4.1. Галузеві особливості залізничного транспорту та їх вплив на організацію обліку і звітності

Залізничний транспорт як окрема галузь народногосподарсь- кого комплексу надає послуги виробничого характеру з пере- міщення продуктів праці з пунктів їх виробництва до пунктів споживання, продовжуючи виробничий процес у сфері обігу, а також задовільняє потреби людей у переміщенні, створюючи специфічний товар — послугу.

Розглядаючи господарську діяльність залізничного транспор- ту, необхідно звернути увагу на такі два її аспекти, як особли- вості власне виробничого процесу на підприємствах залізниць та характерні риси організації управління цими підприємства- ми.

Господарський процес перевезень у транспортній промис- ловості, зокрема на залізниці, відрізняється від традиційного виробництва тим, що реалізується не продукт, який є процесом виробництва, а власне процес виробництва — переміщення ван- тажів або послуга з перевезення пасажирів. На залізницях не може бути створений запас готової продукції, немає відокремле- ної від процесу виробництва готової продукції, в балансі заліз- ниці немає нереалізованої продукції і незавершеного виробниц- тва з перевезень. Отже, корисний ефект транспорту можна спо- живати лише під час виробничого процесу, оскільки цей ефект не існує як відмінний від цього процесу товар, який можна ок- ремо купити чи продати. Це зумовлює відсутність на залізницях сировини і основних матеріалів, які могли б стати матеріальною субстанцією готової продукції. Завдяки цьому в активах заліз- глава 4

150     

ниць на частку оборотних засобів припадає лише 30—35% при досить значній питомій вазі необоротних активів і особливо — основних засобів.

Окремий акт виробництва на залізницях не збігається з гео- графічним розміщенням конкретного транспортного підприєм- ства. Договір на перевезення укладає залізниця, що приймає ван- таж або пасажирів, а роботу виконують кілька транспортних підприємств, у тому числі з ближнього і дальнього зарубіжжя, передаючи одне одному вантажі або пасажирів. Загалом, понад 80% обсягів перевезень вантажів та пасажирів здійснюється за участю 2—6 залізниць.

Інший аспект роботи залізниць пов'язаний з розміщенням їх по всій території країни, з необхідністю забезпечення регу- лярності руху поїздів при будь-яких умовах і чіткої взаємодії всіх ланок залізничного конвеєра, що вимагає особливої структури управління.

Залізниці України належать до державної власності і входять до об'єднання «Укрзалізниця», яке, по суті, є державним холдин- гом. Централізоване управління залізницями обумовлене основ- ними принципами управління залізничним транспортом, які по- лягають в поєднанні централізованого керівництва, з одного боку, і наданням особливих прав та самостійності у прийнятті рішень виробничо-технологічним підрозділам — з іншого боку.

Залізничний транспорт є складним багатогалузевим госпо- дарством з широко розгалуженою інфраструктурою. Загальна протяжність залізничної мережі України складає більше 22 тис. км, а всього до структури залізниць входить більше однієї тисячі підприємств, організацій та установ, різних за призначенням, технічним оснащенням та способами організації виробництва, на яких працюють понад 375 тис. чоловік. Саме тому управління всіма об'єктами залізничного транспорту не може здійснювати- ся виключно з одного центру, а забезпечується поєднанням га- лузевого і територіального принципів. Застосування такого підходу до управління має ряд причин. Головна — це велика кількість і різноманітність виробничої діяльності підприємств, що беруть участь в організації процесу перевезень: залізниці, дирекції залізничних перевезень, підприємства з експлуатації спеціального рухомого складу і контейнерів, матеріально-техніч- ного постачання, обчислювальної техніки, сигналізації і зв'яз- ку, локомотивні і вагонні депо, спеціалізовані ремонтні заводи, а також власна соціальна сфера — підприємства торгівлі, гр