4. ЗВ'ЯЗОК МІЖ РЕСУРСАМИ ТА ЯКІСТЮ ЗЕРНА

магниевый скраб beletage

Зернове господарство найбільш відчутно впливає на розви-ток усіх галузей АПК і продовольчу безпеку країни. Проте виро-бництво збіжжя в Україні та ціни на нього вкрай нестабільні. Так,вироблення зерна протягом 1987-2002 рр. коливалося від24,5 млн т (2000) до 39,7 млн т (2001). У 2003 р. через екстрема-льні погодні умови валовий збір зерна в Україні, Європі та і вусьому світі виявився значно нижчий, ніж у попередні два роки.Нестабільністю характеризуються і ціни на зерно якщо в 2001 р.у США крайні відхилення цін становили 4 дол за 1 т пшениці, або4 %, то в Україні - 45 дол., або 40 %. У липні-вересні 2002 р. дляреалізації на ринку запропоновано 9 млн т зерна, тобто вдвічі бі-льше, ніж у 2000 р. і на 2 млн т більше порівняно з 2001 р. Вна-слідок цього ціни впали на 15-20 %.

Зернове господарство нашої країни - це майже 30 % від за-гальної вартості валової продукції сільгоспвиробництва. З оглядуна унікальні природні та кліматичні умови, Україна може поси-лити свій експортний потенціал і посісти провідне місце на світо-вому ринку зерна.

Потреба вивчення особливостей розвитку зернового госпо-дарства України зумовлена значними коливаннями валових зборівзбіжжя, що призводить до поширення цінової нестабільності на ри-нку. Відстеження цінової кон'юнктури протягом 2000-2004 рр. по-казує досить істотне збільшення пропозиції на ринку зерна післязбирання врожаю, тобто в першій половині маркетингового року,коли реалізовують майже 90 % річного обсягу товарних ресурсів.Аналіз цінової ситуації на ринку збіжжя протягом 2000/01-2000/04 МР показав, що максимальне зниження цін на зерно напочатку заданого періоду становило 30-40 %.

У 2003 р. внаслідок значного скорочення пропозиції зерна(реалізовано 9 млн т проти 17 та 17,8 млн т відповідно у 2001 й2002 роках) ціна досягла за рік у середньому 535,1 грн за 1 т про-ти 200,4 грн за 1 т в 1999 р. Протилежна тенденція мала місце в2001 і 2002 роках, коли в Україні отримали порівняно високийваловий збір, і ціна на позабіржовому ринку впала з 580 грн за 1 тдо 288,4 грн за 1 т в серпні 2002 р.

Економічна кон'юнктура ринку збіжжя - це сукупністьумов, що складаються в зерновій галузі та на товарних ринках,які вона обслуговує, а також система показників, що характери-зують розвиток цих ринків і галузі.

Несприятливі погодно-кліматичні умови призвели до зме-ншення пропозиції зерна в 2003 р. та спричинили продовольчукризу. Одна з причин її виникнення - хибна зорієнтованість опе-раторів ринку зерна в Україні та підтримка їх Урядом на зовніш-ній ринок (експорт) у 2001-2002 рр.

Якщо коливання цін на зерно до 2000 р. становило лише20-30 %, то в подальшому воно збільшилося вдвічі. На світовомуринку зерна кон'юнктура теж змінюється, але амплітуда коли-вань обсягів пропозиції та ринкових цін значно менша. Максима-льні відхилення світової ціни на пшеницю становлять 10-15 %.

У період з 26 грудня 2005 р. по 30 січня 2006 р. середні ці-ни на продовольчі зернові мало змінювались (табл. 1 ).

Таблиця 1

Середні ціни реалізації продовольчихзернових (франко-елеватор), грн. за 1 т  

Вид зерна

26.12.05

09.01.06

16.01.06

23.01.06

30.01.06

Пшениця

705

705

705

705

705

3 класу

 

 

 

 

 

Пшениця

585

585

585

585

585

4 класу

 

 

 

 

 

Пшениця

510

510

510

510

510

5 класу

 

 

 

 

 

Жито

410

410

410

420

425

Зерно гречки

1300

1300

1300

1320

1350

У 2006 р. площі посівів озимих зернових з причини посуш-ливої погоди різко зменшились. Пшеницею і житом були засіянінайменші площі за історію незалежності України, і тільки з яч-меню було деяке збільшення посівів порівняно з попереднім ро-ком. Крім загального скорочення площ під озимими, прогнозу-ється значна загибель і зниження врожайності. Під озимою пше-ницею в 2006 р. зайнято 5,14 млн га, або на 19 % менше порівня-но з попереднім роком. Врожайність, за прогнозами, знизиться на24 % і становитиме близько 22 ц/га, а валовий збір озимої пше-ниці не перевищить 7,92 млн т.

Врожайність ярової пшениці трохи збільшиться порівняноз 2005 р. і становитеме 23,7 ц/га (+ 6 %). Валовий збір при цьомуочікується 1,24 млн т. В цілому валовий збір усієї пшениці в 2006р. очікується в обсязі 9,2 млн т, що на 9,5 млн т менше, ніж у ми-нулому році. У зв'язку з цим потрібно буде деяку кількість якіс-ної пшениці або борошна імпортувати.

Посівні площі озимого ячменю, згідно з офіційними дани-ми, виявились на 7 % вищі від показника попереднього року істановили 539 тис. га. Але, природа внесла свої корективи і знач-на частина посівів загинула. Збиральна площа становить близько325 тис. га, або на 31 % менше, ніж у попередньому році. Посівніплощі під ярим ячменем зросли до 4,7 млн га. Таке збільшеннябуде супроводжуватись і зростанням врожайності до 22,2 ц/га.Внаслідок цього врожай ярого ячменю зросте на 22 % і станови-теме близько 9,7 млн т. В цілому у 2006 р. очікується сумарнийврожай ячменю 10,4 млн т проти 9 млн т у 2005 р.

Озиме жито забезпечує практично весь валовий збір даноїкультури в Україні, а посіви ярого займають усього кілька тисячгектарів. Згідно з даними Держкомстату, восени 2005 р. під озимежито відведено 380 тис. га проти 661 в минулому сезоні. В 2006 р.очікується скорочення валового збору порівняно з урожаєм попе-реднього року більше ніж удвоє - до 507 тис. т, що стане рекорд-но низьким показником в історії України.

У 2005 р. була отримана рекордна врожайність кукурудзи -43,1 ц/га. Цього досягнуто завдяки сприятливій погоді і викорис-танню високоякісних імпортних гібридів. Тому врожай кукуру-дзи досяг досить високого рівня 7,15 млн т. За приблизними про-гнозами, в 2006 р. врожайність кукурудзи знизиться приблизнодо 38 ц/га.

Зміни кон'юнктури цін нівелюються в кожній країні різни-ми економічними механізмами. Світова практика уже давно ви-користовує страхування своїх товаровиробників від загрозливогозниження чи підвищення ринкових цін на зерно під час негатив-ного впливу кон'юнктури ринку. В кожній країні заставні цінимають свої відмінності, але зберігаються однакові економічнасутність та призначення такого засобу.

Мета заставної закупівлі:

надання кредиту сільськогосподарським виробникам підзаставу зерна з можливістю його подальшого викупупротягом 8 місяців для продажу на вільному ринку;

стабілізація цінової ситуації на ринку шляхом інтервен-ційних операцій, тобто регулювання обсягів зерна на ри-нку.

За економічною сутністю заставна закупівля є формою заку-півельних інтервенцій, оскільки вони мають здійснюватись у випа-дках, коли ринкові ціни на зерно нижчі від заставних. Останні є мі-німальними цінами, що забезпечують відшкодування прогнозова-ної нормативної собівартості та максимального прибутку, або колитоваровиробники не можуть реалізувати свою продукцію внаслідокзменшення на неї попиту. Певна частина зерна вилучається з рин-кового обігу в періоди несприятливої для товаровиробниківкон'юнктури ринку. З підвищенням цін продукція з'являється наринку як від реалізації викупленого товаровиробниками зерна, так ішляхом розпродажу невикупленого збіжжя із заставних ресурсівагентами, що здійснювали заставні операції.

Товарна пропозиція на ринку зерна на початку 2003-2004маркетингового року (з липня) порівняно з аналогічним періодомскоротилась у 2,5 разу. Привертала увагу мізерна проти 2002 р.пропозиція пшениці, яка значною мірою визначає стан хлібопе-чення.

Відсутність запасів власного зерна, за створення яких неподбали завчасно, загострила цінову ситуацію. Причому сільськегосподарство деяких країн постраждало від природних катакліз-мів і мало значний недобір збіжжя порівняно із середнім за бага-то років.

На внутрішньому ринку ціна зерна протягом календарногороку дала відхилення між максимальною та мінімальною величи-ною в 2,2 разу. Аналогічна різниця цін, за якими продавали зерноза такий самий період фермери США, становила лише 19,2 %.Тобто середнє коливання цін на зерновому ринку України було в10 разів більше. Ще одна відмінність полягала в тому, що найни-жча ціна пшениці, яку продавали фермери США, становила111,4 $ за 1 т, тоді як ціна падала до 67,7-72,7 $.

Зарубіжний досвід регулювання кон'юнктури зерновогоринку передбачає не лише субсидіювання основного виробництвата цінову підтримку, які в Україні сприймаються як невиправданенавантаження на бюджет. Наприклад, у США бюджетна політикагарантування стабільності ринку зерна містить також інші захо-ди. В цій країні створено потужну матеріально-технічну базу зобслуговування ринкового обігу збіжжя. Вирощене фермерамизерно спеціалізованим великоваговим транспортом з полів пере-возять до пулів. Пул (від англ. pool - великий казан) - це своєрід-на кооперація фермерів зі збуту головним чином пшениці як ви-соколіквідного товару на внутрішньому та зарубіжному ринках.Пули мають у своєму розпорядженні достатні ємності фермерсь-ких елеваторів із системою сучасних контрольно-вимірювальнихприладів та автоматики. Вони гарантують тривале зберіганняякості зерна. Такі структури тісно пов'язані з фінансистами, тожпитання підтримки фермерів у рахунок закупівлі зерна вирішу-ється без зволікань.

Регулювання ринку зерна у Франції забезпечує майже по-ловину експортних обсягів його в межах ЄС. Вирощуючи щороку50-55 млн т, Франція експортує 15 млн т збіжжя. Виробництво тареалізацію зерна регулює створене, згідно з урядовим декретом,міжпрофесійне управління зернових культур - ONIC. Виробники,як правило, не вступають самостійно у відносини з покупцямизерна для переробки на внутрішньому ринку чи експортерами.Діє лише один канал реалізації - колектори. Вони заготовляютьурожай і доставляють його до елеваторів, переважно державних.Дбають також про авансування товаровиробників чи повну опла-ту заготовленого зерна, захищаючи інтереси фермерів за допомо-гою посередницьких і максимальних цін. Рівень їх щороку вста-новлює Міністерство сільського господарства. ONIC як державнаструктура закуповує зерно за гарантовано посередницькою ціноюв тих випадках, коли колектори не можуть скупити його у ферме-рів через низьку ціну. В країні також розв'язана проблема збері-гання протягом тривалого часу великої кількості зерна, що забез-печує стабільність внутрішнього ринку та авторитет надійногоекспортера.

Значна частка зібраної пшениці в Україні не досить якіснадля хлібопечення, тож її використовують для кормових потреб.

Водночас зростає ринковий попит на фуражне зерно, у тому числій на вирощений в Україні ячмінь. За три останні роки частка в за-гальному обсязі експортованого зерна становила майже 40 %. Ці-на 1 т ячменю не була вищою, а часом - перевищувала ціну пше-ниці на 1-10 $.

Наукові установи УААН вважають, що для зерносіючихгосподарств вигідніше скоротити посівні озимої, збільшившиплощі під яру пшеницю, ячмінь, кукурудзу, зернобобові культу-ри. Такі зміни в структурі зернових допоможуть хліборобам матикращий агрофон для озимини та уникнути пересівання великихплощ, поліпшити кількісно і якісно фуражні фонди господарств,збільшити експорт ячменю.

Через біржові торги проходить не більше 1-1,5 % товарно-го зерна, а основна їхня діяльність зосереджена на реєструванніекспортних операцій із збіжжям. Для наближення бірж до зерно-вого поля не вистачає з'єднуючого ланцюга - довіреного пред-ставника сільгосппідприємств з реалізації продукції та сучасногорівня розвитку транспортної, елеваторно-складської мережі і кре-дитних установ тощо.

В Україні відсутнє державне регулювання, що негативновпливає на стан і розвиток аграрної сфери. Спостерігається повненевтручання у виробництво. У більшості країн з розвинутою еко-номікою аграрна політика базується на контролюванні аграрногоринку, а ступінь державного втручання лежить в основі аграрноїполітики. Як свідчать дані наукових досліджень, у країнах з ви-сокою часткою приватних підприємств (США, Канада, Швеціятощо) проводиться активна політика державного регулювання(державні закупки, регулювання ціноутворення, оподаткування,кредитна діяльність).

У перехідний до ринкових відносин період роль державно-го втручання в економіку надзвичайно висока, оскільки ще несформувалися умови і важелі впливу на економічні процеси рин-ковими методами. Крім того, перехід до вільного підприємництвапотребує активної участі держави у формуванні інфраструктуриринку. Адже лише вона може забезпечити економічну свободувсім суб'єктам господарювання, створити механізм захисту відстихії ринку.

Виробництво зернових і зернобобових культур^

В Україні виробництво зернових і зернобобових культурзнизилося після 1990 р., але частка окремих культур суттєво змі-нилась (табл. 2).

Таблиця 2

 

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Зернові і зернобобовікультури -

51009,0

33929,8

24459,0

39706,1

38804,3

20233,9

41808,8

всього, у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

пшениця , у томучислі

30373,7

16273,3

10197,0

21348,5

20555,6

3599,3

17520,2

озима

30348,0

15968,6

9775,2

20794,5

19977,6

2866,1

16360,9

яра

25,7

304,7

4218

554,0

578,0

733,2

1159,3

жито, у тому числі

1259,5

1207,9

968,3

1822,5

1511,2

624,0

1592,5

озиме

1258,6

1207,1

965,9

1820,9

1508,8

620,1

1589,4

яре

0,9

0,8

2,4

1,6

2,4

3,9

3,1

ячмінь, у тому числі

91,68,9

9633,2

6871,9

10185,7

10363,8

6833,2

11084,4

озимий

1953,4

986,8

607,1

1448,4

1347,3

171,4

1435,7

ярий

7215,5

8646,4

6264,8

8737,3

9016,5

6661,8

9648,7

овес

1303,0

1116,4

881,4

1115,7

942,9

940,7

1007,0

просо

338,0

267,5

426,1

266,5

111,5

340,9

458,8

гречка

420,1

340,5

480,6

387,6

209,4

310,9

293,6

рис

117,6

80,1

89,7

68,9

75,4

84,0

80,4

кукурудза на зерно

4736,8

3391,8

3848,1

3640,7

4180,3

6875,1

8866,8

сорго

24,0

9,3

16,5

20,7

7,7

24,0

65,0

зернобобові, у томучислі

3265,9

1569,9

652,0

827,3

809,5

571,4

812,1

горох

3028,7

1375,8

499,4

619,0

613,2

371,2

636,3

квасоля

30,5

41,6

56,1

93,4

68,6

53,1

44,1

Урожайність зернових і зернобобових культур коливалася взначних межах (табл. 3, 4).

Урожайність з 1 га зібраної площі, центнерів

 

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Зернові і зернобобові культу-ри - всього, у тому числі:

35,1

24,3

19,4

27,1

27,3

18,2

28,3

пшениця, у тому числі

40,2

29,7

19,8

31,0

30,5

14,7

31,7

озима

40,2

30,1

20,0

31,4

30,4

14,1

32,6

яра

30,2

16,9

15,4

20,6

21,2

17,2

22,8

жито, у тому числі

24,4

20,0

15,2

20,7

20,2

15,8

22,2

озиме

24,3

20,0

15,2

20,7

20,2

15,8

22,2

яре

25,0

19,8

16,3

18,0

17,4

13,6

21,7

ячмінь, у тому числі

33,8

21,8

18,6

26,0

25,0

14,9

24,6

озимий

37,2

26,5

18,9

29,1

25,3

16,7

28,2

ярий

33,0

21,4

18,6

25,5

24,9

14,8

24,1

овес

26,8

19,9

18,3

20,0

18,9

17,3

19,7

просо

17,2

17,0

11,6

10,6

10,5

13,2

12,2

гречка

11,6

7,6

9,1

6,7

6,8

9,6

7,6

рис

42,5

36,4

35,6

36,6

40,0

37,5

37,7

кукурудза на зерно

38,7

29,2

30,1

32,4

35,2

34,6

38,6

сорго

9,6

8,9

11,5

9,9

13,3

12,9

18,3

зернобобові, у тому числі

23,1

14,5

17,0

20,1

18,2

11,9

22,1

горох

23,8

14,2

17,5

20,7

18,9

11,0

24,6

квасоля

13,0

15,0

16,9

21,5

18,8

13,7

15,7

 

Таблиця 4

Прогнози врожаю зернових і зернобобових у 2006 р.

Культура

Урожайність, ц/га

Валовий збір. тис. т

2006

2005

2006

2005

Зернові і зернобобові

23,1

26,1

31 402

38 016

Пшениця

26,8

28,5

11 025

18 699

озима

22,0

29,0

9 790

17 683

яра

23,7

21,8

1 235

1 016

Жито

18,5

17,3

550

1 054

озиме

17,0

17,3

545

1 053

яре

17,1

14,7

5

2

Ячмінь

22,2

20,6

10 470

8 975

озимий

20,7

21,2

724

1 008

ярий

22,2

20,6

9 747

7 967

Кукурудза

38,0

43,2

6 650

7 167

Овес

20,3

17,6

1 036

791

Просо

11,0

11,7

329

141

Гречка

9,0

6,9

376

275

Горох

18,5

19,8

685

616

У структурі валової продукції сільського господарства рос-линницька займає більше половини: 1990 р. - 50,2 %, 2000 р. -60,4 %, 2003 р. - 57,7 %. Частка зернових культур коливається від16,4 % (2003) до 28,3 % (2001). Рентабельність виробництва зернау сільськогосподарських підприємствах України коливається від275,1 % (1990) до 64,8 % (2000).

В окремі роки в Україні помітне коливання зібраної площізернових (табл. 5).

Таблиця 5

Зібрана площа зернових, тис. га

 

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Зернові і зернобобовікультури - всьогоу тому числі:

14522,2

13962,5

12586,8

14654,5

14242,4

11112,8

14776,0

пшениця, у тому чи-слі

7557,7

5479,4

5161,6

6882,3

6749,6

2456,4

5533,7

озима

7549,2

5299,3

4888,2

6613,9

6476,9

2029,2

5024,6

яра

8,5

180,1

273,4

286,4

272,7

427,2

509,0

жито, у тому числі

517,2

604,7

638,1

879,2

749,5

395,1

716,2

озиме

516,9

604,3

636,6

878,3

748,1

392,3

714,7

яре

0,3

0,4

1,5

0,9

1,4

2,8

1,4

ячмінь, у тому числі

2712,0

4413,2

3689,1

3920,8

4152,7

4600,9

514,7

озимий

525,5

373,0

321,5

498,5

531,9

102,4

509,1

ярий

2186,5

4040,2

3367,6

3422,3

3620,8

4498,5

4005,5

овес

485,9

560,1

481,0

558,9

499,8

543,9

510,4

просо

196,8

157,7

366,5

251,3

106,3

258,1

376,5

гречка

362,3

447,6

528,9

576,7

308,2

324,1

388,7

рис

27,7

22,0

25,2

18,8

18,9

22,4

21,3

кукурудза на зерно

1223,1

1161,3

1278,8

1122,8

1188,7

1988,8

2299,6

сорго

24,9

10,4

14,4

20,8

5,8

18,6

35,6

зернобобові, у томучислі

1414,2

1085,0

383,2

411,5

444,8

479,2

366,9

горох

1270,8

970,7

285,2

298,9

324,3

337,6

258,2

квасоля

23,5

27,8

33,2

43,4

36,5

38,7

28,2

Основну частку зернових займає пшениця, ячмінь і куку-рудза (рис. 2).

Жито; 3,8

Овес; 2,4Зернобобові;

1,9

Інші; 2,3

Реалізація зернових культур у 2003 р. різко скоротилась істановила 8999 тис. т, тоді як у 2002 р. - 18979 тис. т (рис. 3).

18979

18499

16967

13109

10726

8999

20000180001600014000120001000080006000400020000

1990

1995

2002

2000 2001Роки

Рис. 3. Реалізація зернових культур за 2003 р.

У структурі посівних площ основну частку займають зер-нові і зернобобові культури (табл. 6).

Таблиця 6

Структура посівних площ основних

сільськогосподарських культур

 

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Уся посівнаплоща

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Зернові і зер-нобобові куль-

45,0/100

45,7/100

50,2/100

55,8/100

56,1/100

49,8/100

57,7/100

тури

 

 

 

 

 

 

 

озимі зернові,

у тому числі:

59,1

44,6

46,3

53,0

52,9

23,0

41,5

пшениця

51,9

37,6

39,0

43,8

44,2

18,9

33,3

жито

3,6

4,3

4,9

5,9

5,1

3,2

4,8

ячмінь

3,6

2,7

2,5

3,3

3,6

0,9

3,4

ярі зернові,

у тому числі:

40,9

55,4

53,7

47,0

47,1

77,0

58,5

пшениця

0,1

1,3

2,2

1,8

1,9

3,8

3,5

ячмінь

15,1

29,2

26,7

23,0

25,8

40,5

26,9

овес

3,4

4,0

3,8

3,8

3,6

4,8

3,5

кукурудза назерно

8,5

8,3

10,0

8,3

8,5

17,4

16,0

просо

1,4

1,2

3,2

2,3

1,1

2,5

2,8

гречка

2,4

3,2

4,2

4,6

2,8

2,9

2,8

рис

0,2

0,2

0,2

0,1

0,1

0,2

0,1

Зернобобові,

у тому числі:

9,8

7,8

3,0

2,8

3,1

4,5

2,5

горох

8,8

7,0

2,2

2,0

2,3

3,2

1,7

вика та виковісуміші на зерно

0,5

0,5

0,4

0,4

0,4

0,6

0,3

Заслуговують на увагу статистичні дані щодо реалізаціїокремих видів зернових (табл. 7, рис. 4).

Таблиця 7

Реалізація зернових культур за видами, тис.т

Види зерна

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Пшениця

7415

5364

10490

11850

2187

7746

Жито

426

437

781

906

329

761

Кукурудза

433

1046

809

1120

2512

2562

Ячмінь

2468

2910

3845

3983

2999

4562

Овес

121

291

335

341

345

294

Просо

67

174

121

85

133

141

Гречка

64

157

136

143

135

142

Рис

32

49

46

53

58

55

Зернобобові

178

155

226

303

180

294

Для оцінки ресурсів зерна важливе значення має баланс зернових(табл. 8).

Таблиця 8

Баланс зернових та зернобобових культур (включаючи про-

дукти переробки зерна в перерахунку на зерно), тис.т

Показники

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Виробництво

33930

24459

39706

38804

20234

41809

Зміна запасів на кінець

-757

1329

7090

-2751

-3793

7817

року

 

 

 

 

 

 

Вивезено

814

1330

5597

12260

3944

7786

Завезено

200

1010

439

166

3770

875

Усього ресурсів

34073

22810

27458

29461

23853

27081

Витрачено на корм

18527

11056

13979

15745

11657

13852

Витрачено на посів

4600

3597

4059

3874

3226

3584

Втрати

1220

309

370

550

250

545

Переробка на нехарчові

876

100

650

857

770

1150

цілі

 

 

 

 

 

 

Фонд споживання

8850

7748

8400

8435

7950

7950

У розрізі областей і АР Крим виробництво зернових коли-вається за роками (табл. 9).

Виробництво зернових культур на одну особу, кг

Області іАР Крим

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Україна

983

659

497

816

805

423

881

Автономна РеспублікаКрим

787

575

434

583

460

278

507

Області

 

 

 

 

 

 

 

Вінницька

1601

1185

969

1202

1318

695

1213

Волинська

865

760

472

574

650

533

745

Дніпропетровська

910

528

432

912

840

363

876

Донецька

478

283

205

449

417

147

436

Житомирська

887

747

510

596

644

349

607

Закарпатська

242

153

132

194

208

217

284

Запорізька

1476

736

587

1299

989

327

974

Івано-Франківська

350

288

178

224

228

188

257

Київська

461

340

320

374

417

309

521

Кіровоградська

2583

1602

1193

2409

2306

1070

2453

Луганська

654

364

169

375

406

252

462

Львівська

366

314

181

227

261

222

261

Миколаївська

2021

1232

716

2138

1933

642

2184

Одеська

1014

753

633

1298

1179

498

1505

Полтавська

1964

1155

847

1404

1706

955

1902

Рівненська

736

633

419

460

582

352

547

Сумська

1319

983

729

924

1013

635

1025

Тернопільська

1124

1023

642

704

798

651

921

Харківська

941

459

430

833

912

374

751

Херсонська

2227

1397

974

1845

1317

350

1692

Хмельницька

1356

1066

855

887

988

590

1023

Черкаська

1551

1109

1116

1428

1397

895

1714

Чернівецька

620

513

350

474

481

354

468

Чернігівська

1233

919

655

865

1003

869

1560

Для оцінювання структури окремих груп харчових продук-тів у раціоні харчування населення різних областей важливе зна-чення мають дані споживання хлібних продуктів (табл. 10).

Споживання хлібних продуктів(на одну особу за рік), кг

Області іАР Крим

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

Україна

141,0

128,4

124,9

129,6

131,2

124,5

125,6

Автономна РеспублікаКрим

127,4

113,9

116,2

118,3

121,2

117,7

118,1

Області

 

Вінницька

164,6

139,6

126,0

130,0

140,8

137,5

142,5

Волинська

153,7

118,3

108,1

112,9

123,6

119,4

127,8

Дніпропетровська

157,9

153,4

127,7

135,1

130,6

128,1

125,1

Донецька

110,5

109,1

126,8

131,4

135,4

128,5

126,4

Житомирська

105,6

103,4

102,1

116,9

122,8

122,5

122,0

Закарпатська

187,6

158,9

151,0

150,7

140,7

142,3

142,6

Запорізька

147,9

159,9

128,4

130,0

130,5

108,5

163,0

Івано-Франківська

188,0

160,9

138,4

140,6

135,6

128,9

134,6

Київська

131,2

108,7

104,7

108,2

113,2

106,2

104,3

Кіровоградська

180,1

146,5

134,6

134,9

135,0

123,0

132,0

Луганська

124,9

114,9

112,0

120,5

135,5

128,8

130,2

Львівська

159,6

121,0

126,8

130,7

125,7

118,4

125,1

Миколаївська

163,1

149,3

123,7

127,2

140,2

136,4

145,5

Одеська

109,0

110,6

106,9

116,5

125,5

114,6

117,4

Полтавська

154,6

153,3

143,0

147,1

144,0

140,9

134,3

Рівненська

141,3

110,6

102,7

118,1

127,2

110,7

111,0

Сумська

181,9

165,5

157,6

156,5

146,5

134,2

135,3

Тернопільська

128,4

136,9

136,6

138,7

130,7

124,6

126,4

Харківська

120,0

120,5

141,9

145,7

138,8

130,4

130,1

Херсонська

137,8

137,0

140,2

140,2

141,2

138,8

138,4

Хмельницька

145,8

110,3

112,5

120,0

120,0

121,0

123,8

Черкаська

143,0

140,0

146,2

144,5

139,5

140,1

142,9

Чернівецька

165,2

122,8

103,0

117,0

130,7

124,2

135,4

Чернігівська

140,2

133,9

142,8