5.3.5. Облік транспортно-заготівельних витрат

магниевый скраб beletage

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості то- варів, придбаних за гроші, включають суму транспортно-заготі- вельних витрат, безпосередньо пов' язаних з придбанням таких товарів.

До транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відносять вит- рати, пов'язані з придбанням товарів: оплата за навантажуваль- но-розвантажувальні роботи, транспортування товарів усіма ви- дами транспорту, страхування ризиків транспортування і т. ін. Необхідно враховувати, що до складу транспортних витрат відно- сять не лише вартість транспортних послуг сторонніх органі- зацій, а й витрати торгового підприємства на доставку придба- них товарів власним або орендованим транспортом (вартість пального та інших матеріалів, оплата відрядження водіям, орен- дна плата за автомобіль, оплата праці експедитора і водія тощо).

Облік ТЗВ можна вести одним з двох методів:

методом прямого розподілу з включенням суми ТЗВ без- посередньо до фактичної собівартості придбаних товарів;

методом обліку ТЗВ загальною сумою на окремому субра- хунку з наступним розподілом їх між залишком товарів на кінець місяця та реалізованими за звітний місяць товарами.

Метод прямого розподілу ТЗВ полягає в тому, що суму цих витрат розподіляють між конкретними одиницями придбаних товарів. Базою розподілу ТЗВ у цьому випадку може бути кількість одиниць, маса або вартість придбаного товару. Цей метод роз- поділу ТЗВ є досить точним, але його застосування можливе лише за умови, що витрати на заготівлю можна ідентифікувати з кон- кретними одиницями (видами) товару та їх сума стає відома підприємству одночасно з купівельною вартістю товару. Тому цей метод більш поширений при торгівлі великогабаритними, дорогоцінними, ексклюзивними екземплярами товарів. В обліку ці операції відображають такими записами (табл. 5.7).

При передачі такого товару в роздрібну торгівлю (у магазин і т. ін.) його оцінюють за фактичною собівартістю.

У тих випадках, коли технічно неможливо або недоцільно відносити ТЗВ прямо до собівартості конкретних товарів, їх на- копичують протягом місяця на окремому субрахунку у складі

Таблиця 5. 7

Відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат, віднесених безпосередньо на собівартість придбаних товарів

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Оприбутковано одержаний від постачальника
товар:

купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ

281
641

631
631

4000
800

2

Сплачено транспортній організації за
перевезення купленого товару

685

311

300

3

Відображено в обліку витрати з перевезення
товару:

вартість послуги без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ

281
641

685
685

250
50

4

Списано витрати на відрядження працівника
торгового підприємства, пов'язані з придбанням
товару

281

372

100

5

Нарахована оплата праці за розвантажувальні ро-
боти з відрахуваннями на соціальні заходи і т. ін.

281

661, 65

80

синтетичного рахунку 28 «Товари» (субрахунок 289 «Транспорт-
но-заготівельні витрати»), а потім розподіляють за середнім відсот-
ком до вартості реалізованих за місяць товарів та залишку то-
варів на кінець місяця (на складі та у магазині). Це буває у тих
випадках, коли одночасно придбавають великий асортимент то-
варів і визначити частку ТЗВ, що припадає на кожен вид товару,
практично неможливо або ж коли сума ТЗВ може бути правиль-
но визначена лише в кінці місяця. Такий метод розподілу ТЗВ у
роздрібній торгівлі використовують значно частіше, ніж метод
прямого розподілу.

Суть методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком полягає у визначенні середнього відсотка ТЗВ у відношенні до загальної продажної вартості товару. Визначений таким чином середній відсоток ТЗВ виконує роль коефіцієнта їх розподілу. Помножив- ши цей коефіцієнт на вартість реалізованого товару, визначають суму ТЗВ, що припадає на реалізований товар і підлягає списан- ню та віднесенню на собівартість останнього. Решта ТЗВ відно- ситься до залишку нереалізованих товарів на кінець місяця.

Середній відсоток ТЗВ визначають за формулою:

%ТЗВс = (ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Тпоч + Тнад),        (5.4)

де ТЗВпоч — сума ТЗВ на початок місяця;

ТЗВнад — сума ТЗВ за звітний місяць;

Тпоч — вартість товарів на початок місяця;

Тнад — вартість товарів, що надійшли (прибутковані) за звітний місяць.

У даному розрахунку вартість товару доцільно брати за ціною придбання, тобто без суми ПДВ і ТЗВ. Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, визначають за формулою:

ТЗВ виб = Твиб • %ТЗВс,     (5.5)

де Твиб — вартість реалізованих за звітний місяць товарів за ціною придбання.

Таку методику розподілу ТЗВ доцільно застосовувати підприємствам, у яких частина товарів зберігається на складі, а частина — безпосередньо у магазині і які використовують різні методи оцінки товарів: на складі — за купівельною вартістю, а у магазині — за ціною продажу.

Розглянемо такий приклад:

а) залишки на початок місяця на рахунках обліку товарів

«Товари на складі» — 150000 грн (за купівельною варті- стю);

«Товари у торгівлі» — 250000 грн (за продажною вартістю);

285 «Торгова націнка» — 80000 грн;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» — 20000 грн;

б)         господарські операції за звітний період (табл. 5.8).

в)         сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на залишок товарів на складі та у магазині

(20000 + 2000) : (150000 + 250000 — 80000 + 25000) • (150000 +

Відображення в обліку господарських операцій з розподілу транспортно-заготівельних витрат за середнім відсотком

+ 250000 — 80000 + 25000 — 61511) = 18078 грн, або 20000 + 2000 — 3922 = 18078 грн;

Таблиця 5.8

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

1

Одержано на склад товар від постачальника:
купівельна вартість без ПДВ
сума податкового кредиту з ПДВ

281
641

631
631

25000
5000

2

Відображено транспортні витрати з перевезення
придбаного товару:

вартість послуг з перевезення без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ

289
641

631
631

2000
400

3

Передано товар зі складу в магазин:

 

 

 

 

за купівельною вартістю

282

281

20000

 

торгова націнка на передании товар

282

285

8000

4

Реалізовано товар за готівку

301

702

90000

5

Відображено суму податкового зобов'язання з

 

 

 

 

ПДВ у вартості реалізованого товару

702

641

15000

6

Списується сума торгової націнки на

 

 

 

 

реалізований товар

(80000 + 8000):(250000 + 20000 + 8000)•90000 = 28489

285

282

28489

7

Списується купівельна вартість реалізованого

 

 

 

 

товару

90000 - 28489 = 61511 грн

902

282

61511

8

Списується сума транспортно-заготівельних
витрат, що припадає на реалізований товар
(20000 + 2000):(150000 + 250000 - 80000 +

 

 

 

 

25000) • 61511 = 3922 грн

902

289

3922

9

Списуються на фінансові результати:
собівартість реалізованого товару
61511 + 3922 = 65433 грн

791

902

65433

 

доход від реалізації
90000 - 15000 = 75000 грн

702

791

75000

г) за наведеними даними залишки на рахунках на кінець
місяця становитимуть:

на субрах. 281 — 155000 грн; на субрах. 285 — 59511 грн;

на субрах. 282 — 188000 грн; на субрах. 289 — 18078 грн.

З наведеного прикладу видно, що в сумі торговельної на- цінки повинна бути врахована і частка на покриття транспорт- но-заготівельних витрат.

Ті ж підприємства роздрібної торгівлі, що реалізують това- ри, які швидко псуються і які не можна тривалий час зберігати на складі, облік придбаних товарів ведуть лише за цінами прода- жу. Таким підприємствам П(С)БО 9 «Запаси» рекомендує роз- поділяти ТЗВ за середнім відсотком, розрахованим не до купі- вельної, а до продажної вартості товарів. Але і в цьому випадку, на нашу думку, сума торгової націнки повинна включати певну частку на покриття ТЗВ (хоча П(С)БО 9 передбачає дещо іншу методику обліку і розподілу ТЗВ).

Розглянемо методику таких розрахунків на прикладі опе- рацій, подібних до попереднього прикладу:

а)         сальдо на початок місяця на субрахунках

282 — 150000 грн (продажна вартість);

285 — 60000 грн (торгова націнка);

289 — 12000 грн (транспортно-заготівельні витрати);

б)         господарські операції за звітний період (табл. 5.9)

в)         залишки на субрахунках на кінець місяця становитимуть:

субрах. 282 — 114200 грн;

субрах. 285 — 43572 грн;

субрах. 289 — 8421 грн.

За методикою, передбаченою П(С)БО 9 «Запаси», сума тор- гової націнки не повинна покривати транспортно-заготівельні витрати, тобто у нашому прикладі вона повинна становити не 20200 грн, а лише 16700 грн. Відповідно повинно бути меншим і початкове сальдо на субрахунках 285 (не 60000, а 48000 грн) і 282 (не 150000, а 138000 грн). Продажна вартість товару в цьому ви- падку буде складатися з вартості товару в торгівлі (дебет рахунка 282) та суми транспортно-заготівельних витрат (дебет субрахун- ка 289).

Використовуючи методику, запропоновану П(С)БО 9, виз- начимо:

а) суму торгової націнки на реалізований товар (Д-т субрах. 285 — К-т субрах. 282)

(48000 + 16700) : (138000 + 40000 + 16700 + 12000 + 3500) • 96000 = 29549 грн.

Таблиця 5.9

Відображення на рахунках господарських операцій з обліку розподілу

та списання ТЗВ

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

1

Одержано товар від постачальника в магазин
(завезено транспортом постачальника):

 

 

 

 

купівельна вартість без ПДВ

282

641

40000

 

вартість транспортних витрат без ПДВ

289

631

3500

 

сума податкового кредиту з ПДВ

641

631

8700

 

сума торгової націнки, визначена торговим

 

 

 

 

підприємством

282

285

20200

2

Перераховано постачальнику за товар і послуги
з перевезення

631

311

52200

3

Реалізовано товар за готівку

301

702

96000

4

Відображено суму податкового зобов'язання з

 

 

 

 

ПДВ

702

641

16000

5

Списується сума торгової націнки на
реалізований товар

 

 

 

 

(60000 + 20200):(150000 + 40000 + 20200)•
96000 = 36628 грн

285

282

36628

6

Списується купівельна вартість реалізованого

 

 

 

 

товару

96000 - 36628 = 59372 грн

902

282

59372

7

Списується сума ТЗВ, що припадає на
реалізований товар

 

 

 

 

(12000 + 3500):(150000 + 40000 + 20200)•
96000 = 7079 грн

902

289

7079

8

Віднесено на фінансові результати:

 

 

 

 

собівартість реалізованого товару
59372 + 7079 = 66451 грн

791

902

66451

 

доход від реалізації
96000 - 16000 = 80000 грн

702

791

80000

б)         суму ТЗВ на реалізований товар (Д-т субрах. 902 — К-т
субрах. 289)

(12000 + 3500) : (138000 + 40000 + 16700 + 12000 + 3500) • 96000 = 7079 грн.;

в)         купівельну вартість реалізованого товару (Д-т субрах. 902 — К-т субрах. 282)

96000 — 29549 — 7079 = 59372 грн.

Як бачимо, обидві розглянуті методики забезпечують одна- кові результати, але перша більш адекватна практиці бухгалтерсь- кого обліку. При використанні методики, запропонованої П(С)БО 9, аналітичні рахунки торгових працівників (матеріаль- но відповідальних осіб) та їх товарні звіти необхідно звіряти з підсумками початкового сальдо і оборотів за дебетом одночасно двох субрахунків (282 і 289), що зумовлює певні незручності, тоді як у першому варіанті продажна вартість товару буде іден- тична показникам одного субрахунка 282 «Товари в торгівлі». Яку з методик доцільніше використовувати, залежить від конк- ретних умов діяльності торгового підприємства.