5.2. Організація дослідження сталості роботи ОГ

Оскільки з часом умови, обстановка, характеристикиокремих елементів на об'єкті можуть змінюватися, необхідно пе-ріодично за планами міністерств у визначені терміни проводитидослідження й оцінку сталості роботи об'єкта у надзвичайних си-туаціях. Загальне керівництво дослідженнями здійснює началь-ник ЦО (директор) підприємства. Для оцінки фізичної стійкостіокремих елементів, підготовленості об'єкта в цілому до роботи вкритичних умовах і розробки заходів щодо її підвищення залу-чаються інженерно-технічний персонал і працівники штабу ЦОоб'єкта, а при необхідності — і співробітники чи групи (відділи)науково-дослідних та проектних організацій, пов'язаних з робо-тою підприємства.

Перед початком дослідження, як правило триває підготовчийперіод, протягом якого відпрацьовуються організаційні докумен-ти, найважливішими серед яких є наказ начальника ЦО і кален-дарний план проведення дослідження. Наказ визначає мету і за-вдання дослідження, хто залучається (для проведення дослідженьта розробки необхідних заходів створюються робочі групи, яківідповідають основним виробничо-технічним службам об'єкта),порядок проведення (етапи, їх тривалість, методики проведеннянеобхідних розрахунків) та інші організаційні питання. Календа-рний план визначає терміни проведення робіт поетапно.

На промислових об'єктах, як правило, створюються такі робо-чі групи по дослідженню стійкості:

будівель та споруд ( 5-6 чоловік); старший — заступник ди-ректора з капітального будівництва — начальник відділу капіта-льного будівництва (ВКБ);

комунально-енергетичних мереж (5-7 чоловік); старшийгрупи — головний механік;

технологічного процесу (3-5 чоловік); старший — головнийтехнолог;

управління виробництвом (3-5 чоловік); старший — началь-ник виробничого відділу;

матеріально-технічного постачання (МТП) і транспорту (3-5чоловік); старший групи — заступник директора по МТП (нача-льник відділу МТП). Крім того, створюється група штабу ЦО, доякої входять керівники служб об'єкта.

Організовує роботу груп головний інженер, при якому ство-рюється група керівництва дослідженнями (3-5 чоловік).

Залежно від особливостей об'єкта, його розмірів і складнос-ті виробництва число груп, їх склад і завдання можуть зміню-ватися.

Дослідження, як правило, проводяться у 2 етапи. На першомуаналізується уразливість основних елементів у випадку надзви-чайних ситуацій мирного і воєнного часу та оцінюється можли-вість роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. На другому етапірозробляються заходи по підвищенню сталості роботи об'єкта довсіх вражаючих факторів.

Результат роботи усіх груп — звітна доповідь і план-графікнарощування заходів по підвищенню сталості роботи об'єкта.

Звітна доповідь із відповідними висновками і пропозиціяминаправляється на затвердження у вищестоящий орган, до якоговходить об'єкт (в об'єднання, главк, міністерство).

У плані-графіку вказуються заходи, які виконуються в мирнийі воєнний час, а також ті, що будуть проводитися в разі загрозивиникнення надзвичайної ситуації і після її початку. В кожномурозділі плану відбиваються заходи, виконувані об'єктом, проект-ними та іншими організаціями. У плані чи в додатках до ньоговказуються обсяг та вартість запланованих робіт, джерела фінан-сування, основні матеріали та їх кількість, машини і механізми,робоча сила, відповідальні виконавці, терміни виконання тощо.План-графік затверджується директором підприємства (началь-ником ЦО) і доводиться до відома виконавців.

Надалі в міру розширення і реконструкції об'єкта в розробле-ний план-графік повинні вноситися відповідні корективи і допо-внення, що вимагає додаткових досліджень.

Таким чином, дослідження стійкості — це не одноразова дія, атривалий, динамічний процес, що вимагає постійної уваги з бо-ку керівництва, інженерно-технічного персоналу та штабу ЦОоб'єкта.

Технологія дослідження сталості роботи об'єкта

Кожен об'єкт, залежно від його структури, технологіч-ного процесу, місця розташування та інших характеристик, маєсвої особливості, але більшість промислових об'єктів мають і ба-гато спільного: схожі будівлі і споруди, в яких містяться цехи таосновне технологічне обладнання; схожі споруди енергогоспо-дарства, водопостачання, мережі внутрішнього транспорту, сис-теми зв'язку й управління, складське господарство, адміністрати-вні, побутові й господарські будівлі тощо.

Подібність й однотипність основних елементів промисловихпідприємств дозволяють визначити загальні принципи підготовки їхдо сталої роботи. Можна вважати, що для всіх ОГ, незалежно відпрофілю виробництва і призначення, характерні деякі спільні фак-тори, що впливають на підготовку до роботи у надзвичайних умо-вах. До цих факторів належать: район розташування об'єкта, внут-рішнє планування і забудова території, системи енергопостачання,технологічний процес, виробничі зв'язки об'єкта, системи управ-ління, підготовленість до відновлення виробництва та ін.

Район розташування ОГ вивчається по картах і планах. Аналі-зується характер забудови території навколо об'єкта, насампередна наявність джерел виникнення вторинних факторів ураження(гідровузлів об'єктів хімічної промисловості, лісових масивів іт.д.), а також метеорологічні й природні умови (напрямок панів-них середнього висотного і приземного вітрів, характер ґрунту,глибина залягання підгрунтових вод тощо).

При вивченні забудови (будівлі, споруди) аналізуються техні-чні дані (конструкція, поверховість, довжина і висота, вид карка-са, стінове заповнення, світлові пройоми, покрівля, перекриття),необхідні для розрахунків їх уразливості від сейсмічних хвильпри землетрусах, від ударів хвилі і світлового випромінення приядерних вибухах і від можливих вторинних факторів ураження;враховується наявність розташованих поблизу сховищ та укрит-тів, кількість робітників та службовців, які одночасно перебува-ють у кожній будівлі.

При оцінці внутрішнього планування об'єкта визначаєтьсявплив щільності й типу забудови на можливість виникнення іпоширення пожеж, утворення завалів, виникнення вторинних фа-кторів ураження, тобто аналізуються наявність, розміщення і мо-жливості руйнування з легкозаймистими та сильнодіючими от-руйними рідинами, складів ВР і вибухонебезпечних технологіч-них установок, комунікацій, пошкодження яких можуть виклика-ти пожежі, вибухи, загазованість тощо.