5.4.7. Особливості обліку фірмової торгівлі

Останнім часом в Україні досить поширеною стає реаліза- ція продукції виробничими підприємствами через власну роздріб- ну торговельну мережу. Це так звана фірмова торгівля, яка має ряд переваг перед звичайною роздрібною тогівлею, що спонукає споживачів користуватися послугами саме такої торгівлі.

Фірмові магазини — це підприємства роздрібної торгівлі, що здійснюють торгівлю товарами народного споживання виробниц- тва вітчизняних промислових підприємств. Вони можуть бути структурним підрозділом підприємства-виробника або ж само- стійними юридичними особами, які діють на підставі договору з підприємством—виробником. В останньому випадку облік у фірмовому магазині мало чим відрізняється від обліку в інших підприємствах роздрібної торгівлі. Якщо ж фірмовий магазин є структурним підрозділом підприємства—виробника промислової продукції, то він, як правило, має окремий поточний рахунок у банку без права здійснення розрахунків з постачальниками, підрядниками та бюджетом. На цьому рахунку акумулюється сума виручки від реалізації товару, яку потім перераховують на ос- новний рахунок підприємства-виробника. Такого роду фірмові магазини не є самостійними платниками податків і зборів, вони здійснюють облік руху товарів, їх реалізації, доходу від реалі- зації, складають внутрішню звітність і передають її до централі- зованої бухгалтерії підприємства-виробника. Остання складає зведену фінансову і податкову звітність.

Фірмові магазини відрізняються від звичайних, перш за все, оформленням приміщень у певному фірмовому стилі, фірмовим одягом співробітників, наявністю фірмового товарного знака (тор- говельної марки), своєрідними формами реклами, пакування товарів, обслуговування покупців. Крім того, продажа фірмової продукції, як правило, здійснюється з меншими торговельними націнками (тобто дешевше звичайних магазинів), але з більш високими і гарантованими якісними характеристиками такої про- дукції.

У фірмовому магазині переважно продаються товари підприєм- ства—виробника, хоча можлива реалізація супутніх товарів, але питома вага останніх не повинна перевищувати 25% загальної кількості товарних позицій та 20% загального обсягу товарообігу.

Однією з характерних особливостей фірмової торгівлі є на- явність товарного знака на продукцію, завдяки якому фірмо- вий товар одного підприємства відрізняється від аналогічних товарів інших підприємств. Право власності на товарний знак оформлюється Свідоцтвом, яке видає Держпатент. Для підприєм- ства таке свідоцтво є первинним документом для оприбутку- вання нематеріального активу. Звичайний термін дії свідоцтва на товарний знак — 10 років, потім він може бути продовже- ним.

Витрати на створення і державну реєстрацію товарного зна- ка в обліку відображають як капітальні вкладення (табл. 5.23).

Нарахування амортизації товарного знака здійснюють про- тягом терміну його корисного використання. Метод нарахуван-

Таблиця 5.23

Відображення в обліку операцій зі створення і реєстрації товарного знака

на продукцію

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Списана вартість матеріалів на виготовлення
ескіза товарного знака

154

20

200

2

Нараховано заробітну плату працівникам,
зайнятим створенням ескіза товарного знака

154

661

1000

3

Здійснено обов'язкові нарахування на фонд
оплати праці (у фонди соціального
стр