6.2. Оцінка стійкості промислового об'єктадо впливу повітряної ударної хвилі (ПУХ) : Цивільна оборона : B-ko.com : Книги для студентів

6.2. Оцінка стійкості промислового об'єктадо впливу повітряної ударної хвилі (ПУХ)

Завдання на практичні заняття

1. Виявити найслабші місця цеху і по них оцінити рі-вень стійкості елементів цеху. Результати оцінки оформити у ви-гляді табл. 6 з висновками.

Оцінити стійкість цеху до впливу повітряної ударної хвилі,джерела якої перебувають поблизу досліджуваного цеху.

Розробити згідно з доданим зразком перелік заходів по під-вищенню стійкості цеху до повітряної ударної хвилі (ПУХ).

Порядок виконання завдання

1. При вивченні характеристик МСЗ та цеху (вихіднихданих) визначити основні елементи інженерно-технічного ком-плексу (ІТК) цеху, від стійкості яких залежить стійкість цеху вцілому. Все це потрібно для складання таблиць стійкості цеху довпливу повітряної ударної хвилі.

Оцінюючи стійкість цеху до впливу ПУХ, скласти таблицю(табл. 1), у лівій частині якої перерахувати всі основні елементиІТК (від їх стійкості залежить стійкість усього цеху), а в правійчастині відповідними умовними знаками показати слабкі, середніі сильні руйнування цих елементів у залежності від надлишково-го тиску у фронті ПУХ. Усі дані взяти з табл. 2. Після заповненнятаблиці стійкості цеху до впливу ПУХ і пояснення умовних по-значень у ній за ступенем руйнування найслабшого елементаоб'єкта визначити ступінь руйнування об'єкта в цілому (на межіслабких і середніх руйнувань).

Рівень стійкості елементів цеху до впливу ПУХ оцінюєтьсяза даними табл. 1.

Оцінити стійкість цеху до впливу ПУХ, джерела якої мо-жуть знаходитися поблизу досліджуваного об'єкта.

Під час стихійних лих, аварій, катастроф, воєнного застосу-вання зброї масового ураження (ЗМУ) або виникнення вториннихфакторів ураження трапляються вибухи, що викликають пору-шення стійкості виробництва.

Розглянемо характерні типи вибухів.

Тротиловий вибух. Для наземного вибуху, коли його енергіярозподіляється у напівсфері і ПУХ переміщується уздовж повер-хні землі, надлишковий тиск у фронті ПУХ може бути розрахо-ваний за формулою академіка М.А. Садовського:

VG VG7          G

ДР = 95— + 390—т— + 1300 — ,ф R          R2        R

де ДРф — надлишковий тиск у фронті ПУХ, кПа; G — маса тро-тилової речовини, кг; R — відстань, м.

Таблиця 6.1

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ДО ВПЛИВУ УДАРНОЇ ХВИЛІ

Наймену-

Елементи цехуі їх коротка

Ступінь зруйнуванняпри АРф, кПа

АРф limелемент

АРф limцеху,

 

характеристика

10 20 30 40 50 60 70 80

цеху, кПа

кПа

 

Будівля одноповерхо-

 

20

 

 

ва, цегляна каркасна,перекриття із залізо-бетонних елементів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обладнання:

 

 

 

«Я

Крани і кранове об-ладнання

 

1 ■

30

 

я

 

 

а

О

Верстати важкі

jj

40

20

КЕМ:

 

 

 

 

Повітроводи на ме-талевих естакадах

 

1 ■

30

 

 

 

 

 

Електромережа кабе-льна наземна

±1

30

 

АР

C-XL ф max

Умовні позначення:

І І слабкі руйнування;□ середні руйнування;Щ сильні руйнування.

Таблиця 6.2

НАДЛИШКОВИЙ ТИСК ДРф (КПА),ЩО ВИКЛИКАЄ РІЗНІ СТУПЕНІ РУЙНУВАННЯДЕЯКИХ ОБ'ЄКТІВ

№п/п

Елементи об'єкта

Ступені руйнування в залежностівід АРф, кПа

слабкі

середні

сильні

І. Будівлі та їх елементи

1

Одноповерхова залізобетонна з крано-вим обладнанням вантажопідйомністюдо 10 т

20—30

30—40

40—50

№п/п

Елементи об'єкта

Ступені руйнування в залежностівід АРф, кПа

слабкі

середні

сильні

2

Одноповерхова із залізобетонним кар-касом та цегляним заповненням. 40-60 % площі стін займають віконніотвори

10—20

20—30

30—40

3

Одноповерхова цегляна

8—15

15—25

25—35

4

Двоповерхова цегляна

8—12

12—20

20—30

5

Триповерхова

8—10

10—20

20—30

6

Одноповерхова залізобетонна з пло-щею віконних отворів 40-60% відплощі стін

20—40

40—50

50—60

7

Одноповерхова монолітна залізобе-тонна

25—40

40—60

60—70

8

Перекриття — бетонні плити

 

 

 

9

Перекриття залізобетонне

20—40

40—50

50—60

10

Перекриття дерев'яне поштукатурене

7—12

12—22

22—30

11

Вагранки

30—50

50—70

70—80

II. Обладнання

1

Верстаки дерев'яні

5—10

10—20

20—30

2

Газові печі

10—30

30—40

40—60

3

Грейферні крани вантажопідйомністюдо 10 т

30—50

50—70

70—90

4

Деревообробні верстати

20—30

30—50

50—60

5

Дерев'яні шафи, стелажі, ящики

5—10

10—15

15—20

6

Заволочні машини вантажопідйомніс-тю до 20 т

20—40

40—60

60—80

7

Кувальні молоти середні

50—80

80—100

100—150

8

Кувальні молоти важкі

60—100

100—150

150—300

9

Компресори середні

20—40

40—60

60—80

10

Конвеєрно-поточна лінія

20—35

35—50

50—60

11

Контрольно-вимірювальні прилади

5—10

10—20

20—30

№>п/п

Елементи об'єкта

Ступені руйнування в залежностівід АРф, кПа

слабкі

середні

сильні

12

Стрічкові і пластинчасті транспортери

20—40

40—60

60—80

13

Стрічкова поточна лінія

20—40

40—60

60—80

14

Металообробні верстати:малі

15—20

20—30

30—40

15

середні

20—30

30—50

50—60

16

важкі

25—40

40—65

65—70

17

Металообробні верстати з ЧПУ

3—5

5—10

10—20

18

Мульдомагнітні крани вантажопідйо-мністю до 10 т

50—70

70—90

90—110

19

Наждачні верстати

10—20

20—30

30—40

20

Насоси

40—60

60—70

70—80

21

Очисні дробоструминні і дробометнібарабани

70—90

90—120

120—150

22

Пароповітряногідравлічні та електро-гідравлічні преси середньої потужності

50—80

80—100

100—150

23

Парові котли

60—80

80—100

100—110

24

Піскомети

30—50

50—60

60—70

25

Пилки поздовжні

20—30

30—50

50—60

26

Пилки циркулярні

20—30

30—50

50—60

27

Пневматичний інструмент

20—40

40—50

50—60

28

Пневматичні формувальні машини

70—80

80—90

90—100

29

Поворотні крани вантажопідйомністюдо 8 т

30—50

50—70

70—90

30

Підйомні крани вантажопідйомністю:до 3 т

10—25

25—50

50—70

31

до 5 т

10—30

30—60

60—80

32

до 10 т

50—70

70—90

90—100

33

Розливальні крани вантажопідйомніс-тю до 15 т

50—70

70—90

90—100

Закінчення табл. 6.2

№п/п

Елементи об'єкта

Ступені руйнування в залежностівід АРф, кПа

 

слабкі

середні

сильні

34

Рольгангові лінії

20—40

40—60

60—80

35

Стержневі машини

70—90

90—100

100—110

36

Сушильні шафи

20—30

30—50

50—60

37

Візки металеві

80—100

100—120

120—150

38

Термічні печі

10—30

30—40

40—60

39

Збиральні крани вантажопідйомністюдо 10 т

60—70

70—90

90—100

40

Пристрій для автоматичного і ручногопереключення і відключення

4—10

10—20

20—30

41

Формувальні машини середні

70—80

80—90

90—100

42

Шліфувальні верстати:малі

20—30

30—50

50—60

43

середні

40—60

60—70

70—80

44

з ЧПУ

3—5

5—10

10—20

45

Електрокари

30—40

40—50

60—70

46

Електромотори:малі

20—40

40—50

50—60

47

середні

40—60

60—70

70—80

III. Комунально-енергетичні мережі (КЕМ)

1

Повітряні ЛЕП високої напруги

25—50

50—70

70—80

2

Повітряні ЛЕП низької напруги на де-рев'яних опорах

15—25

25—35

35—50

3

Наземні трубопроводи на естакадах

20—30

30—40

40—50

4

Наземні трубопроводи, прокладені утраншеях

 

 

 

5

Підземні лінії водогону і газопроводу

300—700

700—1200

1200—1500

6

Підземні кабельні лінії

500—800

800—1000

1000—1500

7

Резервуари наземні металеві

15—20

20—30

30—40

8

Резервуари наземні металеві, частковозаглиблені

40—50

50—80

80—100

9

Резервуари металеві заглиблені

50—60

60—200

200—250

10

Оглядові колодязі та заслінки

200—300

300—1000

1000—1500

Вибух нетротилових вибухових речовин. Надлишковий тиск уфронті ПУХ розраховується за формулою М.А. Садовського,проте з урахуванням того, що

G = aG'.

Радіус смертельного ураження під час вибуху заряду масоюG^ розраховується за формулою:

Rвр = 18,4Gвр0'333.

Для визначення орієнтовного радіуса ураження під час вибухуВР масою G^ можна скористатися табл. 6.3.

Таблиця 6.3

ЗАЛЕЖНІСТЬ РАДІУСА УРАЖЕННЯ

ВІД МАСИ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ

ввр, т

0,1

0,5

1

3

5

10

15

25

50

100

Ri^, м

9

15

18

27

31

40

45

54

68

85

Вибух паливно-повітряного середовища. Для визначення раді-уса ураження ПУХ, викликаної вибухом паливно-повітряного се-редовища (ППС), необхідно знати масу палива та надлишковийтиск у фронті ПУХ, що визначив зону підвищеної небезпеки.Можна скористатися графіком, зображеним на рис. 1. Відлічуємопо осі G^, піднімаємось угору вертикально до заданого тискусправа, зліва відлічується R.

Наприклад, для Gnnc = 1000 т і АРф = 1 кгс/см2 знаходимо R = 350 м.

Вибух газоповітряних сумішей (пилоповітряних, аерозольних).Вибухи на підприємствах із вибухонебезпечною технологієювідбуваються внаслідок витікання газоподібних або зрідженихвуглеводневих продуктів. Під час їх перемішування з повітрямутворюються вибухонебезпечні суміші таких газів, як пропілен,метан, пропан, ацетилен, етан, етиловий спирт тощо. Вибух абозагорання настає при певному вмісті газу у повітрі. Орієнтовневизначення тиску у фронті ПУХ під час вибуху газоповітряноїсуміші (ГПС) на відстані R покажемо на прикладі.

Задача. Відстань від ємкості до цеху дорівнює 600 м. Визна-чити надлишковий тиск ПУХ у районі цеху під час вибуху ємко-сті з пропаном G = 100 т та його стійкість.

Розв 'язання:

Визначаємо коефіцієнт К:

K = 0,24—= 0,24—= 1,8 < 2 .17,5VG           17,53/100

При К < 2 знаходимо надлишковий тиск ПУХ:

700 700ДРф = г =       г = 20 кПа.

ф 3^1 + 29,8К3 - 1J 3^1 + 29,8 • 1,83 - 1J

Одержане значення порівнюємо з ДРф уст цеху і робимо висно-вки. При надлишковому тиску у фронті ПУХ механічний цехможе зазнати середнього руйнування.Примітка: При K > 2

22

Подібні задачі можна розв'язувати з допомогою табл. 6.4 і 6.5.Таблиця 6.4

ЗАЛЕЖНІСТЬ ХМАРИ ГПС (R),ДЕТОНУЮЧОЇ ПІД ЧАС ВИБУХУ ВІД її МАСИ

Кількістьпродукту, т

10

50

100

200

500

800

1000

2000

5000

7000

10 000

Радіус R„ м

40

70

90

110

150

180

190

240

320

360

400

ЗАЛЕЖНІСТЬ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУУ ФРОНТІ ПУХ ВІД ВІДНОШЕННЯ R/Rx

R/Ях

1

2

2,5

3

4

5

6

7

АРф, кг/см2

17

1,63

1,12

0,82

0,5

0,38

0,28

0,22

R/R*

12

13

14

15

20

30

40

 

АРф, кг/см2

0,1

0,09

0,08

0,078

0,05

0,03

0,02

 

Під час розв'язання тієї ж задачі визначаємо спочатку по табл. 4Rx = 90 м, знаходимо відношення R/Rx = 600/90 = 6,7; по табл. 5,використовуючи інтерполяцію, визначаємо АРф = 24 кПа, порів-нюючи з АРф уст цеху, робимо висновки.

Ядерний вибух. Значення надлишкових тисків у фронті удар-ної хвилі і відповідні їм відстані для повітряного та наземногоядерного вибуху потужністю 1 Мт наведені у табл. 6.6.

Таблиця 6.6

ЗАЛЕЖНІСТЬ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУВІД ВІДСТАНІ ДО ВИБУХУ

Надлишковийтиск

Відстань від ви-буху, км

Надлиш-ковий тиск

Відстаньвід ви-буху, км

Надлиш-ковий тиск

Відстаньвід вибу-ху, км

кПа

кгс/см2

повіт-ряного

назем-ного

кПа

кгс/см2

повітряно-го

наземного

1

0,01

40

30

35

0,35

4,6

4,6

5

0,05

22

20

40

0,4

4,3

4,5

6

0,06

20

17,2

45

0,45

3,9

4,3

8

0,08

17

13,8

50

0,5

3,6

4,0

10

0,1

14

11,1

55

0,55

3,4

3,8

12

0,12

12

9,8

60

0,6

3,2

3,6

15

0,15

10

8,5

65

0,65

3,1

3,5

20

0,2

7,5

7,0

70

0,7

2,9

3,3

25

0,25

6,4

6,0

80

0,8

2,6

3,1

30

0,3

5,3

5,4

100

1,0

2,2

2,9

Для вибухів інших потужностей можна користуватися тією жтабл. 6 і законом подібності вибухів:

q

R

1 - 3

— при АРф = const,q

де R1, R2 — відстані від центру вибуху з тротиловими еквівален-тами q1, q2 відповідно.

Якщо q1 = 1 Мт, то R - R при АРф = const.

Використовуючи приведені методики, слід визначити стій-кість цеху МБЗ по ПУХ можливих джерел ураження, враховуючиобстановку, що склалася.

Звіт про виконане завдання повинен включати:

таблицю оцінки стійкості цеху до впливу ПУХ з висновка-ми (див. табл. 1);

рівень стійкості елементів цеху по АРф;

розрахунок оцінки стійкості цеху до впливу ПУХ, джерелаякої знаходяться поблизу досліджуваного об'єкта;

перелік заходів щодо підвищення стійкості ІТК цеху.

Характеристика машинобудівного заводу

МБЗ належить провідне місце у верстатобудуванні. Ос-новна продукція — металоріжучі верстати. У воєнний час 60% ви-робничої потужності використовується для виконання замовлень.

Завод розташований на північно-східній околиці м. Зеленогра-да на відстані 10 км від центра і займає площу 50 га, у тому чис-лі під забудовою — 17 га (34%). Із залізницею зв'язаний одноко-лійною залізничною віткою. Основні виробничі приміщеннязбудовані до 1940 р., реконструювалися частково в 1957 — 1965рр. Загальна кількість виробничого персоналу — 5500 чол. Найбі-льша робоча зміна — 2750 чол.

Для укриття робітників та службовців на території заводу є 7сховищ загальною місткістю 1650 чол. і 5 пристосованих підвалівзагальною місткістю 400 чол.

Безперервне виробництво передбачене у мартенівському і ли-варному цехах, у компресорній, котельній і насосній станціях.Для цих цехів та споруд виготовлені і при загрозі чи виникненніНС встановлюються 5 індивідуальних ЗС загальною кількістю на9 чол.

Постачання електроенергією, водою, газом, каналізація здійс-нюються підземними лініями (трубопроводами). Стиснуте повіт-ря подається по трубопроводах, прокладених по естакадах.

Панівний вітер для міста — північно-західний. Можливі дже-рела уражаючих факторів:

міський холодильник, розташований у 800 м на північнийзахід від заводу, з річним запасом аміаку 75 т;

меблевий комбінат, розташований в 1 км на захід від заво-ду, з квартальним запасом деревини 5000 м3;

гідроелектростанція із залізобетонною греблею середньогонапору (до 15 м), побудована на р. Бєлая в 1957 р. за 30 км напівніч від заводу. При зруйнуванні греблі вода в річці в районізаводу може піднятися на 3,5 м вище ординара і затопити західнучастину території заводу;

газопровід, що проходить на схід від заводу на відстані 1,5 км;

залізнична сортувальна станція на південь від заводу навідстані 1 км, де можуть перебувати цистерни з газоподібними тазрідженими вуглеводневими продуктами, вагони із вибуховимиречовинами;

два напівзаглиблених металевих резервуари з пальним міс-ткістю 100 м3 кожен;

склад будматеріалів із запасом деревини 500 м3.

Характеристика основних цехів

Ковальський цех (будівля № 8)

Будівля одноповерхова залізобетонна з крановим обладнан-ням вантажопідйомністю до 10 т. Перекриття — бетонні плити.Покрівля дерев'яна, крита толем, залитим гудроном.

Обладнання: кувальні молоти середні і важкі, електромоторисередні.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання — від міського водогону; стис-нуте повітря подається по трубопроводу, прокладеному по мета-левій естакаді.

Механічних цех (будівля № 9)

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом та цегля-ним заповненням. Віконні отвори становлять 50% площі стін.40% покрівлі з металевими і 60% — з дерев'яними кроквами. Де-рев'яна частина покрівлі вкрита толем, залитим бітумом. Мета-лева частина покрівлі засклена звичайним склом. Підлога і дверідерев'яні. Віконні рами металеві.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 10 т; ме-талообробні верстати (токарні, фрезерні, свердлильні) важкі і се-редні; конвеєрно-потокова лінія; електромотори середні і малі;транспортні засоби — електрокари.

Система постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання і паропостачання по підземнихтрубопроводах; стиснуте повітря — по трубопроводу, прокладе-ному на металевій естакаді.

Ливарний цех (будівля № 10)

Склад цеху: а) чотири вагранки, розташовані зовні будівлі білякожного з чотирьох кутів, висота вагранки 15 м, форма циліндри-чна, стіни виконані з вогнетривкої цегли на спеціальному розчині,зовні — металева оббивка; б) будівля формування і розливання.

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом і цеглянимзаповненням. Покрівля, двері, віконні рами металеві. Віконнескло армоване.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 10 т, по-воротні крани вантажопідйомністю до 18 т; формувальні машинисередні; пневматичні формувальні машини; стержневі машини;очисні дробоструминні і дробометні барабани; піскомети; нажда-чні верстати; стрічкові і пластинчасті транспортери; рольганговілінії; сушильні шафи.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання і паропостачання — по підзем-них трубопроводах; постачання стиснутм повітрям — по трубо-проводу, прокладеному на металевій естакаді.

Пресовий цех (будівля № 11)

Будівля одноповерхова цегляна. Перекриття залізобетонне.Покрівля дерев'яна, вкрита толем, залитим бітумом. Віконні ра-ми і двері металеві. Підлоги асфальтові.

Обладнання: пароповітряногідравлічні та електрогідравлічніпреси середньої потужності установлені на залізобетонних фун-даментах; підйомні крани вантажопідйомністю до 3 т; електро-мотори середні; електрокари.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу,прокладеному на металевій естакаді.

Механічний цех №2 (будівля № 12)

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом і цеглянимнаповненням. Віконні отвори становлять 40% площі стін. Віконнірами і двері дерев'яні, пофарбовані олійною фарбою темно-коричневого кольору. Підлоги дерев'яні. Покрівля металева. 60%її площі засклені звичайним склом.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 5; мета-лообробні верстати (токарні, фрезерні, свердлильні) середні; дваверстати з ЧПУ; електромотори середні і малі; електрокари.

Системи постачання: електропостачання — п підземних кабе-льних лініях; водопостачання — по підземному трубопроводу;постачання стисненим повітрям по трубопроводу, прокладеномуна металевій естакаді.

Мартенівський цех (будівля № 13)

Будівля одноповерхова залізобетонна. Віконні отвори станов-лять 58% площі стін. Покрівля металева. Віконні рами і двері ме-талеві. Підлога бетонна.

Обладнання: розливні крани вантажопідйомністю до 15 т;збиральні крани вантажопідйомністю до 10 т; завалочні машинивантажопідйомністю до 20 т; мульдомагнітні крани вантажопід-йомністю до 10 т; грейферні крани вантажопідйомністю до 10 т;термічні печі; газові печі.

Системи постачання: електропостачання по підземних кабе-льних лініях; водо-, газопостачання, постачання мазутом — попідземних трубопроводах; постачання стиснутим повітрям — потрубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Компресорна (будівля № 14)

Будівля двоповерхова цегляна. Горищне і міжповерхове пере-криття залізобетонні. Покрівля дерев'яна, вкрита бляхою, пофар-бованою олійною фарбою. Віконні рами і двері дерев'яні, пофар-бовані олійною фарбою коричневого кольору. Підлоги: напершому поверсі — асфальтова, на другому — дерев'яна.

Обладнання: компресори середні; електромотори середні; ко-нтрольно-вимірювальні прилади.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах.

Складальний цех (будівля №15)

Будівля одноповерхова монолітна залізобетонна. Покрівля ке-рамзитобетонна, вкрита толем, залитим бітумом. 40% площі стінзаймають віконні отвори. Віконні рами і двері дерев'яні, пофар-бовані олійною фарбою коричневого кольору. Підлоги асфальтові.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 5 т; ме-талообробні верстати (свердлильні, різьбонарізні, для заточуван-ня інструменту) середні і малі; пневматичний інструмент, конве-єрно-потокова лінія; електромотори середні і малі; електрокари.

Пакувальний матеріал: сухі дошки, папір сірий обгортковий (врулонах). Мастильні матеріали зберігаються в одному з відсіківцеху, робочий інструмент — у дерев'яних шафах, обтиральнийматеріал — у металевих ящиках. У середній частині будівлі вокремому відсіку — малярне відділення.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стиснутим повітрям — по трубопроводу,прокладеному на металевій естакаді.

Шліфувальний цех (будівля № 16)

Будівля одноповерхова цегляна, горищне перекриття дерев'яне,поштукатурене. Віконні отвори займають 60% площі стін. Покрівлядерев'яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фарбою.

Обладнання: шліфувальні верстати середні і малі, два верста-ти з ЧПУ; стрічкова потокова лінія; електромотори середні і малі;електрокари.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу,прокладеному на металевій естакаді.

Котельня (будівля №18)

Будівля одноповерхова цегляна. Горищне перекриття залізо-бетонне. Покрівля дерев'яна, вкрита бляхою, пофарбованоюолійною фарбою. Віконні рами і двері дерев'яні. Підлоги бетонні.

Обладнання: парові котли; насоси; контрольно-вимірювальніприлади; пристрої для автоматичного і ручного переключання івідключення; електромотори середні і малі; обтиральний матері-ал зберігається у спеціальних металевих ящиках.

Системи постачання: електропостачання — по підземних кабель-них лініях; водо- і паливопостачання — по підземних трубопроводах.

Інструментальний цех (будівля №23)

Будівля триповерхова цегляна. Міжповерхові перекриття залі-зобетонні. Горищне перекриття дерев'яне, поштукатурене.

Покрівля дерев'яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійноюфарбою. Віконні рами і двері дерев'яні, пофарбовані олійною фа-рбою темного кольору. Підлога на першому поверсі — бетонна,на другому і третьому — дерев'яна.

Обладнання: металообробні верстати (токарні, фрезерні, зато-чувальні, шліфувальні) середні і малі, різний інструмент (у комі-рчині); електромотори середні і малі; дерев'яні шафи, стелажі,ящики.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу,прокладеному на металевій естакаді.

Столярний цех (будівля №27)

Будівля двоповерхова цегляна. Міжповерхове перекриття за-лізобетонне. Горищне перекриття дерев'яне, поштукатурене. По-крівля дерев'яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фар-бою. Віконні рами і двері дерев'яні, пофарбовані олійноюфарбою темного кольору. Підлога на першому поверсі — асфаль-това, на другому — дерев'яна.

Обладнання: деревообробні верстати середні; пилки поздовж-ні і циркулярні; верстаки дерев'яні; електромотори середні і малі;візки металеві; комплект інструментів (у дерев'яних шафах).

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водопостачання — по підземному трубопроводу;постачання стисненим повітрям — по трубопроводу, прокладе-ному на металевій естакаді.

Перелік заходів по підвищенню стійкостіінженерно-технічного комплексу заводу

Заміна звичайного скла армованим або синтетичним.

Створення запасу плівки для закриття віконних отворів звибитим склом.

Виготовлення захисних пристроїв для верстатного і техно-логічного обладнання.

Створення і розміщення запасів вузлів, деталей обладнання, ма-теріалів та інструментів для ремонтних та відновлювальних робіт.

Мікрофільмування технічної документації.

Розробки і практичне апробування інструкції по негайномубезаварійному відключенню КЕМ при аваріях і сигналу опові-щення про НС.

Обклеювання віконного скла вузькими смужками паперу.

Відправлення у заміську зону частини запасу вузлів і дета-лей обладнання, матеріалів та інструментів для ремонтних і від-новлювальних робіт, а також одного примірника мікрофільмова-ної технічної документації.

Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.

10.Закріплення високих споруд відтяжками.

Установлення бетонних або металевих поясів жорсткості наконструкції.

Закріплення на фундаментах верстатів і технологічного об-ладнання.

Розміщення технологічного обладнання на відкритому май-данчику під навісами.