7.4.6. Дії у воєнний час

При небезпеці повітряного нальоту здійснюється опо-віщення населення. Наприклад:

«Увага! Увага! Громадяни! Повітряна тривога! Відключітьгаз, світло, воду. Візьміть документи, запас продуктів і води, 313.Попередьте сусідів і при необхідності надайте допомогу хворим істарим. Якомога швидше укрийтеся в захисних спорудженнях.Дотримуйтесь спокою і порядку. Стежте за подальшими повід-омленнями».

3а цим сигналом негайно припиняються всі роботи, безаварій-но відключається устаткування і КЕС, удома відключаються всіелектроприлади і газ, необхідно терміново укритися в захисномуспорудженні (метро).

3а сигналом «Відбій повітряної тривоги» вихід із укриттівможливий тільки з дозволу місцевих органів ЦО і післяз'ясування виданих рекомендацій. Після цього усі повертаютьсядо місць проживання чи роботи.

Планами на воєнний час передбачається евакуація населен-ня в заміську зону. Евакуація може бути загальною або частко-вою — при завчасній загрозі або екстреною — при виникненнівійни. Виділяються евакорайони, призначаються станції поса-дки і висадки, розгортаються збірні і прийомні евакопункти(3ЕП, ПЕП), призначається маршрут пішої евакуації, рухомийсклад і т.д.

За планом евакуація після подачі сигналу повинна початисячерез 4 год., фактично — з виходом 1-ї колони. Кінець евакуа-ції — з виходом останньої колони чи відправленням евако-поїзда.

Виведення населення пішки планується на відстань одногодобового переходу (30—40 км), здійснюваного за 10—12 год. ру-ху. На ЗЕПах формуються піші колони чисельністю від 500 до1000 чоловік, призначається старший. Середня швидкість руху —4-5 км/год, відстань між колонами — 500 м, для відпочинку при-значаються невеликі привали на 10-15 хв. після 1-1,5 год. руху івеликий привал 1-2 год. на другій половині шляху.

З одержанням розпорядження на евакуацію всі, хто евакую-ються, зобов'язані взяти із собою ЗІЗ, документи, гроші, запаспродуктів на три доби, одяг (у тому числі зимовий), білизну наті-льну і постільну; 5-процентну настойку йоду та інших медикаме-нтів, ложку, кухоль, посудину для води, гумове взуття, плащ (на-кидку), предмети особистої гігієни.

Речі і продукти покласти в рюкзак (мішок), не більше 50 кг налюдину, прикріпити до нього бирку з прізвищем, підрозділом,номером евакопоїзда і вагона, адресою. При евакуації пішки вагарюкзака повинна бути менша, визначається фізичною витривалі-стю людини.

Евакуація населення в мирний час має істотні особливості:

евакуація населення часто не носить довгострокового харак-теру;

збірні евакопункти, як правило, не розгортаються. При не-обхідності їхню роль виконують оперативні групи, сформовані зіскладу ЗЕП;

транспорт для евакуації подається за місцем проживання чироботи;

евакорайони і маршрути руху заздалегідь невідомі;

евакуація із зон зараження звичайно проводиться за «дво-плечовою системою». Перше «плече» — від вогнища до зовніш-ньої межі зони зараження (транспортом, що подається допід'їздів будинків, виробничих будинків, захисних споруджень).Друге «плече» — від зовнішньої межі зони зараження до місцяпризначення («чистим» транспортом);

оповіщення населення здійснюється на всю глибину зонинебезпечного радіоактивного чи хімічного зараження. При цьомув першу чергу оповіщається населення районів, які безпосеред-ньо прилягають до місця аварії.