7.4.7. Дії керівників об'єктівпри надзвичайних ситуаціях

Керівники об'єктів повинні передбачити управліннянадзвичайними ситуаціями. Для завдання забезпечення безпекилюдини в НС стратегія управління повинна включати здійснення3-х цілей:

запобігання причин виникнення;

запобігання самих екстремальних ситуацій;

пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС.

Стратегія запобігання причин виникнення НС передбачає не-допущення таких дій чи процесів, які несуть загрозу населенню.Дана стратегія здійснюється або відмовою від будівництва не-безпечних об'єктів, або знищенням чи перепрофілюванням виро-бництв — джерел підвищеної небезпеки.

Друга стратегія — запобігання самої НС — передбачає недо-пущення виходу небезпечного процесу з-під контролю шляхомвикористання надійних аварійних систем, сигналізації, автомати-ки й інших заходів з підвищення надійності і стійкості роботипідприємств, а також шляхом заходів превентивної евакуаціїтощо.

Третя стратегія — пом'якшення наслідків — передбачає оріє-нтацію на ослаблення, локалізацію наслідків НС. Ця стратегіямає пріоритет у керуванні стихійними лихами і ситуаціями «ком-бінованого» типу.

У практиці управління найбільший ефект дає спільне викори-стання всіх трьох стратегій, особливо при промислових аваріях.У НС, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається дру-гій і третій стратегіям. Для реалізації кожної зі стратегій управ-ління необхідно розробляти і приймати комплекс превентивнихта оперативних заходів.

Превентивні:

аналіз і встановлення зовнішніх та внутрішніх причин, яківедуть до катастрофи;

прогнозування осередків ураження, втрат і збитків на під-приємстві;

заходи з підвищення стійкості;

обґрунтування сил і засобів для проведення дій з локалізаціївогнищ поразки і пошуково-рятувальних робіт;

навчання формувань і громадян способам захисту;

підготовка надійного КП управління.

Оперативні:

оповіщення про НС;

проведення всіх видів розвідки й оцінка обстановки;

проведення екстрених захисних заходів (укриття в ЗС, ева-куація, використання ЗІЗ);

використання сил постійної готовності для локалізації ката-строфи;

надання першої медичної і першої долікарняної допомоги;

нарощування сил і засобів в ОП за рахунок залучення фор-мувань підвищеної готовності;

термінове постачання потерпілих продовольством та інши-ми життєво необхідними засобами;

введення аварійно-відбудовних робіт.

При виникненні НС організовується надзвичайне управління,яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.

Стадія вжиття екстрених заходів. Мета — задіяти механізмнадзвичайного управління і вчасно зреагувати на НС. Основні за-вдання початкової стадії: встановлення факту НС, попередня оці-нка обстановки в зоні лиха і масштабів наслідків, мобілізація івстановлення оперативних завдань органам надзвичайногоуправління, віддача розпоряджень на залучення мобільних силпожежної охорони, швидкої медичної допомоги, охорони суспі-льного порядку й інших служб для допомоги потерпілим, спри-яння місцевим органам влади в організації рятувальних робіт ілокалізації зони нещастя власними силами; інформування насе-лення та вищестоящих органів управління про НС і вжиті заходи.Тривалість початкової стадії — 1-10 годин.

Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму над-звичайного управління в зоні лиха, у плануванні і проведенні ря-тувальної операції відповідного масштабу. Завдання: детальнооцінити обстановку, терміново прийняти обґрунтоване рішення йуточнити план ліквідації наслідків НС; розрахувати необхідні си-ли і засоби, ресурси для всього комплексу робіт у зоні лиха, ор-ганізувати чітку взаємодію всіх залучених сил і аварійних служб.Тривалість 2-ї стадії — від кількох годин до кількох діб.

Основна і визначальна стадія. Мета — перебороти надзви-чайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні ли-ха, ліквідувати загрозу життю і здоров'ю всім потерпілим, ство-рити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення,що залишилося. Завдання: розгортання в найкоротший термін ря-тувальних робіт на всіх потерпілих об'єктах зони лиха, наданнядопомоги потерпілим для захисту їхнього життя, здоров'я і під-тримка життєздатності в екстремальних умовах; евакуація потер-пілих із зони нещастя та їх життєзабезпечення; термінове прове-дення аварійно-відбудовних робіт на системах водо-, тепло-, га-зо-, електросистемах і зв'язку в зоні лиха. Тривалість кілька діб— кілька тижнів.

4. Стадія відновлення, тобто економічна, соціальна, культурнай екологічна реабілітація зони лиха. Органи надзвичайногоуправління вичерпали свою роль і передають функції постійноїдії місцевим органам управління. Розробляється спеціальна про-грама з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони неща-стя.

Як приклад розглянемо дії керівників при аваріях на хімічно ірадіаційно небезпечних об'єктах.

Управління підприємством і дії керівниківпри аваріях на хімічно небезпечному об'єкті

1. При виникненні виробничої аварії найважливішимзаходом щодо захисту є своєчасне оповіщення.

Основним способом оповіщення в мирний час є мовна інфор-мація (радіо, телебачення, проводовий зв'язок). Перед інформа-цією вмикаються електросирени, заводські гудки і по радіо пере-дається попередній сигнал «Увага всім». 3а цим сигналомнеобхідно ввімкнути радіо, телевізор для прослуховування мов-ної інформації. Відповідальними за організацію і здійснення опо-віщення є територіальні органи ЦО, начальники ЦО об'єктів.

Якщо протягом 5 хвилин після подачі сигналу «Увага всім»мовної інформації нема, значить відбувся несанкціонований за-пуск сирен (помилкова тривога).

При виникнен