7.5. Організація навчання населенняз ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

магниевый скраб beletage

Одним з основних завдань цивільної оборони, яке ви-значене Законом України «Про цивільну оборону України», єпідготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони,її органів управління і сил, навчання населення умінню застосо-вувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних си-туаціях. Навчання з цивільної оборони є загальним для всіх гро-мадян і організовується як за місцем роботи, так і за місцемпроживання. Організація навчання робітників та службовцівоб'єктів господарської діяльності покладається на керівників цихоб'єктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують ікерують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійнийконтроль за своєчасним і якісним проведенням занять і навчань.

Організація навчання з ЦО

Усе населення, що залучається до навчання з ЦО, умо-вно поділяється на категорії:

керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їхнізаступники, начальники служб, головні фахівці, керівники евако-органів і працівники штабів ЦО;

командно-начальницький склад і рядовий склад невоєнізо-ваних формувань;

робітники та службовці, які не входять до складу формувань;

учні і студенти.

Для кожної категорії розробляються свої програми підготов-ки. Завдання по підготовці різних категорій визначаються «Орга-нізаційно-методичними вказівками» начальника ЦО на новий на-вчальний рік щорічно. Кожна категорія вивчає способи захистувід стихійних лих, аварій, катастроф, при цьому дотримуючисьпоетапного принципу нарощування знань і навичок з огляду намісцеві умови, соціальний стан, вік, стан здоров'я та освіти.

Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково зміню-вати тематику навчання і порядок проведення занять. Передба-чаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відриввід виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами само-стійно з проведенням заліків по них.

Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня по 30 листопада.Грудень виділяється для підведення підсумків, постановки за-вдань, проведення навчально-методичних зборів керівників за-нять, показних занять і для удосконалювання навчально-мето-дичної бази.

Підготовка керівного складу

Метою навчання цієї категорії є підготовка до управ-ління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійних лих чи ава-рій. Підготовка проводиться на курсах ЦО, у навчальних закла-дах підвищення кваліфікації, а також безпосередньо на об'єктах.

Підготовка і перепідготовка слухачів на курсах здійснюєтьсяшляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох доп'яти діб, у залежності від категорії слухачів, з періодичністю 3-5років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка зЦО головних фахівців здійснюється за програмами і в обсязі, щовизначається відповідними міністерствами і відомствами з пері-одичністю один раз у 5-6 років.

На об'єктах господарювання підготовка керівного складу пла-нується і проводиться відповідно до тематики в обсязі 15 годин.Відповідальність за організацію і проведення занять несе началь-ник ЦО об'єкта, в групу начальника ЦО входять:

заступники начальника ЦО;

працівники штабу ЦО;

начальники служб і головних фахівців;

командири формувань загального призначення.

Вивчення всіх тем програми здійснюється на зборах або що-місячних заняттях, а окремих тем — самостійно.

Підготовка

командно-начальницького

або рядового складу невоєнізованих формувань

Основною метою навчання формувань є підготовка їх до чіт-ких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно доїхнього призначення.

Підготовка командно-керівного складу, до якого відносятьсякомандири формувань та їхні заступники, проводиться на курсахз відповідних програм один раз на 3 роки, а також на об'єктах угрупах керівного складу чи в групах начальників відповіднихслужб.

Основний склад формувань проходить підготовку на об'єктахгосподарювання за програмою спеціальної підготовки триваліс-тю 15 годин щорічно (9 годин — за загальною тематикою, 6 — заспеціальною).

Спеціальна тематика визначається, виходячи зі специфікиоб'єкта, місцевих умов та призначення формувань і затверджу-ється для територіальних формувань начальниками ЦО району,міста, області, а для об'єктових — начальниками ЦО об'єкта.

Певні категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник та ін.) готуються на районних курсах ЦО.

Заняття з формуваннями проводить командир формувань, а зокремих тем — начальники служб.

Підготовка робітників, службовців,

які не входять до складу формувань

Мета підготовки цієї категорії — навчити умінню ви-користовувати засоби індивідуального і колективного захисту,наданню першої медичної допомоги і діям в умовах надзвичай-них ситуацій. Навчання здійснюється за 12-годинною програмоюпід керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ді-льниця, відділ).

Керівникам об'єктів господарювання надається право само-стійно визначати тематику на підставі вимог, визначених в «Ор-ганізаційних вказівках», а також форму навчання: у складі навча-льних груп чи самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях,а також складанням заліків.

Для надання допомоги робітникам та службовцям у вивченніпрограми ЦО на об'єктах господарювання створюються консуль-тативні пункти.

Підготовка населення, яке не зайняте

у сфері виробництва й обслуговування

Знання з ЦО населення одержує в навчально-мето-дичних посібниках, пам'ятках, через прослуховування радіо- ітелепередач, вивчення матеріалів, що друкуються в газетах і жур-налах.

Як діяти за сигналами оповіщення ЦО в умовах надзвичайноїситуації, де одержати і як використовувати засоби індивідуально-го захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можнаодержати в консультативних пунктах, що створюються в містахпри ЖЕУ, а в сільській місцевості — при сільських радах.

Підготовка учнів і студентів

Основною метою навчання учнів загальноосвітніхшкіл є набуття навичок практичного використання засобів захис-ту і дій в екстремальних ситуаціях, надання само- і взаємодопо-моги.

Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Мініс-терство освіти і науки України.

Вони включають:

проведення планових занять і тренувань під керівництвомкласних керівників у 2-8 класах;

підготовку учнів 8-11 класів, ПТУ і технікумів за програ-мою ДПЮ викладачами допризовної підготовки;

навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

Головне в підготовці студентів вищих навчальних закладів —

прищепити їм навички практичних дій як майбутніх командирівформувань і начальників служб цивільної оборони при ліквідаціїнаслідків аварій і стихійних лих.

Підготовка студентів здійснюється за окремими програмами,які затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Планування й облік підготовки

з ЦО на об'єктах господарювання (ОГ)

Керівними документами, за якими на ОГ організову-ється підготовка з ЦО, є:

наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підгото-вки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

програми підготовки і навчання з ЦО;

виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальнихустанов підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦОза минулий рік і завдання на новий навчальний рік.

До наказу додаються:

перелік навчальних груп;

перелік тем навчання і тренувань з ЦО;

тематика підготовки з ЦО;

план підготовки керівного складу невоєнізованих форму-вань, робітників і службовців об'єкта;

розклад занять для кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використанняобєктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постій-но. До облікових документів на ОГ відносяться:

журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

журнал обліку підготовки керівного і командно-начальниць-кого складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищеннякваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпитиотримані знання в ході різних тренувань і навчань.

Закон України «Про Цивільну оборону України» 1999 р.

Закон України «Про захист населення і території від надзвичай-них ситуацій техногенного і природного характеру» 2000 р.

Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випро-мінювань» 1998 р.

Про концепцію по захисту населення і території при загрозі і ви-никненні надзвичайних ситуацій. Указ президента України № 284/99. —

К., 1999.

Положення «Про Цивільну оборону України». Постанова КМУ№299. — К., 1994.

Положення «Про класифікацію надзвичайних ситуацій». Поста-нова КМУ, №1099. — К.,1998.

Корсаков Г. А. Практические и лабораторньїе работьі по дисцип-лине «Гражданская оборона», ИПКРС. — СПб., 1993.

Каммерер Ю. Ю. и др. Защитньїе сооружения Гражданской обо-рони. — М.: Знергоиздат, 1986.

Максимов М. Г.Защита от сильнодействующих ядовитьіх ве-ществ. — М.: Знергоиздат, 1983.

Максимов М. Т. Радиоактивньїе загрязнения и их измерения. —М.: Знергоатомиздат, 1986.

Шоботов В. М. Защита населения в чрезвьічайньїх ситуациях.Учебное пособие. — ПГТУ, 2000.

Шоботов В. М. Действия производственного персонала и населе-ния в чрезвьічайньїх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

Шоботов В. М. Оценка обстановки при чрезвьічайньїх ситуациях.Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

Шоботов В. М. Устойчивость работьі промьішленньїх обьектовпри чрезвьічайньїх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

л ЛІТЕРАТУРА

mVJ     1          !          

Шоботов В. М. Пожарная безопасность предприятий черной ме-таллургии и транспорта. Учебное пособие. — ПГТУ, 2001.