5.3. Шляхи і способи

магниевый скраб beletage

підвищення стійкості роботи об'єктів

Підвищення стійкості об'єкта досягається посиленнямнайбільш слабких (вражаючих) елементів і ділянок об'єкта. Дляцього на кожному ОНГ завчасно на основі досліджень планують іпроводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи.Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішення,при яких підприємство буде стійке до впливу дуже значних над-лишкових тисків, однак це пов'язано з великими витратами засо-бів i матеріалів і може бути виправдано лише при захисті уніка-льних, особливо важливих елементів об'єкта. Заходи будутьекономічно обґрунтовані, якщо вони максимально узгоджені іззавданнями, які розв'язуються в мирний час для забезпеченнябезаварійної роботи, поліпшення умов праці, удосконалюваннявиробничого процесу. Особливо велике значення має розробкаінженерно-технічних заходів при новому будівництві, бо у про-цесі проектування, як відзначалося раніше, у багатьох випадкахможна домогтися логічного поєднання загальних інженерних рі-шень із захисними заходами ЦО, що знизить витрати на їх реалі-зацію.

На існуючих об'єктах заходи щодо підвищення стійкості до-цільно проводити в процесі реконструкції чи виконання іншихремонтно-будівельних робіт.

Підвищення стійкості роботи промислових об'єктів передбачає:

захист робітників та службовців у надзвичайних ситуаціяхмирного і воєнного часу;

підвищення міцності і стійкості найважливіших елементів іудосконалювання технологічного процесу;

підвищення стійкості матеріально-технічного постачання;

підвищення стійкості управління об'єктом;

розробку заходів щодо зменшення імовірності виникненнявторинних факторів ураження і збитків від них;

підготовку до відновлення виробництва після ураженняоб'єкта.

Особлива увага повинна бути приділена забезпеченню укрит-тям всіх працюючих у захисних спорудженнях. З цією метоюрозробляється план нагромадження і будівництва необхідної кі-лькості захисних споруджень; у випадку недостачі сховищ, яківідповідають сучасним вимогам, у ньому передбачається укриттяробітників та службовців у швидкостворюваних сховищах.

Посилення міцності будинків, споруджень, устаткування та їхконструкцій пов'язано з великими витратами. Тому підвищенняхарактеристик міцності проводять, якщо:

окремі особливо важливі будинки і спорудження значнослабші за інші і їхню міцність доцільно довести до прийнятої дляданого підприємства межі стійкості;

необхідно зберегти деякі важливі ділянки (цехи), які можутьсамостійно функціонувати при виході з ладу інших і забезпечатьвипуск особливо цінної продукції.

При проектуванні і будівництві нових цехів підвищення стій-кості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструк-цій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюміні-євих сплавів). Великий ефект досягається застосуванням длякаркасних будинків полегшених конструкцій стінового запов-нення і збільшенням світлових прорізів шляхом використанняскла, панелей з пластиків й інших матеріалів, що легко руйну-ються; їх руйнування при впливі ударної хвилі зменшує тиск накаркас споруди, а уламки таких матеріалів спричиняють набагатоменші збитки устаткуванню. Також ефективний спосіб застосу-вання панелей, що повертаються: легкі панелі на шарнірах кріп-ляться до каркасів колон споруд, від впливу динамічних наван-тажень вони розвертаються, що значно знижує дія ударної хвиліна несучі конструкції.

При будівництві і реконструкції промислових споруд необ-хідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, по-легшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їхкріплення до балок. Обвалення цих матеріалів і конструкцій при-несе меншу шкоду устаткуванню, ніж важких залізобетонних.

При загрозі надзвичайної ситуації в найбільш відповідальнихспорудах доцільно ввести додаткові опори для зменшення про-льотів, підсилити найбільш слабкі вузли й окремі елементи несу-чих конструкцій; наприклад, високі споруди (труби, щогли, ко-лони) закріплюються відтяжками, розрахованими на навантажен-ня, які створюються впливом швидкісного напору повітря удар-ної хвилі ядерного вибуху, а для інших конструкцій можна спо-рудити бетонні чи металеві пояси, які підвищують їх твердість.

Заходи щодо підвищення стійкості технологічного і верстат-ного устаткування повинні бути спрямовані на забезпечення йогозбереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації.Таке устаткування, а також вимірювальні та випробувальні при-лади, як правило, розміщуються у виробничих будинках і томуотримують пошкодження не тільки від впливу ударної хвилі, а йвід уламків елементів будівельних конструкцій, що обрушують-ся, і вторинних вражаючих факторів; надійно захистити їх прак-тично неможливо. Однак підвищити стійкість устаткування мож-на, підсилюючи його найбільш слабкі елементи і створюючизапаси цих елементів, окремих вузлів і деталей, матеріалів та ін-струментів для ремонту і відновлення пошкоджень.

Важке устаткування розміщують, по можливості, на нижніхповерхах виробничих будівель. Машини й агрегати великої цін-ності бажано встановлювати в будівлях, що мають полегшеніконструкції і конструкції, що повільно загоряються, обваленняяких не призведе до руйнування цих пристроїв. Деякі види тех-нологічного устаткування доцільно розмістити поза будинками,на відкритому майданчику під навісами; це виключить руйну-вання його уламками загороджувальних конструкцій. Великезначення має міцне закріплення на фундаментах верстатів і уста-новок, які мають велику висоту і малу площу опори; використан-ня розтяжок і додаткових опор підвищить їх стійкість до переки-дання. Прилади бажано встановлювати на закріплених підстав-ках, тумбах, столах.

Особливо цінне й унікальне устаткування потрібно розміщу-вати в заглиблених підземних чи спеціально побудованих при-міщеннях підвищеної міцності і на випадок виникнення надзви-чайних ситуацій розробити спеціальні індивідуальні енергога-сильні пристрої.

Насичення сучасних технологічних ліній засобами автоматикиі телемеханіки, електронною і напівпровідниковою технікою зна-чною мірою сприяє удосконалюванню технологічних процесів,але в той же час робить ці процеси більш вразливими до впливурізних вражаючих факторів. Тому при удосконалюванні техноло-гічних процесів виробництва слід вживати і заходи для підви-щення їх стійкості, пам'ятаючи, що найбільш важливі умови на-дійності — стійкість системи управління і безперебійність забез-печення усіма видами енергопостачання. У випадку виходу з ла-ду автоматичних систем управління повинен бути передбаченийперехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими йо-го ділянками.

Підвищення стійкості і технологічного процесу досягаєтьсярозробкою способів продовження виробництва при виході з ладуокремих верстатів, ліній і навіть окремих цехів за рахунок пере-ведення виробництва в інші цехи; розміщенням виробництваокремих видів продукції у філіях; шляхом заміни зразків, устат-кування, що вийшли з ладу, іншими; а також скороченням числавикористовуваних типів верстатів і приладів.

На випадок значних руйнувань повинна бути передбачена за-міна складних технологічних процесів більш простими з викори-станням найбільш стійких типів устаткування і контрольно-вимірювальних приладів, які збереглись. Необхідно заздалегідьрозробити можливі зміни в технології з метою заміни дефіцитнихматеріалів, деталей і сировини на більш доступні.

На всіх об'єктах розробляються способи безаварійної зупинкивиробництва за сигналом «Повітряна тривога» («ПТ»). У кожнійзміні призначаються люди, які повинні відключати джерела жив-лення і технологічні установки. Якщо за умовами технологічногопроцесу зупинити окремі ділянки виробництва, агрегати, печі іт.п. не можна, їх переводять на понижений режим роботи; ті, щоспостерігають за безупинною роботою цих елементів, повиннібути забезпечені індивідуальними укриттями, спорудженими вбезпосередній близькості від робочого місця.

Підвищення стійкості системи енергопостачання досягаєтьсяпроведенням як загальноміських, так і об'єктових інженерно-технічних заходів. Створюються дублюючі джерела електроенер-гії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, га-зо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закі-льцювання. !нженерні й енергетичні комунікації переносяться впідземні колектори, найбільш відповідальні пристрої (центральнідиспетчерські розподільні пункти) розміщуються в підвальнихприміщеннях будинків чи у спеціально побудованих міцних спо-рудах. Там, де прокладання комунікацій у траншеях чи тунеляхнеможливе, здійснюється закріплення трубопроводів до естакад,щоб уникнути їх зрушення чи скидання; самі естакади зміцню-ються установкою розтяжок у місцях поворотів і розгалужень.

Для забезпечення проведення PIHP і якомога швидшого від-новлення виробництва на випадок виходу з ладу основних дже-рел енергоживлення повинен бути створений резерв джерел еле-ктро- і водопостачання (пересувні електростанції і насосніагрегати з автономними двигунами).

Стійкість систем електропостачання об'єкта підвищують, під-ключаючи його до декількох джерел живлення, віддалених одневід одного на відстань, що виключає можливість їх одночасногоураження одним ядерним вибухом.

На об'єктах, що мають теплові електростанції, обладнуютьпристосування для роботи теплоелектроцентралі (ТЕЦ) на різнихвидах палива, уживають заходів щодо створення запасів твердогоі рідкого палива, його укриття і посилення конструкцій сховищгорючих матеріалів.

У мережах електропостачання проводять заходи щодо переве-дення повітряних ліній електропередач на підземні.

Водопостачання об'єкта більш стійке і надійне, якщо він жи-виться від декількох систем чи від двох-трьох незалежних дже-рел, віддалених одне від одного на безпечну відстань. Гарантова-не постачання водою забезпечується тільки від захищенихджерел з автономними і також захищеними іншими джереламиенергії (наприклад, артезіанські і безнапірні свердловини, приєд-нані до загальної системи водопостачання об'єкта).

Для стійкого і надійного постачання підприємств газом необхід-но передбачити його подачу в газові мережі об'єктів від газорегуля-торних пунктів (газороздавальних станцій), а на випадок виходу зладу останніх влаштовувати обвідні лінії — байпаси. При будівниц-тві нових чи реконструкції старих газових мереж по можливості по-винні створюватися закільцьовані системи. Усі вузли і лінії газопо-стачання бажано розміщувати під землею (заглиблення комунікаційзначно зменшує імовірність їх ураження ударною хвилею ядерноговибуху й інших засобів нападу, а крім того, значно знижує можли-вість виникнення вторинних факторів ураження).

3 метою зменшення пожежної небезпеки (зниження можли-вості витікання газу) на газопроводах встановлюються авто-матичні запірні і перемикаючі пристрої дистанційного керуван-ня, що дозволяють при розриві труб безпосередньо з диспет-черського пункту відключати мережі чи переключати потік газу.

Підвищення стійкості систем теплопостачання досягається за-хистом джерел тепла і заглибленням комунікацій у ґрунт. Якщона об'єкті передбачається будівництво котельні, її доцільно роз-міщувати в спеціальній будівлі, яка стоїть окремо. Будинок коте-льні повинен мати полегшене перекриття і легке стінове запов-нення.

Під час одержання об'єктом тепла від міської теплоцентраліпроводять заходи по забезпеченню стійкості підвідних трубопро-водів та наявних розподільних пристроїв. Теплову мережу буду-ють, як правило, за кільцьовою схемі. Труби системи проклада-ють у спеціальних каналах, запірні та регулюючі пристосуваннярозміщують в оглядових колодязях і по можливості на території,яка не буде завалена у випадку руйнування.

Заходи по підвищенню стійкості системи каналізації розроб-ляють окремо для зливових, промислових і господарських (фека-льних) зливів. На об'єкті обладнують не менше двох виводів зпідключенням до міських каналізаційних колекторів і додатковообладнують виводи для аварійних скидань неочищених вод уприлеглі до об'єкта яри та інші природні заглиблення.

Якщо на об'єкті є мережі і споруди для подачі стиснутого по-вітря, кисню, аміаку, хлору та інших рідких і газоподібних реак-тивів, інженерно-технічні заходи для цих систем розробляються восновному з метою запобігання вторинних факторів ураження.

Одним із найважливіших заходів по забезпеченню сталого,безперервного на всіх етапах управління у надзвичайних ситуаці-ях є розподіл всього персоналу об'єкта на дві групи: працюючазміна (перебуває на об'єкті) і відпочиваюча (перебуває у замісь-кій зоні або по дорозі між заміською зоною та об'єктом). До тогож створюються дві-три групи управління (за кількістю змін), які,крім керівництва виробництвом, повинні бути готові будь-якоїмиті взяти на себе організацію і керівництво проведенням PIHP.

Для забезпечення надійного управління діяльністю об'єкта унадзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу в одному із схо-вищ обладнується пункт управління. Диспетчерські пункти і ра-діовузли розміщують по можливості у найміцніших спорудах іпідвальних приміщеннях. Повітряні лінії зв'язку до найважливі-ших виробничих ділянок переводять на підземно-кабельні. Стій-кість засобів зв'язку можна підвищити прокладанням енергопо-стачальних фідерів на автоматичну телефонну станцію (АТС) тарадіовузол об'єкта, підготовкою пересувних електростанцій длязаряджання акумуляторів АТМ і для живлення радіовузла привідключенні основних джерел електропостачання. При розши-ренні мережі підземних кабельних ліній необхідно прокладатидводротові, захищені екранами від впливу EMI. Для більшої на-дійності повинні бути передбачені дублюючі засоби зв'язку.

У районі розосередження робітників і службовців також обла-днують пункт управління. Між міським і заміським пунктамиуправління проводять зв'язок, як правило, телефонний, передба-чаючи його дублювання за допомогою радіо- та пересувних засо-бів, також вживають заходів по забезпеченню зв'язку із зміннимипідприємствами по кооперації.

Особливе значення має сталість виробничих та господарськихзв'язків з постачання об'єкта всіма видами енергії, водою, парою,газом; з транспортних послуг; з поставок сировини, напівфабри-катів, комплектуючих виробів та ін.

Підвищення сталості матеріально-технічного постачання за-безпечується створенням запасів сировини, матеріалів, комплек-туючих виробів, обладнання, палива. Розміри незменшуваних за-пасів визначають для кожного об'єкта залежно від можливості їхнакопичення, важливості продукції, яка випускається, визначе-них термінів переходу на виробництво продукції в умовах над-звичайних ситуацій. Стабільно працююче підприємство повиннобути здатним безперебійно випускати продукцію за рахунок на-явних запасів до відновлення зв'язків з поставок або до одержан-ня необхідного від нових постачальників.

Дуже велике значення має своєчасне відправлення готовоїпродукції споживачам. На деяких об'єктах (нафтопереробних,хімічних та ін.) накопичення готової продукції може перетвори-тися у вкрай небезпечне джерело вторинних факторів ураження істворити загрозу як самому об'єкту, так і сусіднім підприємствамта житловому сектору. Якщо неможливо відправити готову про-дукцію споживачам, її слід вивезти за межі зони можливих руй-нувань (наприклад, на базу зберігання у заміській зоні).

Зменшення ймовірності виникнення вторинних факторів ура-ження і збитків від них досягається завчасним плануванням іпроведенням відповідних профілактичних заходів.

На об'єктах, пов'язаних з випуском та зберіганням горючих іСДОР, плани таких заходів розробляються і в мирний час. У нихвраховуються характер і масштаби можливих аварій, визнача-ються заходи по врятуванню людей і матеріальних цінностей,шляхи і способи ліквідації наслідків, порядок дій спеціалізованихпожежних та рятувальних команд.

На об'єктах, технологічні процеси яких пов'язані із застосу-ванням пожежонебезпечних, вибухонебезпечних і СДОР, визна-чається необхідний мінімум їх запасів. Зберігання таких речовинна території підприємства організовується у захищених схови-щах; зайві запаси вивозяться у заміську зону.

Протипожежні заходи щодо захисту об'єктів від впливу над-звичайних ситуацій повинні бути спрямовані на створення умов,які забезпечують мінімальний ризик виникнення пожеж, що ви-никають унаслідок прямої дії світлового випромінювання, заго-рянь, які можуть бути викликані дією ударної хвилі, а також наобмеження розповсюдження вогню і на створення необхіднихумов для ліквідації пожеж.

Під час реконструкції старих та будівництві нових об'єктівнеобхідно передбачати протипожежні розриви, які б забезпечу-вали умови для маневру пожежних сил і засобів у період гасіннячи локалізації пожеж, зведення спеціальних протипожежних ре-зервуарів з водою та штучних водойм. Для попередження пожежу будівлях і спорудах повинні застосовуватися вогнестійкі конс-трукції, вогнезахисна обробка горючих елементів, спеціальніпротипожежні перешкоди (великі будівлі розділяють на секціївогнетривкими стінами-брандмауерами).

У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газів, ле-тких рідин, твердих ВР) слід установлювати пристрої, які б лока-лізували руйнівний ефект вибуху: викидні панелі, вікна і фраму-ги, що самі відчиняються; різного роду клапани-відсікачі.

У приміщеннях, де можливе зараження повітря СДОР, уста-новлюють автоматичні пристрої нейтралізації, які при певнійконцентрації отруйних речовин починають розбризкувати нейт-ралізуючу рідину.

На об'єкті повинен бути забезпечений надійних захист людейбільшої за кількістю працюючої зміни від усіх видів надзвичай-них ситуацій. Це досягається укриттям робітників та службовціву сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища зіспрощеним обладнанням. Працівники об'єкта і члени їх сімей за-безпечуються 3I3. Робиться перерахунок по змінах робітників іслужбовців, що залишаються, у відповідності з новим технологі-чним процесом. При визначенні тривалості робочого дня і скла-данні змінного графіка роботи змін враховують реальні потребивиробництва, щоб уникнути скупчення на території об'єкта лю-дей, яких стає більше, ніж можуть вмістити сховища. Об'єкт пе-реводиться на мінімально необхідне споживання електроенергії,газу, пари і палива. Перевіряється готовність до безаварійногозупинення виробництва, способи скорочення чи повного припи-нення подачі пальних, отруйних і вибухонебезпечних сумішей.Адміністративний апарат, відділи, лабораторії, конструкторськібюро та інші підрозділи, перебування яких на об'єкті у надзви-чайних ситуаціях необов'язкове, евакуюють у заміську зону і їхроботу організовують там. На об'єкті залишаються тільки персо-нал та обслуговуючі підрозділи, які необхідні для забезпеченнявиробничої діяльності робочої зміни і керівництва усім підпри-ємством. З території об'єкта вивозять в укриття особливо важливіматеріальні цінності та документацію.

Вводиться в дію цілодобова система управління об'єктом івсіма його підрозділами безпосередньо на об'єкті і в заміськійзоні. Установлюється оперативне чергування. Перевіряється на-явність та справність обладнання на пунктах управління ЦОоб'єкта і розгортаються усі види зв'язку.

Дуже важливим показником сталості роботи об'єкта є готов-ність його у найкоротші терміни після ураження відновити ви-пуск продукції.

У результаті об'єкт може зазнати повних, сильних, середніхчи слабких руйнувань. Під час повних або сильних руйнуваньналагодити заново виробництво в умовах ведення війни практич-но буде неможливо. При одержанні об'єктом слабких чи середніхруйнувань відновлення виробництва цілком реальне. Тому планиі проекти, як правило, розробляються у двох варіантах — на ви-падок одержання об'єктом слабких і середніх руйнувань. Для цихумова визначають характер та обсяг першочергових відновлюва-льних робіт.

У розрахунках по відновленню будівель і споруд зазначаютьхарактер руйнувань, перелік і загальний обсяг робіт (вартість,трудомісткість, терміни); потребу у робочій силі, які будівельніпідрозділи об'єкта до цього залучатимуться, які організації об-слуговуватимуть об'єкт; потребу в матеріалах, машинах, механі-змах та ін. У розрахунках на ремонт обладнання зазначають видобладнання і його кількість, перелік ремонтно-відбудовних робітта їх вартість, необхідну робочу силу, матеріали та запчастини,терміни відбудови. В основу плані та проектів закладається ви-мога — якнайшвидше відновити випуск продукції.

При визначенні часу проведення відновлювальних робіт необ-хідно враховувати можливість радіоактивного зараження об'єкта,а у випадку застосування хімічної зброї — час дії ОР.

Р03Д/Л

оцінка сталості роботиоб'єктів господарюванняу надзвичайних ситуаціях

Дослідження сталості роботи об'єкта господарювання(ОГ) полягає у всебічному вивченні умов, які можуть скластися унадзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, і у визначенніїх впливу на виробничу діяльність.

Мета дослідження сталості об'єкта господарювання полягає втому, щоб виявити вразливі місця в роботі об'єкта господарю-вання у надзвичайних ситуаціях і виробити найефективніші ре-комендації, спрямовані на підвищення сталості.

Загальне керівництво дослідженнями здійснює начальник ци-вільної оборони (перший керівник) об'єкта господарювання.