7.1.9. Проведення РіНРу вогнищах ураження у воєнний час

У результаті впливу сучасних засобів ураження, особ-ливо при раптовому їх застосуванні супротивником, можутьутворитися численні вогнища ядерного, хімічного, біологічного ікомбінованого ураження, а також великі зони РЗ місцевості і ка-тастрофічного затоплення.

Для ліквідації наслідків нападу у вогнищах ураження і зонахкатастрофічного затоплення передбачається проведення рятува-льних та інших невідкладних робіт, цілі і зміст яких розглянутіраніше. Успішне проведення РІНР має велике значення для пода-льшого розгортання відбудовних робіт на ОГ, які продовжуютьвипуск продукції й в умовах воєнного часу. Тому в першу чергуувага повинна бути приділена організації РІНР на основнихтранспортних магістралях, об'єктах енергетики і зв'язку, на під-приємствах оборонних галузей промисловості.

Заходи щодо організації і проведення РІНР у вогнищах ура-ження плануються і готуються в мирний час; після нападу супро-тивника вони повинні уточнюватися і проводитися з урахуваннямобстановки, що склалася.

Прогнозування обстановки у вогнищах ураження

Планування і підготовка до майбутнього проведенняРІНР неможливі без прогнозування (передбачення) обстановки,яка може скластися в можливих вогнищах ураження. Безупиннийрозвиток засобів ураження і поглядів на їхнє застосування вима-гає систематичної роботи з удосконалювання методик прогнозу-вання обстановки і подальшого коректування відповідних розді-лів планів ЦО.

Прогнозування й оцінка обстановки можуть здійснюватися якдо нападу, так і за попередніми даними про результати фактич-ного застосування супротивником ЗМУ із наступним їх уточнен-ням даними розвідки.

До нападу супротивника прогнозування проводиться на основівихідних даних, які характеризують вражаючі фактори сучасноїзброї, місцеві умови і можливості, що впливають на виконаннязавдань ЦО, а саме: фізико-географічні, метеорологічні, санітар-но-епідемічні умови; наявність людських і матеріальних ресур-сів; стан транспорту, зв'язку; характер забудови міст та іншихнаселених пунктів; стан ЦО (забезпеченість захисними споруда-ми і ЗІЗ, підготовка заміської зони; впровадження «Норм проек-тування інженерно-технічних заходів ЦО», наявні сили і засоби);наявність ОНГ, при ушкодженні чи руйнуванні яких можутьутворитися вторинні вогнища ураження в результаті вибухів, по-жеж, затоплення місцевості і поширення на ній СДОР та ін. Осо-блива увага при прогнозуванні й оцінці обстановки приділяєтьсязахисту категорійованих міст і об'єктів народного господарства:визначаються ймовірні вогнища ураження, зони руйнувань, ката-строфічних затоплень і РЗ, можливі втрати серед населення, сил ізасобів ЦО. Також прогнозуються ступінь виходу з ладу транс-порту, промислових і житлових будинків та споруд, комунально-енергетичних мереж і паливних систем, засобів зв'язку й іншихсистем, що забезпечують у цілому життєдіяльність міста, району,області, і очікуваний характер та обсяг робіт. На підставі прогно-зу здійснюється розрахунок сил і засобів ЦО, необхідних дляпроведення РІНР.

Після нападу супротивника на основі початкових даних пропараметри ядерних вибухів, характер і масштаб застосування ін-ших видів ЗМУ також здійснюється прогнозування можливої об-становки, яка проводиться для вживання необхідних заходів за-хисту, для оцінки можливих втрат о. с. формувань ЦО, військ інаселення, оцінки обсягу робіт з ліквідації наслідків нападу і дляприйняття (уточнення) оптимального рішення на проведенняРІНР. При цьому у вогнищах ядерного ураження (ВЯУ) оціню-ється і пожежна обстановка, що необхідно для визначення обся-гів і термінів виконання протипожежних заходів при проведенніРІНР, заходів щодо відновлення джерел пожежного водопоста-чання, а також для уточнення розрахунку сил і засобів та рішенняна їх використання. Вихідними даними для прогнозування й оці-нки пожежної обстановки, крім параметрів ядерного вибуху, мо-жуть бути швидкість і напрямок середнього і приземного вітру таінші матеріали попередньої оцінки.

Прогнозування можливої радіаційної обстановки проводитьсяз метою визначення масштабів і характеру РЗ місцевості, розроб-ки і здійснення заходів, які виключають чи зменшують втрати віднього. Результати прогнозування є орієнтовними і слугують ви-хідними даними для організації радіаційної розвідки, захисту на-селення, сільськогосподарських тварин і рослин, використаннятранспортних магістралей в умовах зараження і т.д.

Радіаційна обстановка після застосування ЯЗ оцінюється заданими прогнозування, розвідки і дозиметричного контролю.

При її оцінці визначаються зони РЗ місцевості, розраховуютьсядози радіації, які можуть одержати люди протягом того чи іншо-го часу перебування в зонах зараження і при їх проходженні, ви-значаються час початку роботи і кількість змін для проведеннярятувальних робіт у вогнищі ураження, режими роботи ОГ і ре-жими захисту населення в умовах РЗ. Результати оцінки дозво-ляють вибрати найбільш прийнятні способи дій сил ЦО у вогни-щах ураження і намітити заходи щодо їх захисту. Дані прорадіаційну обстановку потім уточнюються за даними повітряної,морської (річкової) розвідки й установ мережі спостереження ілабораторного контролю.

Вогнища хімічного ураження (ВХУ) виникають у результатізастосування супротивником ОР, а також при руйнуванні хімічнонебезпечних об'єктів, які виготовляють чи використовують утехнології СДОР (такі вогнища прийнято називати вторинними).

Вихідними даними для прогнозування обстановки в ОХП є:засоби, способи і райони застосування супротивником хімічноїзброї; типи застосованих ОР (або розлитої СДОР); час застосу-вання хімічної зброї і метеорологічні умови в приземному шаріповітря. Необхідно визначити розміри районів і глибину поши-рення зараженого повітря, стійкість ОР й оцінити можливі втратинаселення.

Застосування супротивником біологічної зброї може створитирізні за розмірами вогнища біологічного ураження (ВБУ). Харак-тер вогнища, його масштаби і тривалість дії біологічних засобівзалежать від виду і способу застосування збудника, метеорологі-чних умов і своєчасності проведення організаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. При масованому аерозо-льному способі застосування і сприятливих для поширення бак-терій метеорологічних умовах може бути заражена територія всотні і навіть тисячі квадратних кілометрів.

Прогнозуючи обстановку, необхідно визначити можливі роз-міри зон біологічного зараження, вид збудника, спосіб його за-стосування і стійкість бактеріальних рецептур, очікувані первин-ні втрати населення з урахуванням його густоти і забезпеченостізасобами захисту, характер зараженості ОГ, майна і технічних за-собів, ймовірні вторинні втрати населення в результаті передачіінфекцій від хворих до здор