3.5. Облік витрат на обов'язкове страхування, пов'язане з експлуатацією автомобілів

Для автотранспортних підприємств специфічними є витрати, пов'язані з обов'язковими видами стахування. Згідно із Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР на авто- мобільному транспорті найбільш поширеними є:

особисте страхування від нещасних випадків на транс- порті — у транспортних організаціях;

особисте страхування водіїв, які працюють не в транс- портній організації;

страхування цивільної відповідальності власників транс- портних засобів — фізичних і юридичних осіб.

Особисте страхування в автотранспортних підприємствах пе- редбачає страхування пасажирів і деяких категорій працівників транспортних організацій на випадок загибелі, смерті, одержан- ня травми, яка зумовила інвалідність, тимчасової втрати працез- датності.

Обов'язкове особисте страхування поширюється:

на пасажирів автомобільного транспорту, крім внутрішньо- міських перевезень, під час поїздки або знаходження на вокзалі, на станції (проводиться за рахунок пасажирів і на витрати авто- підприємства не відноситься);

працівників транспортних організацій незалежно від фор- ми власності і виду діяльності, які безпосередньо зайняті на транс- портних перевезеннях (водіїв), а також кондукторів, працівників бригад медичної допомоги (проводиться повністю за рахунок транспортної організації).

Розмір страхової суми для кожного застрахованого (пасажи- ра, водія) складає 500 неоподатковуваних мінімумів доходів гро- мадян (на сьогодні це 8500 грн.). Страховий платіж за обов'язко- вим особистим страхуванням водіїв на автомобільному транс- порті складає до 1% страхової суми за кожного застрахованого.

На кожен нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, транспортна організація повинна скласти такі до- кументи:

акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (ф. № Н-1), зразок якого передбачено «Положенням про порядок розслі- дування та ведення обліку нещасних випадків, професійних зах- ворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою КМУ від 21.08.2001 р. № 1094;

акт про нещасний випадок з пасажирами (галузевої форми);

довідку про страховика (найменування, адреса, телефон) для постраждалих осіб, які мали право на безплатний проїзд відпо- відно до діючого законодавства.

Страхування цивільної відповідальності власників транспор- тних засобів так, як і страхування водіїв, здійснюється за раху- нок автотранспортного підприємства. Страховим випадком за цим видом страхування вважається дорожньо-транспортна пригода (ДТП), яка сталася за участі транспортного засобу страхувальни- ка і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за спри- чинену транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров'ю третіх осіб. Сума страхового платежу встановлюється постанова- ми КМУ і залежить від типу, об'єму двигуна транспортного за- собу і терміну, на який укладається договор страхування.

При страхуванні водіїв і цивільної відповідальності власників транспортних засобів витрати підприємства на таку страховку включаються до складу витрат того виду діяльності, для якого використовується конкретний автомобіль та де працює водій: на перевезенні вантажів, пасажирів, адмінперсоналу, ремонтних роботах, обслуговуванні відділу збуту і т. ін.

Порядок включення страхового платежу до складу витрат залежить від терміну дії страхового полісу. Загальну вартість стра- ховки спочатку відображають у складі витрат майбутніх періодів (Д-т рах. 39), а потім поступово розподіляють і відносять до складу поточних витрат відповідного періоду пропорційно терміну її дії, виконуючи такі проводки:

нарахована страховка водіїв та цивільної відповідальності власника транспортних засобів:

Д-т рах. 39 — К-т субрах. 685;

перераховано страховику суму страхового платежу:

Д-т субрах. 685 — К-т субрах. 311;

віднесено на вартість автоперевезень частку страхового платежу, що припадає на роботи звітного періоду:

Д-т рах. 23, 91, 92, 93 і т. ін. — К-т рах. 39.

Таким чином, сума страхового платежу включається у вит- рати автотранспортного підприємства.