9.4. Облік страхових резервів

Страхування — це такий вид діяльності, в якому послуга, що надається страховиком, тобто гарантія страхового захисту, має певну тривалість у часі (на період дії договору страхування). Тому отриману від страхувальника на початку дії договору страхуван- ня суму страхового платежу (страхової премії) не можна одразу вважати доходом страховика. Вона перетворюється в доход стра- хової компанії (страховика) поступово, пропорційно до спливання терміну дії договору страхування. Отже, отримана премія має поступово перетворитися у зароблену премію. Коли термін дії договору страхування закінчується, вся сума страхового платежу стає доходом страховика, а до закінчення терміну дії договору страхування частина страхового платежу, що припадає на май- бутній період дії договору, є джерелом утворення страхових ре- зервів. Створюють страхові резерви саме з незаробленої частини нетто-премії. Отже, страхові резерви — це, в основному, частина незаробленої премії, що зарезервована з метою покриття можли- вих збитків у наступних періодах.

Наявність страхових резервів та їх розмір — важлива умова виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальни- ком у разі настання страхового випадку. Саме за рахунок страхо- вих резервів виплачується основна сума страхових відшкодувань і страхових виплат.

Формування страхових резервів — це розподіл грошових потоків (надходжень) страховика з метою відокремлення від до- ходу частини коштів з метою надання їй цільового призначення. В основу розрахунку страхових резервів покладено оцінку май- бутніх зобов'язань страховика, тому їх величина змінюється адек- ватно збільшенню або зменшенню відповідальності останнього зі зміною очікуваного терміну дії договору страхування.

Чинне страхове законодавство України поділяє страхові ре- зерви на технічні та резерви із страхування життя (математичні резерви) і визначає порядок їх формування. Основні види стра- хових резервів наведено на рис. 9.2.

В Україні поширено два види технічних резервів: резерв не- зароблених премій та резерв збитків. Технічні резерви форму-

ються окремо за кожним видом страхування. При цьому ук- раїнські страховики використовують один спрощений метод роз- рахунку резерву незароблених премій — метод «плаваючих квар- талів». Цей метод спеціалісти зі страхування вважають занадто приблизним, але він зручний для використання. У зарубіжній практиці більш точним вважають метод 1/365, при якому розра- хунок незаробленої премії виконується окремо за кожним дого- вором страхування виходячи із співвідношення кількості днів дії договору до його закінчення та загального строку дії договору в днях. Цей метод дає змогу страховику визначати суму незароб- лених премій на будь-яку дату, а не лише на кінець звітного періоду. Він є найбільш точним, але досить трудомістким.

Метод обчислення незаробленої премії українськими стра- ховиками базується на припущенні, що всі договори страхуван- ня (інші ніж страхування життя) укладаються на термін один рік. Оскільки рік складається з чотирьох кварталів, то вважають, що в кінці першого кварталу заробленою буде 1/4 частина от- риманої премії, в кінці другого кварталу — 1/2, третього — 3/4 загального обсягу премії, а при закінченні четвертого кварталу вся сума отриманої страхової премії буде заробленою. Виходячи з цієї посилки, величина резерву незароблених премій на будь- яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти (розрахунковий період) і обчислюється у такому порядку:

частка надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множиться на 1/4;

те ж за наступні три місяці — на 1/2;

частка надходжень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множиться на 3/4;

одержані добутки додаються. Це і буде величина резерву незароблених премій.

Резерв ризиків, що не минули, формується як додаток до резерву незароблених премій щоб компенсувати можливість за- ниження тарифу.

Резерв неврегульованих збитків формується, якщо окремі збитки, заявлені протягом звітного року, не були ліквідовані до кінця року. У такому випадку частина зібраних у звітному пері- оді премій спрямовується на формування резерву.

Резерви збитків, що сталися, але не заявлені, призначені для покриття збитків, які мали місце у звітному періоді, але ще не оформлені відповідними документами.

Резерв катастроф формується з метою забезпечення страхо- вих виплат у разі настання природних катастроф, стихійного лиха або значних техногенних аварій, в результаті яких може бути зав- дано збитків багатьом страховим об'єктам одночасно і коли внас- лідок цього виникає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування у сумах, значно більших за середні розміри, взяті до уваги при розрахунку страхових тарифів. Резерв катастроф може створюватися поступово протягом тривалого періоду.

Резерв коливань збитковості створюють для компенсації стра- ховиком перевищення своїх витрат у випадках, коли фактична збитковість страхової суми перевищує очікуваний рівень, взятий за основу при розрахунку тарифної ставки за конкретним видом страхування.

Формування страхових резервів здійснюється за такими принципами:

страхові резерви розраховуються на кожну звітну дату;

величина страхових резервів залежить від суми отриманих страхових платежів;

резерви формуються за договорами страхування і догово- рами, прийнятими у перестрахування;

за договорами, переданими у перестрахування, формуєть- ся частка перестраховиків у страхових резервах.

Резерви із страхування життя формуються за договорами, умови яких передбачають страхові виплати у разі смерті застра- хованого, дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії договору страхування або досягнення певного віку, визначеного у договорі страхування, настання певної події у житті застрахо- ваної особи (шлюб, народження дитини тощо). Формування ре- зервів із страхування життя, медичного страхування та обов'яз- кових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.

Для надійнішого забезпечення виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками законодавство дозволяє страховикам створювати (додатково до перелічених) вільні резерви за рахунок залучення коштів резервного капіталу та нерозподіленого при- бутку.

Для обліку руху коштів страхових резервів використовують синтетичний рахунок 49 «Страхові резерви», структура якого зоб- ражена на рис. 9.3.

За кредитом субрахунків обліку страхових резервів (491 і 492) відображаються суми страхових резервів, обчислені на звітну дату, у кореспонденції з дебетом субрахунків 495 — 498. За дебетом субрахунків 491 і 492 відображають суми страхових резервів, що були обчислені на попередню звітну дату, у кореспонденції з кредитом субрахунків 495 — 498.

На субрахунках обліку часток перестраховиків у страхових резервах (493 і 494) записи здійснюють у протилежному порядку: нарахована на звітну дату частка перестраховиків у страхових резервах відображається за дебетом субрахунків 493 і 494 та за кредитом субрахунків 495 — 498, а списання частки перестрахо- виків у резервах на попередню звітну дату — за кредитом субра- хунків 493 і 494 та дебетом субрахунків 495 — 498.

Субрахунки обліку результатів зміни технічних страхових резервів (495) та резервів зі страхування життя (496) щомісяця закриваються субрахунками 719 (інші доходи) або 949 (інші вит- рати) залежно від отриманого результату. Субрахунки обліку ре- зультатів зміни резерву незароблених премій (497) та резерву збитків (498) закриваються у кореспонденції із субрахунком 703 «Доход від реалізації робіт і послуг» ( субрахунок 7031 «Зароб- лені страхові платежі»).

Аналітичний облік технічних страхових резервів ведуть за видами страхування і за видами валют, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями, незалеж- но від того, в якій валюті сплачуються страхові платежі.

Що стосується обліку резервів зі страхування життя, то згідно із Законом України «Про страхування» кошти резервів із страху- вання життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені

від його іншого майна. Страховик зобов'язаний зберігати ці кошти на окремому банківському рахунку, вести їх відокремлений облік та складати окремий баланс. Для обліку взаєморозрахунків між основною діяльністю страховика і резервами із страхування життя використовують субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські роз- рахунки». На балансі основної діяльності результати зміни ре- зервів зі страхування життя відображаються, відповідно, на суб- рахунках 949 або 719 у кореспонденції з субрахунком 683. При складанні фінансової звітності страховика баланс страхових ре- зервів із страхування життя включається у зведений баланс стра- хової організації.

Основні господарські операції з обліку страхових резервів наведено у табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Кореспонденція рахунків з обліку страхових резервів

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

1

Відображено суму резерву незароблених премій:
- на кінець звітного місяця

497

4911

80000

 

- на початок звітного місяця

4911

497

85000

2

Відображено частку перестраховиків у сумі
резерву незароблених премій:

 

 

 

 

- на кінець звітного місяця

4931

497

25000

 

- на початок звітного місяця

497

4931

20000

3

Відображено результат зміни резерву
незароблених премій (в кінці звітного місяця)

497

7031

10000

4

Відображено суму резерву збитків:

 

 

 

 

- на кінець звітного місяця

498

4912

70000

 

- на початок звітного місяця

4912

498

60000

5

Відображено частку перестраховиків у резервах
збитків:

 

 

 

 

- на кінець звітного місяця

4932

498

20000

 

- на початок звітного місяця

498

4932

27000

6

Відображено результат зміни резерву збитків:
- при збільшенні суми резерву

949

498

17000

 

- при зменшенні суми резерву

498

719

-

7

Відображено суму резерву довгострокових
зобов'язань із страхування життя:

 

 

 

 

- на кінець звітного місяця

4961

4921

80000

 

- на початок звітного місяця

4921

4961

75000

8

Відображено частку перестраховиків у резервах
довгострокових зобов'язань із страхування
життя:

 

 

 

 

- на кінець звітного місяця

4941

4961

35000

 

- на початок звітного місяця

4961

4941

25000

9

Відображено результат зміни резерву
довгострокових зобов' язань на балансі

 

 

 

 

страхових резервів:
- при збільшенні суми резерву

683

4961

-

 

- при зменшенні суми резерву

4961

683

5000

10

Відображено результат зміни резерву
довгострокових зобов'язань на балансі основної

 

 

 

 

діяльності страховика:
- при збільшенні суми резерву

949

683

-

 

- при зменшенні суми резерву

683

719

5000

Така у загальних рисах методика відображення на рахунках
бухгалтерського обліку зміни сум нарахованих страхових резервів
і визначення їх впливу на фінансові результати діяльності стра-
хової організації.