2.9. Облік витрат на утримання і експлуатацію машинно-тракторного парку

До складу машинно-тракторного парку сільськогосподарсь- ких підприємств відносять трактори, комбайни, причіпні та навісні сільськогосподарські машини і знаряддя для обробітку грунту, догляду за посівами, збирання врожаю, виконання транс- портних робіт і т. ін. Складовою машинно-тракторного парку є також машинні двори, гаражі, навіси, майданчики для зберіган- ня техніки та інші основні засоби відповідного призначення. У великих та середніх господарствах усі ці засоби організаційно зосереджені в окремих виробничих підрозділах, які виконують досить значний обсяг польових і транспортних робіт, що зумов- лює необхідність належної організації обліку і контролю як за витрачанням ресурсів, так і за ефективністю використання ма- шин і механізмів. Згідно з діючою «Інструкцією про застосуван- ня Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобо- в'язань і господарських операцій підприємств і організацій», зат- вердженою наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291, облік витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Але зазначена методи- ка обліку може бути ефективною лише у малих сільськогоспо- дарських підприємствах, де ця техніка зосереджена у невеликій кількості, організаційно розпорошена, а облік витрат на її вико- ристання не може бути органічно відокремленим від інших тех- нологічних операцій відповідної галузі. У великих і середніх підприємствах з цією метою доцільно використовувати окремий субрахунок 235 «Витрати на утримання машин і обладнання», до якого відкривати субрахунки другого порядку:

«Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку»;

«Утримання і експлуатація комбайнів та інших само- хідних машин».

На цих субрахунках доцільно накопичувати лише ті витра- ти, які неможливо при їх здійсненні прямо віднести на конк- ретні об'єкти обліку витрат (амортизація техніки, споруд і об- ладнання, витрати на їх ремонт, загальновиробничі витрати ма- шинно-тракторного парку і т. ін.). Ті ж витрати, які організацій- но можна ідентифікувати з конкретним об'єктом обліку витрат або об'єктом обчислення собівартості, обліковують у складі пря- мих виробничих витрат таких галузей, культур, груп тварин тощо. До таких витрат відносять витрати на пальне, оплату праці трак- тористів-машиністів та нарахування на соціальні заходи.

Основним первинним документом для обліку роботи трак- торів, комбайнів та інших самохідних машин на польових робо- тах є «Обліковий лист тракториста-машиніста» (с.-г. об., ф. № 67), а на транспортних роботах тракторів — «Дорожній лист трак- тора» (с.-г. об., ф. № 68). Облік у тракторній бригаді веде обліко- вець-заправник або сам бригадир.

Обліковий лист тракториста-машиніста розрахований на 15 днів. Виписують його окремо на кожного тракториста. До нього кожен день записують кількість та якість виконаної роботи, вит- рати пального, заробіток тракториста, кількість виконаних маши- но-змін, обсяг виконаної роботи в умовному еталонному обчис- ленні. Облікові листи підписують тракторист, бригадир, агроном. На їх підставі у бухгалтерії складають «Накопичувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку» (с.-г. об., ф. № 37а) та «Журнал обліку робіт і затрат» (с.-г. об., ф. № 37).

При автоматизації обліку відповідні дані накопичують у ма- шинограмах «Особовий рахунок тракториста-машиніста» та «Відомість експлуатаційних показників роботи тракторів».

Узагальнений облік роботи машинно-тракторного парку ве- дуть в умовних еталонних гектарах. З цією метою обсяги усіх робіт, виконаних тракторами, перераховують в умовні еталонні гектари шляхом множення кількості фактично виконаних нор- мо-змін на відповідний коефіцієнт перерахунку фізичних трак- торів в умовні еталонні (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Коефіцієнти перерахунку фізичних тракторів в умовні еталонні

Марка

Коефіцієнт

Виробіток в

Витрати пального

трактора

перерахунку

умовних еталонних

на умовнии

 

фізичних тракторів

гектарах за зміну

еталоннии гектар,

 

в еталонні

(7 год)

кг

Т-130

1,76

12,3

11,1

Т-150

1,65

11,6

14,1

ДТ-75

1,03

7,2

12,9

Т-74

1,00

7,0

10,6

К-701М

3,00

21,0

14,8

МТЗ-80

0,70

4,9

17,7

Т-40

0,48

3,4

10,2

«Джон Дір»

2,53

17,71

11,4

і т. ін.

 

 

 

Умовні еталонні гектари використовують для оцінки ефек-
тивності роботи тракторів та розподілу витрат на утримання і
експлуатацію машинно-тракторного парку.

Облік витрат на роботи тракторів на сільськогосподарських і транспортних операціях ведуть на одному аналітичному рахунку у складі субрахунка 2351 за такими статтями: матеріальні витрати (паливо на транспортні роботи, запасні частини, будівельні мате- ріали, малоцінні та швидкозношувані предмети); оплата праці з нарахуваннями на соціальні заходи (крім оплати праці трактористів- машиністів за роботи у рослинництві); амортизація; інші витрати.

Протягом звітного періоду на кредиті субрахунка 2351 відоб- ражають тільки планову собівартість фактично виконаних транс- портних робіт тракторів (у тонно-кілометрах і еталонних гекта- рах), списують їх на споживачів послуг (дебет рахунків 15, 20, 21, 22, 23 , 91, 92 та ін.). У кінці року дебетове сальдо субрахунка 2351 розподіляють пропорційно загальній кількості виконаних робіт в умовних еталонних гектарах між окремими культурами (групами культур) і транспортними роботами тракторів та дос- писують їх на відповідні рахунки.

Витрати на утримання і експлуатацію комбайнів та інших самохідних машин обліковують на субрахунку 2352 за тими ж статтями, що й витрати на роботу тракторів. При значній кількості та великій різноманітності таких механізмів для обліку витрат з кожного їх виду відкривають окремий аналітичний рахунок: вит- рати на експлуатацію зернових комбайнів, кукурудзозбиральних, бурякозбиральних комбайнів і т. ін.

На кредиті субрахунка 2352 протягом року не роблять жод- них записів, а в кінці року всі витрати списують за окремими статтями на відповідні культури пропорційно до зібраної площі. При цьому дебетують субрахунок 231 і кредитують субрахунок 2352.

Аналітичний облік витрат на субрахунку 235 ведуть у «Ви- робничому звіті» (ф. № 10-3б с.-г.). При цьому для кожного ана- літичного рахунку складають окремий примірник звіту. Витрати у звіті обліковують за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі статей витрат, а у другій частині цього звіту таким же чином відображають обсяги і вартість виконаних робіт (нада- них послуг). Підсумки звітів щомісяця переносять у «Зведену відомість до журналу-ордеру № 10.3 с.-г.» (ф. № 10.3д с.-г.), а підсумки останньої — до журналу-ордеру № 10.3 с.-г.