2.12. Організація обліку в селянських (фермерських) господарствах

Законодавчою базою для розвитку фермерства в Україні стали Закони України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про оренду землі», Земельний кодекс України, постанова КМУ «Про додат- кові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних госпо- дарств громадян і селянських (фермерських) господарств» та ін.

Організаційно-економічні основи такого господарства грун- туються на приватній власності на засоби виробництва і одержа- ну продукцію. Для ведення господарства фермерам надають зе- мельні ділянки:

а)         належна їм частка (пай) — у приватну власність безкош- товно;

б)         до 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га усіх земель (у труднодоступних районах до 100 га ріллі) — у довгострокове користування безкоштовно або у власність за плату;

в)         решту до оптимальних розмірів (300 — 400 га) — за раху- нок кооперування або оренди.

Бухгалтерський облік у фермерському господарстві веде го- лова господарства (власник) або за його дорученням один з членів сім'ї чи на договірних засадах фахівець (на правах приватного підприємця) або спеціалізована фірма.

Після реєстрації селянського (фермерського) господарства (СФГ) фермер складає опис майна, яке становить його власність. В описі зазначають вартість об'єктів основних засобів, оцінених згідно з вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби», наявність то- варно-матеріальних цінностей, молодняка тварин, птиці, сільсько- господарської продукції та інших запасів, оцінених відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 30 «Біологічні активи». На підставі даних опису майна та з урахуванням наявних гро- шових коштів і стану розрахунків з дебіторами і кредиторами складають вступний баланс (господарства, що планують вико- ристовувати просту форму обліку, вступний баланс можуть не складати).

Бухгалтерський облік у СФГ ведеться безперервно з дати його реєстрації до припинення діяльності (ліквідації). Підста- вою для відображення в обліку господарських операцій є пер- винні документи, складені відповідно до діючих вимог. Бухгал- терський облік у СФГ може вестися за однією з таких форм:

проста форма обліку (без використання подвійного запи- су) може застосовуватись господарствами, в яких працюють влас- ник (голова) та члени його родини (без залучення найманих пра- цівників);

спрощена форма обліку пропонується для застосування СФГ із середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно (крім членів сім'ї) і обсягом виручки (доходу) за рік до 500 тис. грн;

господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн), ведуть облік за спрощеним планом рахунків бухгалтерського обліку для суб'єктів малого підприємництва, затвердженим наказом МФУ від 19.04.2001 р. № 186, та склада- ють фінансову звітність згідно з вимогами П(С)БО 25 «Фінансо- вий звіт суб'єкта малого підприємництва». Таким господарствам пропонується вести облік за формою Журнал-Головна з викори- станням методу подвійного запису;

всі інші СФГ ведуть облік за планом рахунків бухгалтерсь- кого обліку великих підприємств і організацій виробничої сфе- ри, затвердженим наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291, для чого можуть застосовувати різні форми обліку: Журнал-Головну або журнально-ордерну з використанням ручної і комп'ютерної тех- нології обробки даних.