2.8. Облік витрат і калькулювання собівартості робіт (послуг) допоміжних виробництв : Бухгалтерський облік у галузях економіки : B-ko.com : Книги для студентів

2.8. Облік витрат і калькулювання собівартості робіт (послуг) допоміжних виробництв

У більшості великих сільськогосподарських підприємств, крім основних галузей (рослинництва і тваринництва), є до- поміжні виробництва, які виконують роботи і надають послуги, як правило, іншим підрозділам всередині підприємства і порівня- но рідко — стороннім підприємствам та громадянам. До таких виробництв відносять: ремонтно-механічні майстерні, електро-, водо- і газопостачання, автомобільний і гужовий транспорт. Вит- рати, виконані роботи і надані послуги таких виробництв об- ліковують на субрахунку 234 «Допоміжні виробництва». Залеж- но від виду допоміжних виробництв субрахунок 234 має відповідні субрахунки другого порядку:

«Ремонтні виробництва»;

«Автомобільний транспорт»;

«Енергетичні виробництва (господарства)»;

«Водопостачання»;

«Гужовий транспорт».

Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ведуть у «Виробничому звіті» ф. № 10.3б с.-г., підсумки якого щомісяця переносять у «Зведену відомість до журналу-ордеру № 10.3 с.-г.» (ф. № 10.3д с.-г.), а підсумки відомості — безпосередньо до жур- налу № 10.3 с.-г.

Фактична собівартість продукції, робіт та послуг допоміж- них виробництв, крім гужового транспорту, визначається щомі- сяця і за цією оцінкою відноситься на споживачів. Послуги, на- дані одним допоміжним виробництвом іншому всередині підприєм- ства, оцінюють за плановою собівартістю і не коригують. Аналі- тичні рахунки обліку витрат закривають у такій послідовності: газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтні виробництва, холодильні установки, вантажний автотранспорт, гужовий транс- порт.

Розглянемо коротко особливості обліку витрат, виконаних робіт (наданих послуг) та визначення їх собівартості в окремих допоміжних виробництвах.