3.4. Документальне оформлення і облік доходів від пасажирських перевезень

магниевый скраб beletage

Перевезення пасажирів автомобільним транспортом — дуже поширений і досить відповідальний вид підприємницької діяль- ності, який детально регламентується різними законодавчими та відомчими нормативними актами.

Існують різні види послуг з перевезення пасажирів, кожен з яких має свої особливості і зумовлює необхідність відокремле- ного обліку витрат і доходів. З цією метою пасажирські переве- зення автомобільним транспортом поділяють на групи за такими ознаками:

за видами перевезень — міські, приміські, міжобласні, міжміські в межах області, міжнародні, туристичні, на замовлен- ня тощо;

залежно від режиму виконання перевезень — звичайні, експресні, маршрутні, таксомоторні, вантажопасажирські тощо;

за порядком оплати — пільгові, непільгові, готівкою, без- готівково та ін.

Розглянемо особливості окремих видів пасажирських пере- везень:

міські — це перевезення пасажирів за маршрутами в ме- жах території міста (населеного пункта);

приміські — перевезення пасажирів за маршрутами дов- жиною до 50 км незалежно від адміністративно-територіального поділу (крім міських маршрутів);

міжміські — внутрішньообласні та міжобласні перевезен- ня пасажирів за маршрутами, довжина яких перевищує 50 км;

міжнародні — перевезення пасажирів за маршрутами, що виходять за межі державного кордону України;

туристичні — перевезення пасажирів за завчасно визначе- ним маршрутом з туристичною метою;

на замовлення — перевезення пасажирів на погоджених пе- ревізником і замовником умовах за визначеним ними маршрутом;

вантажопасажирські — перевезення пасажирів із ванта- жем вантажопасажирськими автомобілями на замовлення або за встановленим маршрутом;

експресні — перевезення пасажирів і багажу за маршрута- ми з обмеженою кількістю зупинок і скороченим часом поїздки;

таксомоторні — перевезення пасажирів і багажу в таксі;

маршрутні таксомоторні — перевезення пасажирів мікро- автобусами й автобусами за встановленими маршрутами з обо- в'язковим наданням місць для сидіння.

Питання регулювання маршрутів, організації автобусних і маршрутних таксомоторних пасажирських перевезень, укладан- ня договорів про організацію пасажирських перевезень регулю- ються «Порядком і умовами організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом», затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 21.01.1998 р. № 21.

Відкриття, закриття і зміна маршрутів проводиться пере- візником на підставі домовленості з власниками дорожніх об'єктів, якими виступають, як правило, місцеві органи влади. З ними перевізники укладають відповідні договори. На кожен маршрут оформлюють паспорт, у якому зазначають дату відкрит- тя, схему, характеристику маршруту, розклад руху, акт виміру довжини маршруту і випробувального рейсу, таблицю вартості проїзду тощо.

Перевезення пасажирів здійснюють на підставі одного з та- ких документів:

пасажирського квитка;

довгострокового договору про перевезення організованих груп дітей або договору у формі замовлення разового перевезен- ня організованих груп дітей (відповідні форми таких договорів затверджені міністерствами транспорту та освіти України), а та- кож дозволу на перевезення організованих груп дітей;

зовнішньоекономічного договору про спільну діяльність, пов'язану з міжнародними автомобільними перевезеннями па- сажирів (регулярними, нерегулярними, маятниковими);

довгострокового або разового договору на перевезення туристів;

договору про спільну діяльність, пов'язану з обслугову- ванням пасажирів автомобільним транспортом.

Ціни на послуги з перевезення пасажирів та багажу автомо- більним транспортом підлягають державному регулюванню.

Одиницею виміру пасажирських перевезень є поїздка паса- жира.

Документом, що підтверджує право пасажира на проїзд та перевезення багажу у громадському автомобільному транспорті загального користування, а також фіксує вартість послуги, опла- ченої пасажиром перевізнику, є пасажирський квиток. Згідно з «Положенням про форму та зміст розрахункових документів», затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, перевізни- ки, що надають послуги з перевезень пасажирським автомобіль- ним транспортом, зобов'язані використовувати типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу автотранспор- том, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. № 278, за винятком квитків на приміські (тип ПА-1 і ПА-2), міські маршрути (тип ГА-1 і ГА-2), багажні квитанції на приміські маршрути (тип КБ-2).

Квитки і багажні квитанції є документами суворого об- ліку. Вони повинні виготовлятися друкарським способом з ура- хуванням «Правил виготовлення бланків цінних паперів і доку- ментів суворої звітності», затверджених наказами МФУ від 23.11.1993 р. № 98, СБУ від 15.11.1993 р. № 118, МВСУ від 24.11.1993 р. № 740.

Згідно із Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних марш- рутах підлягає обов'язковому особистому страхуванню від не- щасних випадків на транспорті. Обов'язкове особисте страхування не передбачено лише для пасажирів автомобільного транспорту на внутрішньоміських маршрутах. У решті випадків сума страхо- вого платежу утримується з пасажира транспортною організа- цією разом з вартістю проїзду (сума страхового платежу вклю- чається у вартість квитка). Розмір страхового платежу визначено «Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещас- них випадків на транспорті», затвердженим постановою КМУ від 14.08.1996 р. № 959 (зі змінами і доповненнями):

на міжобласних і міжміських маршрутах в межах області — до 2% від вартості проїзду;

на маршрутах приміського сполучення — до 5% вартості проїзду;

при міжнародних перевезеннях — до 2% вартості проїзду в національній валюті України.

Страхові платежі, отримані від пасажирів, підлягають пере- рахуванню страховику протягом двох робочих днів після їх одер- жання.

Свідченням того, що пасажир застрахований, може бути стра- ховий поліс, виданий транспортною організацією, або ж позна- чення на квитку виду страхування, найменування, адреси, теле- фону страховика, розмірів страхового платежу і страхової суми. Пасажир вважається застрахованим з моменту оголошення по- садки в автобус або інший транспортний засіб і до закінчення поїздки.

Транспортні організації здійснюють страхування пасажирів на підставі агентської угоди зі страховиком і суми отриманих страхових платежів не включають до складу своїх доходів. Авто- підприємство отримує від страховика лише суму винагороди за надану послугу зі страхування пасажирів. Сума страхового збору не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Облік квитків на проїзд в автомобільному транспорті і готів- кових коштів, отриманих за перевезення пасажирів і багажу, здійснюють на підставі норм «Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом і готівкових коштів, одержаних від перевезення пасажирів і багажу», затвердженої на- казом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. № 279. Цією інструкцією передбачено форми первинних документів для обліку таких операцій. Використання квитків та квитково-об- лікових документів інших форм (невстановленого зразка) не доз- воляється.

Усі операції з приймання і видачі квитків відображають у «Книзі обліку руху квитків» (за формою Додатка 2 до Інструкції № 279). Усі сторінки цієї книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані, кількість аркушів у книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства. За- писи про рух квитків заносяться до книги щоденно, для чого на кожен тип і повну вартість квитків відводять окрему сторінку. Матеріально відповідальні особи зберігають квитки окремо за типами, повною вартістю, серіями і номерами. Видають квитки у підзвіт в порядку черговості серій і номерів, зростаючих у ме- жах кожної серії.

На кожну підзвітну особу, що причетна до операцій з квит- ками, відкривають особовий рахунок у формі спеціальної карт- ки, яку затверджує головний бухгалтер підприємства.

Бухгалтер, який веде облік руху квитків, зобов'язаний:

перевіряти місячні звіти про надходження квитків на ав- тостанції, звіряти їх з даними місячного касового звіту касира і бухгалтерського звіту про надходження виручки автостанцій;

перевіряти правильність оприбуткування квитків;

звіряти показники добових звітів касирів і касових відо- мостей.

У бухгалтерському обліку всі види квитків обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» за їх фактичною собівартістю (первісною вартістю). Одночасно квитки обліковують на заба- лансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності» у кількісних показниках і за номінальною вартістю (у розрізі видів, номіналь- ної ціни, за серіями і номерами квитків, окремо з кожної мате- ріально відповідальної особі). Списання квитків із забалансово- го рахунка здійснюють за їх кількістю і номінальною вартістю на підставі первинних документів про їх реалізацію або знищення.

У всіх первинних облікових документах, що використову- ються для оформлення приймання, оприбуткування, відпуску, реалізації, знищення квитків, обов'язково вказують їх кількість, серію, номери окремо за кожним видом і номінальною вартістю.

Квитки з друкарні (від постачальника) надходять, як пра- вило, на склад автопідприємства, звідки у необхідних обсягах передаються до квиткової каси для підготовки до продажу. Ка- сир відображає одержані квитки у спеціальній обліковій книзі (ф. № 2-АСС) і реалізує їх сам або передає водіям (кондукторам) для реалізації безпосередньо у автотранспортних засобах. У кінці дня (зміни, рейсу) решту нереалізованих квитків водієм (кон- дуктором) може бути повернуто у касу. Квитки, які внаслідок пошкодження стали непридатними для використання, списують і знищують на підставі окремого акта (ф. № 48-АСС).

Реалізація квитків на автобусних станціях проводиться че- рез спеціалізовані РРО. Після закінчення продажу квитків на рейс на РРО роздруковують відомість реалізації квитків у двох примірниках. У відомості зазначають дату, назву або номер рей- су, кількість реалізованих квитків, суму виручки, суму страхових платежів і т. ін. Один примірник відомості видається водію, який після рейсу здає його до бухгалтерії АТП. Він є підставою для визначення суми доходу перевізника. Другий примірник відо- мості залишається на автостанції і є підставою для перерахуван- ня коштів на рахунок АТП.

Реалізацію квитків і отримання виручки від пасажирів без- посередньо у транспортних засобах здійснюють водії або кон- дуктори. Для обліку квитків та виручки у міському та при- міському сполученні водії (кондуктори) застосовують «Квит- ково-обліковий лист» ф. № 11-АП, а у міжміському сполу- ченні — ф. № 12-АП, які також є бланками суворої звітності.

Виконання транспортних послуг на замовлення оформля- ють нарядом-довідкою, в якому на підставі заявки замовника вказують усі відомості про маршрут. Фактичне виконання по- слуги підтверджується підписом замовника, що є підставою для виписки рахунка-фактури та податкової накладної і відображен- ня в обліку суми доходу за надану послугу.

Для обліку операцій з руху квитків у розрізі їх видів та мате- ріально відповідальних осіб до забалансового рахунку 08 відкри- вають такі субрахунки:

«Бланки квитків на складі»;

«Бланки квитків у касі»;

«Бланки квитків у підзвіті водіїв (кондукторів)»;

«Бланки нереалізованих квитків, що підлягають знищен- ню».

Відображення в обліку руху квитків та отриманого доходу від їх реалізації (наданих послуг) показано у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Бухгалтерські проведення з обліку руху квитків та отримання доходу

від їх реалізації

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Оплачено рахунок постачальника за бланки
пасажирських квитків

631

311

600

2

Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі
передоплати

641

644

100

3

Одержано квитки на склад підприємства:

купівельна вартість без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ

номінальна вартість (у забалансовому обліку)

209
644
081

631
631

500
100
10000

4

Видано квитки зі складу у квиткову касу для
підготовки до реалізації:

за купілельною вартістю

за номінальною вартістю (у забалансовому обліку)

949
082

209
081

500
10000

5

Видані квитки підзвіт водіям (кондукторам) для
реалізації (у забалансовому обліку)

083

082

10000

6

До каси підприємства надійшла виручка від
реалізації квитків (за надані послуги з
перевезення пасажирів)

301

703

8372

7

Відображено суму страхового збору, утриманого
з пасажирів на користь страховика

703

685

140

8

Відображено суму податкового зобов'язання з
ПДВ у вартості реалізованих квитків

703

641

1372

9

Відображено доход за послуги, надані страховику

685

703

14

10

Списано собівартість реалізованих квитків з
підзвіту осіб, відповідальних за їх реалізацію

 

083

8372

Продовження табл. 3.2

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

11

Повернено в касу підприємства залишок

 

 

 

 

нереалізованих квитків:
- придатних для реалізації

082

083

1600

 

- пошкоджених (таких, що підлягають
знищенню)

084

083

28

12

Списано квитки за актом про знищення

-

084

28

13

Здано у банк виторг від реалізації квитків

311

301

8372

14

Перераховано страховику суму страхового збору
(за мінусом вартості наданої агентської послуги)

685

311

126

Особливим видом пасажирських перевезень є таксомоторні
перевезення — тобто перевезення пасажирів і багажу в таксі. Згідно
із Законом України «Про автомобільний транспорт» таксі — це
легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оран-
жевого кольору на даху автомобіля, діючим таксометром, сиг-
нальним ліхтарем з червоним та зеленим світлом, має нанесе-
ний малюнок з квадратів, розташованих у шаховому порядку на
дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для
надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в інди-
відуальному порядку.

Таксометр — це прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи автомобіля-таксі, визначених законодавством. Таксометри підля- гають реєстрації у державному податковому органі за місцезна- ходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

Водій таксі на підставі показань лічильників у кінці зміни заповнює «Змінний звіт», який прирівнюється до документів су- ворої звітності, і передає його разом з виручкою до бухгалтерії (каси) АТП. Останній є підставою для відображення в обліку доходів за надані послуги з перевезення пасажирів у таксі.

Власник таксометра до 15 числа наступного за звітним місяця подає до податкового органу звіт про використання таксометра (незалежно від того, чи здійснювалася у даному місяці підприєм- ницька діяльність з використанням таксометра).

Автотранспортне підприємство-перевізник може отримува- ти з місцевого бюджету компенсації у зв'язку з регулюванням тарифів на пасажирські перевезення та перевезеннями пільгових категорій пасажирів. Суми таких компенсацій включаються до доходу автопідприємства, а в обліку їх відображають на рахунку 48 «Цільове фінансування та цільові надходження», хоча для роз- рахунків за цим видом надходжень доцільніше використовувати субрахунок 377, виконуючи такі проводки:

нараховано суму компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів:

Д-т рах. 48 — К-т субрах. 703;

відображено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі нара- хованого відшкодування:

Д-т субрах. 703 — К-т субрах. 643;

визначено суму заборгованості бюджету за нарахованими відшкодуваннями:

Д-т субрах. 377 — К-т рах. 48;

надійшло на поточний рахунок відшкодування з бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів:

Д-т субрах. 311 — К-т субрах. 377;

відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі одержаного відшкодування:

Д-т субрах. 643 — К-т субрах. 641.

Наприкінці звітного періоду рахунок обліку доходів від реа- лізації закривається рахунком 79 «Фінансові результати» у за- гальноприйнятому порядку.