7.1.8. Проведення РіНР при аваріях на АЕС

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на радіа-ційно-небезпечних об'єктах (РНО) і транспортних засобах з яде-рними енергетичними установками або які перевозять РР.

Найбільш небезпечними є аварії на АЕС. їх наслідки оціню-ють масштабом і ступенем радіаційного впливу на оточуюче се-редовище, радіоактивного забруднення атмосфери і прилягаючихтериторій, а також складом радіонуклідів і кількістю РР у викиді.Крім того, такі аварії, як правило, супроводжуються пожежами івеликими руйнуваннями.

Профілактика виникнення аварій на РНО полягає у створеннівисоконадійних технік і технологій, у бездефектному виготов-ленні устаткування, якісному виконанні монтажу і будівництва,суворому дотриманні технологій і правил експлуатації.

Основними напрямками зниження втрат і збитків при радіа-ційних аваріях є: раціональне розміщення РНО з урахуваннямможливих наслідків аварій; уживання спеціальних заходів по об-меженню поширення викиду за межі санітарно-захисної зони(СЗЗ); заходи захисту обслуговуючого персоналу і населення, щоживе на прилягаючій до РНО території. При плануванні,прив'язці до конкретної місцевості та будівництві АЕС нарівні згосподарсько-економічними факторами повинні враховуватисяфактори безпеки. До них відносять обмеження по мінімуму від-станей від населених пунктів до АЕС; врахування сейсмічностімісцевості; врахування геологічних, гідрологічних і ландшафт-них особливостей.

Спеціальні заходи для зменшення наслідків у випадку аваріїна РНО містять у собі конструктивні способи запобігання вики-дів і локалізації реактора; встановлення СЗЗ (радіус СЗЗ повиненвизначатися з урахуванням перспективного росту потужностістанції, можливого викиду радіонуклідів і метеорологічних умову даному регіоні); створення автоматизованої системи відобра-ження радіаційної обстановки; створення локальної системи опо-віщення обслуговуючого персоналу і населення в 30-кілометро-вій зоні; першочергове будівництво і приведення в готовність за-хисних споруд, а також підвальних й інших приміщень, які легкогерметизуються, у радіусі 30 км навколо АЕС; визначення пере-ліку населених пунктів і чисельності проживаючого в них насе-лення, яке підлягає захисту на місці чи евакуації (відселенню) іззон можливого небезпечного радіоактивного забруднення; ство-рення запасів медикаментів, ЗІЗ та інших засобів, необхідних длязахисту населення і його життєзабезпечення; розробку оптималь-них режимів поведінки населення і підготовку його до дій під часаварії; створення на AEC спеціалізованих формувань — зведенихмобільних загонів; прогнозування радіаційної обстановки й орга-нізацію радіаційної розвідки; періодичне проведення навчань зЦО на АЕС і прилягаючій до неї території.

При загрозі чи виникненні аварії директор (черговий диспет-чер) АЕС оповіщає начальника ЦО області, рішенням якого післяпопередньої оцінки обстановки вводяться в дію відповідні планиЦО й оповіщаються про небезпеку сусідні області. На аварійномуоб'єкті вводиться в дію план захисту обслуговуючого персоналу.

При попередній оцінці обстановки з урахуванням характеруаварії i метеорологічних умов прогнозується можливе поширеннярадіоактивного забруднення. Відповідно до прогнозу здійсню-ється оповіщення населення про небезпеку і даються вказівкищодо укриття в захисних спорудах, використання засобів медич-ної профілактики, дотримання режимів поведінки.

Оповіщення здійснюється на всю глибину зони радіоактивно-го забруднення, у якій можна чекати ураження людей. В першучергу оповіщається населення районів, які безпосередньо приля-гають до об'єкта, а потім уже більш віддалених. Населення за си-гналом оповіщення укривається в захисних спорудах (при їх від-сутності — в будинках) і перебуває в них безвихідно доодержання чергових вказівок через засоби масової інформації.

При аварії на АЕС силами обслуговуючого персоналу, аварій-них служб і об'єктових формувань ЦО проводяться заходи щодоїї ліквідації і запобігання викиду РР в атмосферу. Силами поже-жних підрозділів здійснюється локалізація і гасіння пожеж. Од-ночасно на об'єкті проводяться рятувальні роботи: витягуванняпотерпілих із завалів, палаючих будинків або будинків, які зна-ходяться на забруднених ділянках; надання їм медичної допомо-ги; розміщення їх у захисних спорудах чи виведення на незабру-днену територію. Подальші заходи щодо організації РІНР прово-дяться після уточнення аналізу обстановки, що складається.

У першу чергу на забрудненій території організовуються раді-аційна розвідка, спостереження і лабораторний контроль. На по-чатковому етапі вони проводяться спеціальними службами радіа-ційної безпеки і радіаційної розвідки аварійної АЕС; надалі, уміру посилення угруповання сил, для цих цілей залучаються під-розділи розвідки, хімічні і радіометричні лабораторії військовихчастин ЦО, хімічних військ і вертольоти підрозділів ВПС. 3а да-ними розвідки і спостереження уточнюються визначені при про-гнозуванні межі зон забруднення, в яких плануються і здійсню-ються заходи щодо захисту населення і ліквідації наслідків за-бруднення.

Основні заходи захисту населення при виникненні радіоакти-вного забруднення: використання колективних та індивідуальнихзасобів захисту; застосування засобів медичної профілактики; до-тримання режимів поведінки в умовах забруднення; обмеженнядоступу людей на забруднену територію; заборона споживаннязабруднених продуктів харчування і води; санітарна обробка лю-дей, дезактивація одягу, техніки, споруд та об'єктів; евакуаціянаселення із забрудненої території.

Для захисту сільськогосподарських тварин вживаються заходидля їх укриття, переведення на стійлове утримання; забороняєть-ся вживання забруднених кормів і води; евакуація із зон зара-ження.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту людей єїх укриття в захисних спорудах (сховищах або протирадіаційнихукриттях) чи будинках з подальшою евакуацією на незабрудненутериторію. Протягом усього часу формування радіоактивногосліду населення повинне постійно перебувати в захисних спору-дах і будинках. У цей період використовуються засоби медичноїпрофілактики (радіозахисні препарати), не допускається вживан-ня забруднених продуктів харчування і води, застосовуються ін-ші запобіжні заходи. Надалі (у разі потреби) може бути дозволе-ний короткочасний вихід на відкриту місцевість з використаннямЗІЗ. Конкретний режим поведінки встановлюється відповіднимначальником ЦО чи надзвичайною комісією.

У зоні профілактичних заходів населення перебуває в захис-них спорудах тільки в період формування радіоактивного сліду.Далі перебування на зараженій території по можливості обмежу-ється. При сильному пилоутворенні використовуються ЗІЗ, за-стосовуються засоби захисту від пилу. Вживаються заходи дляпопередження занесення РВ у приміщення, організовується сані-тарна обробка людей, виключається уживання заражених проду-ктів харчування і води.

В інших зонах у період формування радіоактивного слідувживаються заходи для обмеження перебування людей на від-критій території, використовуються ЗІЗ, виключається вживаннянаселенням забруднених продуктів харчування і води.

Рішення на евакуацію населення з районів, де подальше пере-бування може призвести до опромінення людей вище допусти-мих меж і де не можна забезпечити його захист іншими способа-ми приймається начальником ЦО області після її ретельної підго-товки. В усіх зонах Р3 проводяться заходи по контролю за обста-новкою, забезпеченню життєдіяльності населення і ліквідації на-слідків забруднення. Постійно ведуться радіаційна розвідка таспостереження, організовуються дозиметричний контроль опро-мінення людей і контроль забруднення харчової сировини, про-дуктів харчування, фуражу і води. На підставі цих даних здійс-нюється уточнення заходів щодо захисту населення і режимівйого поведінки. Особи, що перебували в зонах забруднення, про-ходять обов'язкове обстеження, а ті, хто отримали променевіураження, направляються на лікування.

Заходи щодо ліквідації наслідків аварії на АЕС носять широ-комасштабний характер і вимагають концентрації зусиль усієїкраїни. Для їх реалізації утворюється державна комісія, яка здій-снює загальне керівництво силами і засобами ЦО. Безпосереднєкерівництво покладене на оперативні групи, які на місцях при-ймають рішення по забезпеченню життєдіяльності населення іфункціонування ОГ. Ці групи створюються на базі міністерств,відомств, господарчих органів державної влади. Для координаціїдій різних організацій створюються пункти управління, звідкиздійснюються керівництво проведенням аварійних робіт, органі-зація взаємодії сил і засобів, контроль за дотриманням режимурадіаційної безпеки людей, організація дозиметричного контролю.

Угруповання сил ЦО створюються в міру їх прибуття в районаварії. В першу чергу до ліквідації наслідків приступають підроз-діли рятувальних служб, формування медичної служби, пожежніпідрозділи АЕС і міста (району), служба охорони громадськогопорядку, зведені загони (команди) протирадіаційного і протихі-мічного захисту, а також спеціалізовані відомчі загони АЕС. По-чинаючи з 1980 року, в областях, де є діючі АЕС, постійно дис-локуються окремі мобільні полки ЦО (військові частини), якіперебувають у підвищеній готовності і готові до дій у надзвичай-них ситуаціях.

Для ліквідації наслідків аварії на АЕС можуть залучатися вій-ськові підрозділи 3бройних Сил, інженерні та хімічні війська,спеціалізовані формування інших міністерств, відомств. Роботи злокалізації аварій здійснюються в тісному контакті з аварійно-технічними групами АЕС. Тривалість робіт залежить від рівніврадіації на відповідних ділянках. Для учасників ліквідації аваріївстановлюються гранично припустимі дози опромінення, ведеть-ся суворий дозиметричний контроль всіх осіб, що перебуваютьна забрудненій місцевості.

З метою запобігання й обмеження поширення радіоактивногозабруднення по території на великих відстанях від місць аваріїздійснюється вимірювання радіоактивного забруднення транспо-ртних засобів, захисного одягу і шкірних покривів людей на ви-ходах із зони радіаційної аварії, а також на в'їздах в інші міста інаселені пункти. Це завдання вирішується шляхом створення по-стів контролю, санітарно-обмивальних пунктів і станцій по зне-заражуванню техніки.

Дуже важливим заходом є проведення дезактивації доріг, бу-динків і устаткування АЕС, населених пунктів, народногосподар-ської техніки. При проведенні робіт з дезактивації в сільських на-селених пунктах наявність різнотипних будинків і споруд, великакількість господарських будівель, велика кількість плодів плодо-во-ягідних дерев і кущів на присадибних ділянках створюють до-даткові труднощі. Так, практично не піддаються дезактивації да-хи будівель, покриті толем, руберойдом, дранкою, соломою.Тільки розбирання таких дахів і заміна їх дають позитивнийефект. Дезактивація корівників, свинарників можлива тільки піс-ля очищення господарських дворів від гною і сміття, які є своєрі-дним «акумулятором» РР. При дезактивації місцевості, у залеж-ності від ступеня її забруднення, використовуються такі методи,як зрізання ґрунту, орання, перекопування, грейдування, заси-пання чистим ґрунтом. Одним з найбільш широко використову-ваних методів дезактивації в населених пунктах є метод обми-вання водою чи мильними розчинами будинків і споруд;дезактивація здійснюється за допомогою авторозливальних стан-цій чи пожежних машин.

Під час проведення аварійно-відбудовних робіт при викорис-танні автотранспорту на забрудненій території вживаються захо-ди для зменшення пилоутворення. Особливо важливо проводитиліквідацію пилу в суху літню погоду. Організація ліквідації пилуна ділянках робіт і дорогах покладається на житлово-комунальнігосподарства міста (району) і відповідні служби ОГ. Для цієї ме-ти використовуються вода або інші сполучні компоненти. Поли-вання (змочування) не знижує рівня радіації на місцевості, алезначно зменшує кількість радіоактивного пилу в повітрі.

Дезактивація транспортної техніки (зниження рівнів забруд-нення до припустимих значень) здійснюється на стаціонарнихпунктах спеціальної обробки (ПуСО), проводиться вона оброб-кою дезактивуючими розчинами (попередня) і парорідинним ме-тодом (основна обробка). Для санітарної обробки людей і дезак-тивації одягу організовуються стаціонарні обмивальні пункти істанції знезаражування одягу, які обслуговуються формуваннямиспеціальної обробки. 3 цією метою використовуються лазні, ду-шові установки, рухомі пункти санітарної обробки, пральні, хім-чистки. Організовується диспансеризація населення. Медичномуобстеженню в обов'язковому порядку підлягають всі, хто пере-буває на забрудненій території. Особи, які підлягають диспансе-рному спостереженню, беруться на облік для проведення пері-одичних обстежень. Щоб узагальнювати результати спостере-ження і розробляти наукові рекомендації, створюються банкимедико-біологічних даних. Крім диспансеризації, широко вико-ристовуються санаторно-курортне лікування і відпочинок у про-філакторіях.

Стійке постачання населення питною водою, а також водоюдля господарських потреб і проведення дезактивації може бутизабезпечене бурінням і введенням у дію додаткових артезіансь-ких свердловин, облаштуванням шахтних колодязів, збільшеннямпотужностей існуючих водопроводів, установленням пересувнихнасосних станцій для заправлення поливомийних машин, водоза-бірних колонок.

Обов'язковим є здійснення заходів по запобіганню стіканнязабрудненої води в річки, озера, ґрунтові води. З цією метою бу-дуються дамби, фільтруючі греблі, закриті шлюзи, відстійники,риються котловани, траншеї.

Дуже важливим завданням у період проведення РІНР на аварій-ній АЕС і в зонах зараження є підтримання громадського порядку ібезпеки дорожнього руху. Складність виконання цих заходів визна-чається значними розмірами забрудненої території, наявністю вели-кої кількості населених пунктів і розгалуженої мережі доріг. Приаварії на АЕС встановлюється охорона 30-кілометрової зони; вхід ів'їзд в неї осіб, не пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії, припи-няється. Створюється система контрольно-пропускних пунктів. Назакритій території організовується патрулювання населених пунктівз метою виявлення неевакуйованого населення і обліку державного,громадського і особистого майна громадян. Підтримання громадсь-кого порядку і забезпечення безпеки руху покладається на органивнутрішніх справ. До цього при необхідності залучаються підрозді-ли внутрішніх військ.

Можливість аварій на АЕС обумовлює необхідність новихпідходів до питань ЦО, до розв'язання завдань по забезпеченнюнадійного захисту населення і чіткого функціонування системиуправління в надзвичайних ситуаціях, до підвищення особистоївідповідальності посадових осіб усіх рангів.