9.4. Облік страхових резервів

Страхування — це такий вид діяльності, в якому послуга, що надається страховиком, тобто гарантія страхового захисту, має певну тривалість у часі (на період дії договору страхування). Тому отриману від страхувальника на початку дії договору страхуван- ня суму страхового платежу (страхової премії) не можна одразу вважати доходом страховика. Вона перетворюється в доход стра- хової компанії (страховика) поступово, пропорційно до спливання терміну дії договору страхування. Отже, отримана премія має поступово перетворитися у зароблену премію. Коли термін дії договору страхування закінчується, вся сума страхового платежу стає доходом страховика, а до закінчення терміну дії договору страхування частина страхового платежу, що припадає на май- бутній період дії договору, є джерелом утворення страхових ре- зервів. Створюють страхові резерви саме з незаробленої частини нетто-премії. Отже, страхові резерви — це, в основному, частина незаробленої премії, що зарезервована з метою покриття можли- вих збитків у наступних періодах.

Наявність страхових резервів та їх розмір — важлива умова виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальни- ком у разі настання страхового випадку. Саме за рахунок страхо- вих резервів виплачується основна сума страхових відшкодувань і страхових виплат.

Формування страхових резервів — це розподіл грошових потоків (надходжень) страховика з метою відокремлення від до- ходу частини коштів з метою надання їй цільового призначення. В основу розрахунку страхових резервів покладено оцінку май- бутніх зобов'язань страховика, тому їх величина змінюється адек- ватно збільшенню або зменшенню відповідальності останнього зі зміною очікуваного терміну дії договору страхування.

Чинне страхове законодавство України поділяє страхові ре- зерви на технічні та резерви із страхування життя (математичні резерви) і визначає порядок їх формування. Основні види стра- хових резервів наведено на рис. 9.2.

В Україні поширено два види технічних резервів: резерв не- зароблених премій та резерв збитків. Технічні резерви форму-

ються окремо за кожним видом страхування. При цьому ук- раїнські страховики використовують один спрощений метод роз- рахунку резерву незароблених премій — метод «плаваючих квар- талів». Цей метод спеціалісти зі страхування вважають занадто приблизним, але він зручний для використання. У зарубіжній практиці більш точним вважають метод 1/365, при якому розра- хунок незаробленої премії виконується окремо за кожним дого- вором страхування виходячи із співвідношення кількості днів дії договору до його закінчення та загального строку дії договору в днях. Цей метод дає змогу страховику визначати суму незароб- лених премій на будь-яку дату, а не лише на кінець звітного періоду. Він є найбільш точним, але досить трудомістким.

Метод обчислення незаробленої премії українськими стра- ховиками базується на припущенні, що всі договори страхуван- ня (інші ніж страхування життя) укладаються на термін один рік. Оскільки рік складається з чотирьох кварталів, то вважають, що в кінці першого кварталу заробленою буде 1/4 частина от- риманої премії, в кінці другого кварталу — 1/2, третього — 3/4 загального обсягу премії, а при закінченні четвертого кварталу вся сума отриманої страхової премії буде заробленою. Виходячи з цієї посилки, величина резерву незароблених премій на будь- яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти (розрахунковий період) і обчислюється у такому порядку:

частка надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множиться на 1/4;

те ж за наступні три місяці — на 1/2;

частка надходжень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множиться на 3/4;

одержані добутки додаються. Це і буде величина резерву незароблених премій.

Резерв ризиків, що не минули, формується як додаток до резерву незароблених премій щоб компенсувати можливість за- ниження тарифу.

Резерв неврегульованих збитків формується, якщо окремі збитки, заявлені протягом звітного року, не були ліквідовані до кінця року. У такому випадку частина зібраних у звітному пері- оді премій спрямовується на формування резерву.

Резерви збитків, що сталися, але не заявлені, призначені для покриття збитків, які мали місце у звітному періоді, але ще не оформлені відповідними документами.

Резерв катастроф формується з метою забезпечення страхо- вих виплат у разі настання природних катастроф, стихійного лиха або значних техногенних аварій, в результаті яких може бути зав- дано збитків багатьом страховим об'єктам одночасно і коли внас- лідок цього виникає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування у сумах, значно більших за середні розміри, взяті до уваги при розрахунку страхових тарифів. Резерв катастроф може створюватися поступово протягом тривалого періоду.

Резерв коливань збитковості створюють для компенсації стра- ховиком перевищення своїх витрат у випадках, коли фактична збитковість страхової суми перевищує очікуваний рівень, взятий за основу при розрахунку тарифної ставки за конкретним видом страхування.

Формування страхових резервів здійснюється за такими принципами:

страхові резерви розраховуються на кожну звітну дату;

величина страхових резервів залежить від суми отриманих страхових платежів;

резерви формуються за договорами страхування і догово- рами, прийнятими у перестрахування;

за договорами, переданими у перестрахування, формує