1.3. Цивільна оборона України

Конституція України, прийнята Верховною Радою вчервні 1996 р., закріпила правові основи забезпечення безпеки,які охоплюють широкий спектр діяльності людини, у тому числівимоги Загальної Декларації прав людини, прийнятої ООН10.12.1948 року, Женевських Конвенцій від 12.06.1949 р., зару-біжного і власного державного будівництва, закріпивши їх устаттях 23, 27, 28, 29, 30, 50, 65. Стаття 27 Конституції говорить:«Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не можебути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захи-щати життя людини...».

Для реалізації прав людини по захисту її життя і здоров'я віднебезпечних наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнногочасу держава, як гарант цього права, створила державну систе-му — Цивільну оборону України, увівши її в дію Законом Украї-ни «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року з на-ступними змінами і доповненнями в Законі України «ПроЦивільну оборону України» від 24 березня 1999 року, а такожПоложенням Кабінету Міністрів України «Про Цивільну оборонуУкраїни (1994 р.)».

У преамбулі Закону проголошено: «Кожний має право на за-хист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, по-жеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізаціїцього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та іншихцентральних органів виконавчої влади, місцевих державних ад-міністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності іпідпорядкованості...».

Цивільна оборона України є державною системою органівуправління сил і засобів, створюваних для організації і забезпе-чення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуаційтехногенного, екологічного, природного і військового характеру.