності цих об'єктів до впливу уражаючих факторів надзви-чайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а термінивведення в дію коротші, ніж у решти.

Заходи по забезпеченню сталості роботи об'єкта передусімповинні бути спрямовані на захист робітників і службовців.Без людських резервів та успішної ліквідації наслідків стихій-них лих, аварій та катастроф (СЛАК) чи наслідків нападу про-тивника проводити решту робіт по забезпеченню сталої роботинеможливо.

Основні вимоги, що визначають сталість, шляхи і способипідвищення сталості економіки країни в цілому і окремихоб'єктів, викладені в нормах проектування інженерно-техніч-них заходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО). Норми — пере-лік обов'язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до прое-ктування і будівництва міст-ОГ — це керівництво для завчас-ної підготовки в інженерному відношенні міст та об'єктів дозахисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативноговпливу СЛАК. Втілення їх у життя має на меті три основніцілі:

захист населення на всій території країни від СЛАК і ЗМЗ;

підвищення сталості роботи промислових об'єктів у випадкувиникнення надзвичайних ситуацій;

створення сприятливих умов для проведення рятувальних таінших невідкладних робіт.

Для досягнення даних цілей вимоги норм повинні виконува-тися на всіх етапах від проектування до забудови і реконструкціїміст та ОГ. їх застосування повинно здійснюватися диференційо-вано з урахуванням розташування ймовірних об'єктів ядернихударів з боку противника і зон можливих руйнувань довкола них,а також з урахуванням ймовірності реалізації стихійних лих у да-ному регіоні.

Основні вимоги норм проектування ІТЗ ЦО викладені у буді-вельних нормах і правилах (СНіП 11-10-74, СНіП 11-11-77), удодатках до них, у деяких постановах уряду.