5.1. Вимоги, що ставлятьсядо будівництва міст, промислових об'єктівта комунально-енергетичних систем

магниевый скраб beletage

Основі вимоги до плануваннята забудови міст і розташування об'єктів

Обсяг і характер заходів щодо підвищення сталості ро-боти об'єктів господарювання (ОГ) в умовах надзвичайних ситу-ацій багато залежать від того, наскільки можуть бути виконанівимоги Цивільної оборони (до розташування об'єктів, плануван-ня міст, до будівництва виробничих будівель і споруд, до системпостачання водою, газом та електроенергією).

Вимоги Цивільної оборони спрямовані на зниження можливихзбитків, втрат серед населення і створення ліпших умов для про-ведення РІНР у можливих вогнищах ураження і районах лиха, азначить сприяють підвищенню сталості об'єктів.

Основні вимоги, які повинні враховуватисяпід час планування і забудови нових міст,а також при реконструкції існуючих міст

Під час планування і забудови міст повинен передба-чатися поділ на окремі жилі масиви (мікрорайони) площею не бі-льше 250 га з улаштуванням між ними протипожежних розривівзавширшки не менше 100 м у вигляді транспортних магістралей,бульварів, ставків, що зменшує можливість поширення пожеж ісприяє ефективнішому веденню рятувальних робіт.

Всередині жилих мікрорайонів повинні передбачатися магі-стральні вулиці такої ширини, щоб при руйнуванні будинків йутворенні завалів забезпечити виїзд транспорту з міста неменш ніж у двох напрямках; для цього їх ширина повинна до-рівнювати висоті найвищих будівель (без окремих високих)плюс 15 метрів.

Під час проектування міської транспортної мережі мають бутипередбачені надійний зв'язок між частинами міста, можливістьвільного виїзду у заміську зону і вільний підхід до вокзалів. Всіосновні шляхи сполучення повинні дублюватися, пересіканнятранспортних магістралей повинні здійснюватися на різних рів-нях. Міжміські шляхи повинні прокладатися за містом, а навколовеликих міст рекомендується будувати окружні шляхи.

У місті на кожному квадратному кілометрі площі, переважноу парках, повинні будуватися водойми із загальним об'ємом неменше 3000 м3 і з під'їзними шляхами не менше як на 3 автома-шини.

Лазні, душові, пральні, фабрики хімчистки повинні будувати-ся з урахуванням можливості використання їх для санітарної об-робки людей, знезараження одягу.

Рівномірне та раціональне розміщення виробничих сил і насе-лення на всій території держави значно підвищить сталість робо-ти ОГ у надзвичайних ситуаціях. З цієї точки зору норми проек-тування ІТЗ ЦО рекомендують розміщати:

безпосередньо в категорійованих містах підприємства,пов'язані з обслуговуванням населення (вузли зв'язку, поштовівідділення, телеграфи, ательє, перукарні, майстерні, магазини,лазні тощо);

на околицях міста і в межах зони можливих сильних руйну-вань — склади поточного постачання, пасажирські та вантажнізалізничні станції, комунальні гаражі, автопарки, депо;

у зоні можливих незначних руйнувань — нові промисловіпідприємства, склади промислових і продовольчих товарів, скла-ди ГСМ, сортувальні залізничні станції, електричні, водогінні ігазорозподільні станції;

у заміській зоні — категорійовані об'єкти, які будуються,бази і склади матеріальних та продовольчих резервів, школи-інтернати, пансіонати, турбази, будинки відпочинку, санаторіїтощо.

Норми вимагають не допускати будівництво в зонах можли-вих катастрофічних затоплень важливих ОГ, великих баз, скла-дів, залізничних станцій, аеропортів і т.д.

Виконанням норм проектування ІТЗ ЦО в містобудуванні іпри розміщенні ОГ вирішуються не тільки оборонні завдання, а йполіпшуються функціональна діяльність наших міст та умовижиття населення.

Вимоги до проектування і будівництва об'єктів

Нові об'єкти народного господарства повинні будува-тися з урахування вимог, виконання яких сприяє підвищеннюсталості об'єкта. Основні з них такі:

1. Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розташовувати роз-осереджено. Відстані між будівлями повинні забезпечувати про-типожежні розриви. При наявності таких розривів виключаєтьсяможливість перенесення вогню з однієї будівлі на іншу, навітьякщо пожежу не гасять. Ширина протипожежного розриву Lp, мвизначається за формулою

Lp = H1 + H2 + (15...20),

де H1 і H2 — висоти сусідніх будівель, м.

Будівлі адміністративно господарського та обслуговуючого при-значення повинні розташовуватися окремо від основних цехів.

Найважливіші виробничі будівлі слід будувати заглиблени-ми або пониженої висотності, прямокутної форми у плані. Цезменшує парусність будівель і збільшує опірність їх ударній хви-лі ядерного вибуху. Належну стійкість до впливу ударної хвилімають залізобетонні будівлі з металевими каркасами в бетоннійопалубці.

Для підвищення стійкості до світлового випромінення у буді-влях та спорудах, що будуються, повинні застосовуватися вогне-тривкі конструкції, а також вогнетривка обробка елементів буді-влі, які горять. У кам'яних будівлях перекриття повинні бутивиготовлені з армованого бетону або виконані з бетонних плит.Великі будівлі повинні розділятися на секції вогнетривкими сті-нами (брандмауерами).

У ряді випадків при проектуванні та будівництві промисловихбудівель і споруд має бути передбачена можливість герметизаціїприміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливоважливо для підприємств харчової промисловості і продовольчихскладів.

У складських приміщеннях повинна бути мінімальна кіль-кість вікон і дверей. Складські приміщення для зберігання легко-займистих речовин (бензин, гас, нафта, мазут) повинні розташо-вуватися в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленоготипу біля меж території об'єкта чи поза нею.

Деякі унікальні види технологічного обладнання доцільнорозміщувати у найміцніших спорудах (підвалах, підземних при-міщеннях) або у будівлях з легких вогнетривких конструкцій па-вільйонного типу, під накриттям чи без нього. Це обумовлюєтьсятим, що у багатьох випадках обладнання може витримати набага-то більший тиск ударної хвилі, ніж будівлі, в яких воно знахо-диться, а при зруйнуванні будівель в результаті падіння констру-кцій встановлене в них обладнання виходитиме з ладу.

На підприємствах, що виробляють або використовують си-льнодіючі отруйні та вибухонебезпечні речовини, при будівницт-ві і реконструкції необхідно передбачати захист ємностей та ко-мунікацій від зруйнування ударною хвилею чи конструкціями,що падають, а також заходи, що виключають розливання отруй-них речовин і вибухонебезпечних рідин.

Душові приміщення необхідно проектувати з урахуваннямвикористання їх для санітарної обробки людей, а місця для миттямашин — з урахуванням використання їх для знезараження авто-транспорту.

Шляхи на території об'єкта повинні бути з твердим покрит-тям і забезпечувати зручне і найкоротше сполучення між вироб-ничими будівлями, спорудами і складами; в'їздів на територіюоб'єкта має бути не менше двох з різних напрямків. Внутрізавод-ські залізничні шляхи повинні забезпечувати найпростішу схемуруху, займати мінімальну площу території об'єкта та мати обгін-ні ділянки. Вводи залізничних ліній в цехи повинні бути, як пра-вило, тупикові.

Системи побутової та виробничої каналізації повинні матине менше двох випусків у міські каналізаційні мережі та пристроїдля аварійних скидів у котловани, яри, траншеї тощо.

Вимоги до будівництва комунальних систем.

Вимоги до систем водопостачання

Нормальна робота багатьох підприємств залежить відбезперебійного постачання технічною та питною водою. Потребапромислових підприємств у воді висока. Так, витрата води на ви-робництво 1 т хімічних волокон близько 2000 м3.

Порушення постачання водою промислових об'єктів можепривести до їх зупинення і викликати труднощі у рятувальнихроботах у вогнищі ядерного ураження.

Для підвищення сталості постачання об'єкта водою необхідно,щоб система водопостачання базувалася не менше ніж на двох неза-лежних джерелах, одне з яких доцільно влаштовувати підземним.

У містах та на об'єктах мережі водопостачання в усіх випад-ках повинні бути закільцьовані. Водогінне кільце об'єкта пови-нно живитися від двох різних міських магістралей. Крім того, умістах та безпосередньо на промислових підприємствах слід бу-дувати герметизовані артезіанські свердловини. Нові споруджу-вані системи водопостачання слід живити, наскільки це можливо,від підземних джерел. Постачання об'єктів водою з відкритихводойм, річок, озер повинно здійснюватися системою головнихспоруд, розташованих на безпечній відстані.

Артезіанські свердловини, резервуари чистої води і шахтніколодязі повинні бути пристосовані для роздавання води у пере-сувну тару. Резервуари чистої води слід обладнувати герметич-ними люками і вентиляцією з очищенням повітря від пилу.

При наявності в місті кількох самостійних водоскидів необ-хідно передбачати з'єднання їх перемичками з дотриманням сані-тарних правил. Під час будівництва нових водогонів існуючі по-винні зберігатися як резервні.

Стійкість мереж водогону підвищується при заглибленні вґрунт усіх ліній водогону і розміщенні пожежних гідрантів тавимикаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленапри зруйнуванні будівель, а також при облаштуванні перемичок,які дають можливість відключати пошкоджені лінії та споруди.

На підприємствах слід передбачати оборотне використанняводи для технічних цілей, що зменшує загальну потребу у воді, аотже, підвищує сталість водопостачання.

Вимоги до систем газопостачання

На багатьох об'єктах господарювання газ використо-вується як паливо, а на хімічних підприємствах — і як вихіднасировина.

При зруйнуванні газових мереж газ може стати причиною ви-буху, пожежі.

Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в мі-сто і на промислові об'єкти по двох незалежних газопроводах.

Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межамиміста з різних боків. Газові мережі закільцьовуються і проклада-ються під землею. На газовій мережі в певних місцях повинні бу-ти установлені автоматичні відключаючі пристрої, які спрацьо-вують від надлишкового тиску ударної хвилі.

Крім того, на газопроводах слід установлювати запірну арма-туру з дистанційним управлінням і крани, що автоматично пере-кривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключатигазові мережі певних ділянок і районів міста.

Вимоги до будівництва та експлуатації

енергетичних об'єктів і систем

Для забезпечення надійного енергопостачання вумовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу під часбудівництва об'єктів і систем енергетики повинні бути врахо-вані такі основні вимоги, що випливають із завдань Цивільноїоборони:

великі електростанції слід розташовувати одну від одної івід великих міст на значних відстанях;

при розташуванні атомних електростанцій (АЕС) на терито-рії України одночасно з господарсько-економічними факторамиповинні враховуватися фактори безпеки.

Мінімально допустимі відстані від АЕС до міста з населеннямвід 500 тис. до 1 млн. чоловік — 30 км, а з населенням понад 2млн. чоловік — 100 км.

Відстань від АЕС до міст з чисельністю населення не вище 1,5млн. чоловік — не менше 5 км. Густота населення в 30-кілометровій зоні повинна бути не більше 100 чол./км2.

При розміщенні АЗС (АСТ) повинні враховуватися сейсміч-ність зони, її геологічні, гідрологічні та ландшафтні особливості.

Спеціальні заходи по обмеженню розповсюдження викиду ра-діоактивних речовин включають конструктивні способи запобі-гання викидів та локалізації реактора, встановлення санітарно-захисних зон (СЗЗ), спеціальні заходи по локалізації радіоактив-них продуктів.

Радіус СЗЗ. АЕС (АСТ) повинен визначатися розрахунком по-тужності викиду радіонуклідів у повітря та метеорологічнихумов.

Спеціальні заходи щодо захисту персоналу і населення стано-влять:

створення автоматизованих систем контролю радіаційноїобстановки;

створення локальної системи оповіщення персоналу та насе-лення в 30-кілометровій зоні;

першочергове будівництво захисних споруд у радіусі 30 кмнавколо ЕС, а також використання підвальних та інших примі-щень, що легко герметизуються;

створення запасів медикаментів, ЗІЗ та інших засобів, необ-хідних для захисту населення та його життєзабезпечення;

створення на АЕС спеціальних формувань;

розробка оптимальних режимів поведінки населення і підго-товка його до дій під час аварії;

періодичне проведення навчань ЦО на АЕС та прилеглій те-риторії.

Для забезпечення надійного електропостачання потрібно здій-снювати його від енергосистем, до складу яких входять електро-станції, що працюють на різних видах палива. Робочі знижуючістанції, диспетчерські пункти енергосистем та лінії електропере-дач необхідно розміщувати розосереджено, і вони повинні матидостатній ступінь захищеності.

Постачання електроенергії у великі міста і ОГ необхідно здій-снювати від двох незалежних джерел.

При електропостачанні об'єкта від одного джерела повиннобути не менше двох вводів з різних напрямків.

Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їхсталість повинна бути не нижче сталості самого об'єкта.

Електроенергію до ділянок виробництва слід підводити по не-залежних електрокабелях, прокладених у землі. Система елект-ропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітногоімпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху чи природного явища.

Для підвищення сталості роботи енергетичних систем у над-звичайних ситуаціях необхідно створювати автономні резервніджерела електропостачання. Для цього можна використати пере-сувні електростанції на залізничних платформах та суднах.

У містах, розташованих на берегах морів та річок, необхідностворювати берегові пристрої для приймання електроенергії відсуднових енергоустановок.

Вимоги до будівництвата експлуатації підприємств транспорту

При проектуванні та плануванні автотранспортних під-приємств вирішуються питання використання і забудови земельноїділянки, взаємного розташування будівель і споруд з урахуваннямрельєфу місцевості і панівного напрямку вітру, дотримання проти-пожежних розривів; забезпечення шляхами і проїздами.

Автотранспортні підприємства, які мають число постів техні-чного обслуговування автомобілів понад 10 або призначені длязберігання понад 50 автомобілів, повинні мати не менше двохв'їздів.

Протипожежні розриви від площ для зберігання автомобілівдо промислових автотранспортних будівель та споруд прийма-ються в залежності від їх ступеня вогнетривкості.

Для зберігання автоцистерн, призначених для перевезеннялегкозаймистих і горючих рідин, передбачаються спеціальні ізо-льовані майданчики.

Проектування автотранспортних підприємств проводиться зурахуванням розміру автомобілів, що зберігаються і обслугову-ються.

Ступінь вогнетривкості будівель гаражів залежить від їх пло-щі та поверховості. Багатоповерховими зводять будівлі не нижчеІІ ступеня вогнетривкості з площею поверху між протипожежни-ми стінами не більше 5200 м2. Одноповерхові гаражі розміщуютьу прибудовах до громадських будівель при умові відділення їхпротипожежними стінами. Приміщення для зберігання автомобі-лів відділяють від площ для технічного обслуговування і ремонтувогнетривкими стінами та перекриттями з межею вогнестійкостіне менше 0,75 год.

При проектуванні та будівництві автопідприємств передбача-ють ряд заходів, які забезпечують успішну евакуацію автомобіліву випадку пожежі: достатнє число евакуаційних воріт, визнача-ють розстановку автомобілів у зоні стоянки і належне утриманняшляхів евакуації.

Автотранспортні цехи допустимо розміщувати у виробничихбудівлях зі ступенем вогнестійкості не менше ІІІ категорії по по-жежній небезпеці В, Г, Д при умові виділення цих цехів від реш-ти будівлі протипожежними перегородками 1-го типу.

Приміщення для технічного обслуговування і ремонту ав-томобілів необхідно відділити від приміщень для зберіганняавтомобілів протипожежними перегородками 1-го типу. Воро-та і двері у цих перегородках повинні бути протипожежними2-го типу.

В автомобільних цехах з числом автомобілів понад 25 пови-нен бути розроблений і затверджений начальником цеху спеціа-льний план розстановки автомобілів і порядок їх евакуації.

У приміщеннях гаражів не допускається:

підігрівати двигуни відкритим вогнем, користуватися від-критим вогнем під час техогляду, проведенні ремонтних робіт;

залишати автомобілі з включеним запалюванням.