8.1. Загальні положення організації готельного бізнесу та обліку готельних послуг

магниевый скраб beletage

Готель — це підприємство, призначене для тимчасового про- живання. Правила користування готелями в Україні передбача- ють граничний термін проживання в готелі не більше 45 діб не- залежно від місця постійного проживання. Проживання понад 45 діб можливе лише з дозволу адміністрації готелю.

Згідно з Класифікатором видів економічної діяльності до підприємств, що надають готельні послуги, відносять також мо- телі (готелі, що розміщені поряд з автомобільними дорогами), кемпінги, молодіжні турбази, гірські приюти, місця, що здають- ся для тимчасового проживання у гуртожитках, дитячих таборах, школах-інтернатах і т. ін.

Якщо підприємство готельного бізнесу самостійно надає клієнтам туристичні послуги з розміщення туристів, організації їх харчування, транспортного обслуговування тощо, тобто виступає як туроператор (суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює заходи з формування, просування та реалізації своїх туристичних послуг), то згідно із законодавством таким підприємствам необ- хідно оформити ліцензію на організацію іноземного, внутрішньо- го, зарубіжного туризму і здійснення екскурсійної діяльності. Якщо ж підприємства готельного бізнесу надають послуги лише з розм- іщення туристів на підставі договорів із суб'єктами туристичної діяльності, то придбавать ліцензію не обов'язково.

Крім того, готельні послуги, що надаються суб'єктами тури- стичної діяльності-туроператорами, підлягають обов'язковій сер- тифікації з метою підтвердження того, що виконуються вимоги нормативних документів з безпечних умов для життя і здоров'я осіб, що проживають у готелі, захисту їх майна та охорони нав- колишнього середовища. Для решти готелів сертифікація не обов'язкова. Але для одержання певної категорії, крім обов'яз- кової, проводиться і добровільна сертифікація з оцінки дотри- мання комплексу вимог з матеріально-технічного забезпечення, кількості та якості готельних послуг, що надаються гостям, рівня обслуговування. Категорії позначаються символом у вигляді зірок. Чим вище рівень якості обслуговування у готелі, тим вища його категорія, тим більше кількість зірок. Готелі класифікують за п'ятьма категоріями, мотелі — за чотирма (п'яти-, чотиризіркові і т. ін.).

Готелі, крім надання місць для тимчасового проживання, як правило, надають клієнтам супутні послуги: ремонт взуття, прання одягу, послуги перукарні, харчування, транспортне об- слуговування, стоянка автомобілів і т. ін. Ці послуги облікову- ють окремо від послуг номерного фонду, для чого як у складі рахунків обліку витрат, так і у складі рахунків обліку доходів передбачають окремі субрахунки (або аналітичні рахунки) для кожного виду допоміжних виробництв.

Особливістю обліку витрат у готельному господарстві є повна відсутність незавершеного виробництва, тому всі витрати звітного періоду списують на собівартість реалізованих послуг. До таких вит- рат періоду відносять і витрати по утриманню вільних номерів.

Другою важливою особливістю обліку в готелях є відсутність загальновиробничих витрат та умовно-постійний характер більшості статей витрат при сезонній нерівномірності у заванта- женні номерного фонду. Це зумовлює складнощі у плануванні та визначенні фактичної собівартості одного людино-дня про- живання клієнта у готелі за періодами року з метою диференці- ації ставок оплати за проживання. Практично неможливо також вести окремий облік витрат на обслуговування номерів різної комфортності: одно-, двох-, тримісних, категорії «люкс» та ін. Тому в готелях визначають, як правило, середню собівартість одного людино-дня проживання, а ставки оплати диференцію- ють умовно на підставі оціночного співвідношення, встановле- ного адміністрацією готелю. До вартості готельних послуг дода- ють суму ПДВ і готельного збору.