5.2. Організація дослідження сталості роботи ОГ

магниевый скраб beletage

Оскільки з часом умови, обстановка, характеристикиокремих елементів на об'єкті можуть змінюватися, необхідно пе-ріодично за планами міністерств у визначені терміни проводитидослідження й оцінку сталості роботи об'єкта у надзвичайних си-туаціях. Загальне керівництво дослідженнями здійснює началь-ник ЦО (директор) підприємства. Для оцінки фізичної стійкостіокремих елементів, підготовленості об'єкта в цілому до роботи вкритичних умовах і розробки заходів щодо її підвищення залу-чаються інженерно-технічний персонал і працівники штабу ЦОоб'єкта, а при необхідності — і співробітники чи групи (відділи)науково-дослідних та проектних організацій, пов'язаних з робо-тою підприємства.

Перед початком дослідження, як правило триває підготовчийперіод, протягом якого відпрацьовуються організаційні докумен-ти, найважливішими серед яких є наказ начальника ЦО і кален-дарний план проведення дослідження. Наказ визначає мету і за-вдання дослідження, хто залучається (для проведення дослідженьта розробки необхідних заходів створюються робочі групи, яківідповідають основним виробничо-технічним службам об'єкта),порядок проведення (етапи, їх тривалість, методики проведеннянеобхідних розрахунків) та інші організаційні питання. Календа-рний план визначає терміни проведення робіт поетапно.

На промислових об'єктах, як правило, створюються такі робо-чі групи по дослідженню стійкості:

будівель та споруд ( 5-6 чоловік); старший — заступник ди-ректора з капітального будівництва — начальник відділу капіта-льного будівництва (ВКБ);

комунально-енергетичних мереж (5-7 чоловік); старшийгрупи — головний механік;

технологічного процесу (3-5 чоловік); старший — головнийтехнолог;

управління виробництвом (3-5 чоловік); старший — началь-ник виробничого відділу;

матеріально-технічного постачання (МТП) і транспорту (3-5чоловік); старший групи — заступник директора по МТП (нача-льник відділу МТП). Крім того, створюється група штабу ЦО, доякої входять керівники служб об'єкта.

Організовує роботу груп головний інженер, при якому ство-рюється група керівництва дослідженнями (3-5 чоловік).

Залежно від особливостей об'єкта, його розмірів і складнос-ті виробництва число груп, їх склад і завдання можуть зміню-ватися.

Дослідження, як правило, проводяться у 2 етапи. На першомуаналізується уразливість основних елементів у випадку надзви-чайних ситуацій мирного і воєнного часу та оцінюється можли-вість роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. На другому етапірозробляються заходи по підвищенню сталості роботи об'єкта довсіх вражаючих факторів.

Результат роботи усіх груп — звітна доповідь і план-графікнарощування заходів по підвищенню сталості роботи об'єкта.

Звітна доповідь із відповідними висновками і пропозиціяминаправляється на затвердження у вищестоящий орган, до якоговходить об'єкт (в об'єднання, главк, міністерство).

У плані-графіку вказуються заходи, які виконуються в мирнийі воєнний час, а також ті, що будуть проводитися в разі загрозивиникнення надзвичайної ситуації і після її початку. В кожномурозділі плану відбиваються заходи, виконувані об'єктом, проект-ними та іншими організаціями. У плані чи в додатках до ньоговказуються обсяг та вартість запланованих робіт, джерела фінан-сування, основні матеріали та їх кількість, машини і механізми,робоча сила, відповідальні виконавці, терміни виконання тощо.План-графік затверджується директором підприємства (началь-ником ЦО) і доводиться до відома виконавців.

Надалі в міру розширення і реконструкції об'єкта в розробле-ний план-графік повинні вноситися відповідні корективи і допо-внення, що вимагає додаткових досліджень.

Таким чином, дослідження стійкості — це не одноразова дія, атривалий, динамічний процес, що вимагає постійної уваги з бо-ку керівництва, інженерно-технічного персоналу та штабу ЦОоб'єкта.

Технологія дослідження сталості роботи об'єкта

Кожен об'єкт, залежно від його структури, технологіч-ного процесу, місця розташування та інших характеристик, маєсвої особливості, але більшість промислових об'єктів мають і ба-гато спільного: схожі будівлі і споруди, в яких містяться цехи таосновне технологічне обладнання; схожі споруди енергогоспо-дарства, водопостачання, мережі внутрішнього транспорту, сис-теми зв'язку й управління, складське господарство, адміністрати-вні, побутові й господарські будівлі тощо.

Подібність й однотипність основних елементів промисловихпідприємств дозволяють визначити загальні принципи підготовки їхдо сталої роботи. Можна вважати, що для всіх ОГ, незалежно відпрофілю виробництва і призначення, характерні деякі спільні фак-тори, що впливають на підготовку до роботи у надзвичайних умо-вах. До цих факторів належать: район розташування об'єкта, внут-рішнє планування і забудова території, системи енергопостачання,технологічний процес, виробничі зв'язки об'єкта, системи управ-ління, підготовленість до відновлення виробництва та ін.

Район розташування ОГ вивчається по картах і планах. Аналі-зується характер забудови території навколо об'єкта, насампередна наявність джерел виникнення вторинних факторів ураження(гідровузлів об'єктів хімічної промисловості, лісових масивів іт.д.), а також метеорологічні й природні умови (напрямок панів-них середнього висотного і приземного вітрів, характер ґрунту,глибина залягання підгрунтових вод тощо).

При вивченні забудови (будівлі, споруди) аналізуються техні-чні дані (конструкція, поверховість, довжина і висота, вид карка-са, стінове заповнення, світлові пройоми, покрівля, перекриття),необхідні для розрахунків їх уразливості від сейсмічних хвильпри землетрусах, від ударів хвилі і світлового випромінення приядерних вибухах і від можливих вторинних факторів ураження;враховується наявність розташованих поблизу сховищ та укрит-тів, кількість робітників та службовців, які одночасно перебува-ють у кожній будівлі.

При оцінці внутрішнього планування об'єкта визначаєтьсявплив щільності й типу забудови на можливість виникнення іпоширення пожеж, утворення завалів, виникнення вторинних фа-кторів ураження, тобто аналізуються наявність, розміщення і мо-жливості руйнування з легкозаймистими та сильнодіючими от-руйними рідинами, складів ВР і вибухонебезпечних технологіч-них установок, комунікацій, пошкодження яких можуть виклика-ти пожежі, вибухи, загазованість тощо.

Вивчення технологічного процесу відбувається з точки зорупереведення підприємства на випуск воєнної продукції, а такожвизначення необхідних запасів деталей, вузлів, обладнання, си-ровини, паливно-мастильних матеріалів і т.д. Вивчається можли-вість без аварійного зупинення виробництва у випадку виник-нення надзвичайної ситуації.

Визначаються залежність роботи об'єкта від зовнішніх джереленергопостачання, аналізуються внутрішні ресурси, підрахову-ються необхідні мінімуми електроенергії, газу, води, пари, стис-нутого повітря та інших видів електропостачання на воєнний пе-ріод, розглядаються їх надійність та захищеність.

Вивчається система управління, а саме: стан пунктів управ-ління та вузлів зв'язку, надійність зв'язку із заміською зоною,надійність системи оповіщення.

Вивчаються джерела поповнення робочої сили і можливостівзаємозамінності керівного складу.

Аналіз системи матеріально-технічного постачання передба-чає коротку характеристику її роботи в мирний час і можливізміни у зв'язку з переходом на випуск нової продукції; оцінку за-пасів сировини, деталей і комплектуючих виробів, без яких виро-бництво не може продовжуватися; можливі способи їх поповнен-ня. Розглядаються способи зберігання готової продукції і питанняїї реалізації.

Підготовка об'єкта до відновлення виробництва визначаєтьсяна основі вивчення вищеназваних питань; при цьому врахову-ються підготовленість персоналу, можливості будівельних та ре-монтних підрозділів і організацій, що обслуговують об'єкт, мож-ливі руйнування і пошкодження.

Отримані під час аналізу дані використовуються для визна-чення фізичної стійкості елементів об'єкта, виявлення вразливихділянок та оцінки сталості його роботи.

Оцінка впливу вражаючих факторівнадзвичайних ситуацій мирногоі воєнного часу на об'єкти господарювання

Головну небезпеку для наземних об'єктів становлятьударна хвиля, світлове (теплове) випромінення, вторинні уража-ючі фактори і радіоактивне зараження місцевості. Проте інодідоводиться враховувати і вплив проникаючої радіації та елект-ромагнітного імпульсу.

Критеріями оцінки фізичної стійкості об'єкта прийняті:

при впливі ударної хвилі — надлишкові тиски, при якихелементи виробничого комплексу не руйнуються або одержуютьтакі ушкодження чи руйнування (слабкі і середні), при яких вониможуть бути відновлені в короткі терміни;

при впливі світлового випромінювання — максимальні зна-чення світлових імпульсів, при яких не відбувається загорянняматеріалів, сировини, устаткування, будинків і споруд;

при впливі вторинних факторів — надлишкові тиски, прияких руйнування і пошкодження не призводять до аварій, пожеж,вибухів, затоплень, небезпечного зараження місцевості й атмос-фери, тобто не призводять до ураження людей і виходу з ладу за-собів виробництва.

Оцінка стійкості об'єкта включає визначення:

видів уражаючих факторів, вплив яких можливий на об'єкт,та їх параметрів;

впливу ударної хвилі на елементи об'єкта;

можливості виникнення пожеж;

впливу вторинних вражаючих факторів.

Після цього робиться висновок.

Оцінка впливу ударної хвилі

Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складнимкомплексом навантажень: надлишковим тиском, тиском відбиття,тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаження відсейсмовибухових хвиль і т.д. Значення їх залежить в основному відвиду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції і розмірівелементів об'єкта, орієнтації щодо епіцентру вибуху, місця розташу-вання будинків і споруджень у загальній забудові об'єкта й окремихелементів виробництва в приміщеннях будинків, рельєфу місцевостіі деяких інших факторів. Врахувати їх у сукупності для кожногоелемента об'єкта, як правило, неможливо. Тому можливість елемен-тів опиратися дії ударної хвилі характеризують тільки надлишковимтиском у її фронті, вважаючи, що масштаби руйнувань не залежатьвід потужності і висоти найбільш ймовірних ядерних вибухів.

Для визначення ступеня руйнувань чи ушкоджень:

вивчають вихідні дані і розраховують параметри ударноїхвилі на відповідних відстанях;

для розрахованих значень надлишкових тисків оцінюютьступінь руйнування розглянутих елементів;

оцінюють можливість виникнення вторинних вражаючихфакторів;

з огляду на ступінь руйнувань найслабших елементівоб'єкта, визначають ступінь руйнування об'єкта в цілому.

Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є: конструк-тивні особливості елемента, його форма, вага, габарити, характе-ристики міцності.

Оцінка ступеня руйнувань будинків і споруд, сховищ і ПРУ,енергетичного устаткування і мереж, верстатного і технологічно-го устаткування, вимірювальної апаратури, засобів зв'язку й опо-віщення, транспортних та інших засобів може здійснюватися абометодом порівняння наявних довідкових даних для розглянутоговиду чи аналогічного йому елемента, або методом розрахункувпливу ударних навантажень і сил зсуву на елемент.

Для порівняльної оцінки необхідно мати відповідні таблиціможливих руйнувань елементів об'єкта в залежності від надлиш-кового тиску у фронті ударної хвилі: будинків, споруд, транспор-ту, устаткування, енергетичних споруд і мереж. Ці таблиці скла-даються на основі статистичних даних, отриманих при аналізіруйнувань у Хіросімі й Нагасакі та при проведенні випробуваль-них ядерних вибухів на полігонах, і можуть поповнюватися ре-зультатами розрахунків при конструюванні нових елементів.

Метод розрахунку передбачає визначення динамічних наван-тажень, створюваних надлишковим тиском у фронті ударної хви-лі, і реакції елемента на ці навантаження. Вихідними даними привикористанні цього методу є: надлишковий тиск у фронті ударноїхвилі і характер його зміни в часі (протягом фази стискання),тривалість фази стискання і швидкість руху фронту ударної хви-лі. У більшості випадків дію ударної хвилі оцінюють питомимімпульсом — добутком надлишкового тиску на час його дії.Оскільки ДРф залежить не тільки від часу, а й від відстані до епі-центру, і від потужності джерела ПУХ, розрахунок імпульсу звикористанням інтегрального числення ускладнений. Тому зви-чайно використовують кусково-лінійну апроксимацію кривої ДРфяк функції часу.

Оцінка можливості виникнення пожежі

Можливість виникнення осередків спалахування і го-ріння встановлюють за даними займистості матеріалів; при цьомунеобхідно враховувати вплив вторинних факторів ураження,обумовлених ударною хвилею (руйнування печей, газопроводів,розриви і пробиття електропроводки, кабелів тощо).

Розвиток пожеж значною мірою залежить від ступеня вогне-стійкості будинків і споруд і пожежонебезпеки технологічнихпроцесів.

За пожежною небезпекою об'єкти відповідно до характерутехнологічного процесу підрозділяють на категорії «А», «Б»,«В», «Г», Д».

Об'єкти категорії «А» — нафтопереробні заводи, хімічні під-приємства, цехи фабрик штучного волокна, склади бензину, цехиобробки і застосування металічного натрію, калію тощо.

Об'єкти категорії «Б» — цехи підготовки і транспортуваннявугільного пилу і деревного борошна, розмелювальні відділеннямлинів, цехи обробки синтетичного каучуку, виготовлення цук-рової пудри, склади кіноплівки тощо.

Пожежі на підприємствах категорії «А» і «Б» можливі при се-редніх і навіть слабких руйнуваннях; найбільш вражаючими нацих об'єктах є повітряні комунікації.

Об'єкти категорії «В» — лісопильні, деревообробні, столярні,модельні і лісотарні цехи, відкриті склади олії, мазутне господар-ство електростанцій, цехи текстильного виробництва тощо.

Об'єкти категорії «Г» — металургійні виробництва, підприєм-ства гарячої обробки металів, термічні цехи, котельні.

Об'єкти категорії «Д» — підприємства холодної обробки ме-талів й інші, пов'язані зі збереженням і переробкою вогнетривкихматеріалів.

На об'єктах категорій «В», «Г» і «Д» можливість виникненняокремих пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будинків, аутворення суцільних пожеж — від густоти забудови.

Будинки і споруди по вогнестійкості поділяються на п'ятьступенів:

— основні елементи виконані з матеріалів, що не горять, не-сучі конструкції мають підвищену опірність до впливу вогню;

— основні елементи виконані з матеріалів, що не горять;

— стіни кам'яні (цегляні), перегородки і перекриття де-рев'яні оштукатурені;

— дерев'яні оштукатурені будинки;

— дерев'яні неоштукатурені будівлі.

Найбільш небезпечними є будинки і споруди, виконані з ма-теріалів, що згорають, — III, IV і V ступенів вогнестійкості. Орі-єнтовний час розвитку пожежі до повного охоплення вогнем: длябудинків і споруд I і II ступенів — не менше 2 год., III ступеня —не менше 1,5 год., IV та V ступенів — не менше 1 год.

На розвиток пожеж впливає також ступінь руйнування будин-ків, споруд і технологічних ліній ударною хвилею. Окремі і су-цільні пожежі можливі на підприємствах, які одержали в основ-ному слабкі й середні руйнування. Так, у будинках I, II і IIIступенів вогнестійкості виникнення і розвиток пожежі (але нетління чи горіння в завалах) спостерігається при одержанні руй-нувань від надлишкового тиску у фронті ударної хвилі порядку30-50 кПа, в у будинках IV і V ступенів — при руйнуваннях відДРф приблизно в 20 кПа.

Поширення пожеж і перетворення їх у суцільні істотно зале-жить від густоти забудови території об'єкта. Вогонь швидко по-ширюється на ділянках, на яких переважно розташовані будинкиI та II ступенів вогнестійкості з густотою забудови 30 %, або бу-динки III ступеня вогнестійкості з густотою 20 %, або будинки IVи V ступенів вогнестійкості при густоті забудови 10 %.

При збільшенні густоти забудови будинками III, IV і V ступе-нів ще на 10 % створюються сприятливі умови для виникненнявогняного шторму.

Оцінюючи можливість виникнення пожеж, вивчають усі бу-динки, споруди, виробничі установки на території об'єкта (цеху)і визначають місця можливого загоряння, а також наслідки, щовиникають від пожежі з урахуванням характеру виробництва.

За вогнестійкістю окремих будинків і споруди та характеромтехнологічного процесу робиться висновок про пожежостійкістькожного цеху і об'єкта в цілому та на його основі виробляютьсязаходи щодо підвищення пожежної безпеки.

Оцінка впливу вторинних вражаючих факторів

Оскільки розв'язання конкретних задач з оцінки нас-лідків дії вторинних факторів ураження залежить від специфікивиробництва й особливостей, властивих кожному об'єкту окремо,за основу приймаються висновки з аналізу характеру і ступеняруйнувань окремих елементів при впливі ударної хвилі ядерноговибуху. Потім розглядаються особливості об'єкта і продукції, якавиробляється. Так, оцінюючи характер і масштаби вражаючої дії,що застосовуються при виробництві СДОР, необхідно знати івраховувати не тільки умови зберігання їх на об'єкті і ступіньруйнування ємностей і комунікацій, а й їх об'єми, токсичністьречовин, густоту виробничої забудови, якість захисних спору-джень і забезпеченість ними людей, наявність 3I3 тощо. Оцінкувпливу вторинних факторів здійснюють у такому порядку:

Визначають елементи, при впливі на які ударної хвилі, світло-вого випромінювання, проникаючої радіації та EMI можуть відбути-ся вибухи, пожежі, зараження атмосфери і місцевості; ці елементивважаються внутрішніми джерелами вторинних факторів зараження.

З аналізу особливостей характеру виробництва розташова-них поблизу інших ОНГ або їх окремих цехів визначають зовні-шні джерела можливих вторинних факторів.

Встановлюють вид вторинного фактора ураження від кож-ного джерела і радіус його дії.

З огляду на метеорологічні умови і місце перебування дже-рела, розраховують час початку і тривалість дії кожного факторана всі елементи об'єкта.

На основі аналізу впливу можливих вторинних факторівураження розробляють заходи щодо запобігання їх утворення абозниження впливу.

Оцінка стійкості роботи об'єкта

Висновки щодо оцінки стійкості ОГ роблять на підста-ві визначення комплексного впливу ударної хвилі, світлового ви-промінювання і вторинних факторів ураження, а також радіоак-тивного зараження на його території. Для цього оцінюютьступінь ушкодження кожного елемента при заданих (чи розрахо-ваних) надлишкових тисках у фронті ударної хвилі з урахуван-ням впливу світлового випромінювання і вторинних факторів.Виявляють найбільш слабкі місця і по них оцінюють рівень стій-кості елементів об'єкта для надлишкових тисків, при яких:

а)         виробництво не зупиняється;

б)         потрібна зупинка виробництва для виконання поточногоремонту (випадок одержання об'єктом слабких руйнувань);

в)         потрібна зупинка виробництва для виконання капітальногоремонту (випадок одержання об'єктом середніх руйнувань).

Критичним вважається надлишковий тиск, що витримується взаданих умовах найбільш вражаючим елементом об'єкта, якийраніше за інших втрачає здатність опиратися і виходить з ладу,викликаючи часткову або повну зупинку виробництва.

Для встановлених рівнів руйнування елементів об'єкта оці-нюють ймовірні матеріальні втрати виробництва за всіма основ-ними фондами: стан будинків і споруд та можливість їх викорис-тання; стійкість систем електропостачання, подачі газу, паритощо; можливі втрати верстатного, технологічного і лаборатор-ного устаткування тощо.

Важливим критерієм стійкості роботи об'єкта в умовах радіо-активного зараження є максимальна припустима доза опромінен-ня, яка не призводить до втрати працездатності людей і захворю-вання їх променевою хворобою.

Оцінка стійкості роботи об'єкта в цілому здійснюється за:

рівнем стійкості його елементів;

забезпеченістю виробничого персоналу захистом від ОМП;

можливістю матеріально-технічного забезпечення виробни-цтва при тимчасовому порушенні постачань;

готовністю об'єкта до виконання відбудовних робіт;

забезпеченістю надійного керування об'єкта.

При цьому ступінь забезпеченості робітників та службовцівзахистом від ОМП оцінюється відсотком укриття більшості пра-цюючої зміни у сховищах, наявністю 3I3, а також готовністюоб'єкта до розміщення і захисту відпочиваючих змін у позамісь-кій зоні. Можливість матеріально-технічного забезпечення виро-бництва оцінюється часом (у днях), протягом якого об'єкт можепропрацювати в умовах автономності. Готовність ПГ до вико-нання відбудовних робіт оцінюється (для випадків одержанняслабких і середніх руйнувань) наявністю варіантів плану віднов-лення об'єкта і практичною забезпеченістю відбудовних робітматеріалами і робочою силою. А забезпеченість надійного управ-ління діяльністю об'єкта оцінюється наявністю, якістю і готовні-стю пунктів управління та засобів зв'язку, а також розробкою по-рядку заміщення керівного складу при втратах.