10.2. Бухгалтерський облік у гральних закладах

магниевый скраб beletage

Організація обліку у сфері грального бізнесу має ряд особ- ливостей, зумовлених специфікою такого виду діяльності:

неможливість визначення собівартості конкретного виду послуги, що надається;

велика кількість супутніх послуг;

великі обсяги готівкових розрахунків і необхідність зас- тосування РРО;

велика кількість цінностей, які належать до бланків суво- рого обліку, що зумовлює значний обсяг відображення активів на позабалансових рахунках;

висока вартість ліцензій і патентів, низький рівень прямих матеріальних витрат, відсутність загальновиробничих витрат;

відмінності у визначенні фінансового результату і в опо- даткуванні гральних закладів різного типу: в одних результат гри визначається протягом одного дня (казино), а в інших — через певний проміжок часу (букмекерські контори);

неможливість застосування спрощеної системи оподат- кування, обліку і звітності;

одночасне надання оподатковуваних і неоподатковува- них ПДВ послуг, що ускладнює облік і розрахунок суми ПДВ до сплати;

необхідність відрахування і перерахування в бюджет по- датку з доходів третіх осіб (клієнтів) та ін.

Облік ліцензій і патентів у підприємствах грального бізнесу ведуть у звичайному порядку аналогічно обліку таких операцій у підприємствах торгівлі: ліцензії — як нематеріальні активи з їх наступною амортизацією, а патенти — як витрати майбутніх пер- іодів з наступним віднесенням їх вартості на зменшення суми податку на прибуток.

Облік доходів і витрат та визначення фінансового результа- ту відрізняються на підприємствах грального бізнесу, в яких ре- зультат гри відомий у той самий день (казино), та у підприєм- ствах, де результат стає відомим через деякий час (випуск лоте- рей, букмекерські контори). Особливості обліку у зазначених вище підприємствах розглянемо окремо.

10.2.1. Облік доходів і витрат у казино

Відповідно до Порядку обліку доходів фізичних осіб у граль- них закладах оператором-касиром ведеться «Журнал персоніфі- кації фізичних осіб—відвідувачів гральних закладів» (табл. 10.1).

Цей журнал повинен бути пронумерований, прошнурова- ний, завірений підписом керівника державної податкової адмі- ністрації (інспекції), скріплений гербовою печаткою і зареєстро- ваний у відповідному податковому органі з присвоєнням реєст- раційного номера.

Фізична особа при вході до грального закладу зобов'язана пред'явити паспорт, а службова особа грального закладу — вне- сти в журнал відповідні дані. За невиконання цих вимог до граль- ного закладу може бути застосовано штраф у розмірі до 1000 МНДГ (17000 грн), а до посадових осіб таких закладів — штраф від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн).

Придбання фізичною особою фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, відбувається через відповідним чином зареєстрова- ний РРО. При цьому видаються чеки, які фізична особа-ігрок повинна зберігати до закінчення його участі в азартних іграх. Після закінчення гри ігрок, який виграв, представляє касиру всі чеки за придбані фішки (жетони), а також всі фішки (жетони), що засвідчують його виграш. Касир підраховує доходи і витрати

Журнал персоніфікації фізичних осіб—відвідувачів гральних закладів

з/п

Дата

Серія та №
паспорта

Прізвище ім'я,
по батькові
особи

Грома-
дянство

Зареєстроване

місце проживання


довідки

Виграш,
грн

Витрати,
грн

Доход
(позитивна
різниця гр. 7 та
гр. 8), грн

1

30.09.2007 р.

АЕ№ 212725

Жук Яків
Якович

Громадянин
України

м. Суми,

пр. Міру, 142/48

002467

8000

3500

4500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


та заповнює «Довідку про виграш в азартні ігри та понесені у
зв'язку з отриманням такого виграшу витрати», а чеки погашає
штампом і повертає ігроку. Довідка складається у двох примірни-
ках і вміщує персоніфіковані дані про ігрока, його виграш і вит-
рати та про оподатковуваний доход. Перший примірник довідки
видається ігроку, другий — залишається у гральному закладі.
Наприкінці робочого дня дані з другого примірника довідки пе-
реносяться до журналу персоніфікації фізичних осіб—відвідувачів
гральних закладів.

Витрати, пов'язані зі здійсненням діяльності з надання по- слуг у сфері грального бізнесу (заробітна плата персоналу граль- ного закладу з нарахуваннями, вартість використаних матеріалів, амортизація приміщення та обладнання тощо), відображають як витрати операційної діяльності. Нормативними матеріалами не передбачено конкретних рахунків для відображення таких вит- рат, тому в окремих рекомендаціях з цією метою пропонують використовувати рахунки 23 «Виробництво», 93 «Витрати на збут» або 94 «Інші витрати операційної діяльності». На нашу думку, найбільше підходить для цієї мети рахунок 23 (хоча така діяльність і не є виробництвом у прямому розумінні цього слова).

Фішки та жетони, що використовуються у гральному бізнесі, обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» (за фактичною вартістю їх придбання) та на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності» (за номінальною вартістю). Аналітичний облік фішок (жетонів) ведеться за місцями зберігання та за видами.

Формування у бухгалтерському обліку інформації про дохо- ди та витрати підприємства грального бізнесу типу казино має такі особливості:

суму, що надійшла від клієнтів за жетони, до здійснення ними гри не можна вважати доходом, тому що придбані жетони засвідчують лише право на участь у грі, а не використання цього права та одержання відповідної послуги. Крім того, на момент придбання жетонів ще не можна ймовірно оцінити доходи і вит- рати від здійснення операції, оскільки неможливо заздалегідь пе- редбачити результат гри. Отже, цю операцію необхідно відобра- жати як аванси отримані;

при поверненні жетонів на ту суму, яка підтверджена че- ками, на підставі даних РРО відображається повернення отри- маного раніше авансу;

вартість повернених жетонів, яка перевищує суму їх прид- бання, підтверджену чеками, є виграшем (доходом) клієнта, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб (у розмірі 30%). Для підприємства грального закладу сума виграшу клієнта є витратами і повинна відображатися на відповідних рахунках (23, 93 або 94);

різниця між сумою, отриманою від клієнтів за жетони, та сумою повернутих клієнтами жетонів (як результат виграшу), буде доходом грального закладу від реалізації послуг у сфері грально- го бізнесу;

при виплаті виграшів матеріальними цінностями (товара- ми) підприємству грального бізнесу для визначення вартості виг- рашу необхідно до купівельної ціни призового товару додати суму податку на доходи фізичних осіб, для чого купівельну вартість товару (з сумою ПДВ) поділити на 0,7 (сума виграшу за мінусом 30% податку з доходу).

Приклад відображення у бухгалтерському обліку господарсь- ких операцій, характерних для грального закладу типу казино, наведено у табл. 10.2.

Таблиця 10.2

Бухгалтерські проводки за господарськими операціями грального закладу типу казино

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Отримано від постачальника жетони на склад:

купівельна вартість з ПДВ

номінальна вартість

2091
081

631

100
5000

2

Видано жетони зі складу в зал:

облікова вартість

номінальна вартість

2092
082

2091
081

100
5000

3

Списано жетони, непридатні до використання
внаслідок фізичного зносу та пошкодження:

облікова вартість

номінальна вартість

23

2092
082

5

250

4

Отримано від відвідувачів плату за вхід до
грального закладу:

номінальна вартість з ПДВ

сума податкового зобов'язання з ПДВ

301
703

703
641

360
60

5

Реалізовано жетони відвідувачам за
номінальною вартістю

301

681

8000

6

Повернено клієнтами жетони в межах
пред'явлених чеків на їх придбання (вартість
викуплених жетонів)

681

301

5000

7

Нараховано виграш клієнтів у розмірі вартості
жетонів, пред'явлених понад суму чеків на їх
придбання

23

685

500

Продовження табл. 10.2

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

8

Вирахувано податок з виграшу клієнтів (30%
від нарахованого доходу)

685

641

150

9

Виплачено клієнтам виграш за відрахуванням
суми утриманого податку з доходу

685

301

350

10

Відображено доход грального закладу від
надання послуги грального бізнесу

681

703

3000

11

Відображено поточні витрати грального закладу
на надання послуг клієнтам

23

20,66,
65,13...

1000

12

Придбано цінні подарунки для розіграшу
матеріальних призів (сума з ПДВ)

281

631

1050

13

Нараховано суму виграшу, який видається
товарами

23

685

1500

14

Відображено податок з доходу фізичних осіб (із
суми виграшу)

685

641

450

15

Видано матеріальний приз (виграш) клієнту

685

281

1050

16

Списано витрати грального закладу на
собівартість реалізованих послуг

903

23

3005

17

Віднесено на фінансові результати грального
закладу:

доходи від грального бізнесу

витрати грального закладу

703
791

791
903

3300
3005

10.2.2. Облік доходів і витрат
при організації гри на тоталізаторі

Підприємства грального бізнесу, які організують азартні ігри, розтягнуті у часі, коли проведення витрат учасником гри й одер- жання ним виграшу є подіями різних робочих днів, формування фінансового результату здійснюють дещо по-іншому. Відмінності полягають у тому, що в момент здійснення події, на яку зробле- но ставки (або на дату розіграшу призу), уся сума прийнятих від учасників гри ставок буде визнана доходом (без її зменшення на суму витрат учасників, що виграли). Одночасно вся сума випла- чуваного виграшу відноситься на витрати підприємства, знову ж таки без вирахування суми витрат учасників. До таких під- приємств належать букмекерські контори, організації з прове- дення лотерей, інших видів гри на тоталізаторі. Такі суб'єкти грального бізнесу обов'язково формують призовий фонд, сума якого відображається у бухгалтерському обліку на субрахунку 704 як вирахування з доходу.

У більшості випадків суб'єкти грального бізнесу, що органі- зовують азартні ігри шляхом приймання ставок на певну подію, яка відбудеться в майбутньому, використовують не жетони чи фішки, а які-небудь документи, що засвідчують право на участь у грі, і є підставою для видачі виграшу. Деякі з них можуть мати номінальну вартість (наприклад, лотерейні білети, картки для гри в тоталізатор), інші її не мають (квитанції про внесення ставок у букмекерських конторах). В обліку їх відображають як інші мате- ріали на субрахунку 209 «Інші матеріали» та позабалансовому ра- хунку 08 «Бланки суворої звітності». Аналітичний облік ведеться за кожним видом таких документів та за місцями їх зберігання.

У букмекерських конторах приймаються ставки від клієнтів на результати майбутньої події. Частіше всього — це спортивні змагання. При прийманні ставок клієнту видається картка, яка є підставою для отримання виграшу після закінчення події, на яку зроблено ставки, і касовий чек. Прийняті ставки у повній сумі визнаються доходом букмекерської контори з одночасним фор- муванням призового фонду (у встановленому відсотку від суми прийнятих ставок). Розмір виграшу кожного з учасників після закінчення змагань залежатиме від кількості правильно зробле- них ставок (кількості ставок, що виграли).

Бухгалтерські проводки з обліку доходів та виплат виграшів у букмекерських конторах наведено у табл. 10.3.

Таблиця 10.3

Відображення в обліку операцій з прийняття ставок та виплати виграшів у букмекерських конторах

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Отримано кошти від клієнтів на здійснення
ставок

301

703

5000

2

Сформовано призовий фонд

704

685

2000

3

Утримано податок з доходів фізичних осіб (з
виграшу)

685

641

600

4

Виплачено виграші переможцям після
закінчення змагань

685

301

1400

5

Списано на фінансові результати грального
закладу:

доход від прийнятих ставок

витрати на виплату виграшів

703
791

791
704

5000
2000

Аналогічно відображають в обліку операції з організації гри
на тоталізаторі на іподромі.

Реалізація лотерейних білетів здійснюється, як правило, че- рез розповсюджувачів, які отримують за свої послуги певний відсоток комісійної винагороди. Приклад відображення в бух- галтерському обліку операцій з проведення недержавних лоте- рей, які є об'єктом оподаткування ПДВ, наведено у табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Відображення в обліку операцій з проведення недержавних лотерей

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

1

Одержано лотерейні квитки від постачальника:

за фактичною вартістю (сума без ПДВ)

на суму податкового кредиту з ПДВ

2091
641

631
631

1000
200

 

- за номінальною вартістю

081

-

10000

2

Передано квитки розповсюджувачам:
- за обліковою вартістю

2092

2091

1000

 

- за номінальною вартістю

082

081

10000

3

Отримано кошти від розповсюджувачів

 

 

 

 

лотерейних квитків за вирахуванням суми
комісійної винагороди

301

681

9800

4

Списано реалізовані лотерейні квитки:
- за обліковою вартістю

23

2092

1000

 

- за номінальною вартістю

-

082

10000

5

Визнано доход від лотереї на дату проведення
розіграшу

681

703

9800

6

Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

703

641

1960

7

Створено призовий фонд для виплати виграшів

704

685

3000

8

Утримано податок на доходи фізичних осіб із

 

 

 

 

суми виграшу

685

641

900

9

Виплачено виграш за мінусом вирахування
податку

685

301

2100

10

Відображено інші витрати з проведення лотереї

23

66,65...

300

11

Відображено собівартість проведення лотереї

903

23

1300

12

Списано на фінансові результати грального

 

 

 

 

закладу:

- доход від проведення лотереї

703

791

7840

 

витрати з проведення лотереї

суму призового фонду

791
791

903
704

1300
3000

Сума податку на додану вартість та податку з доходів фізич-
них осіб, вирахувана з виграшу, перераховується до бюджету в
звичайному порядку.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення грального бізнесу та охарактеризуйте загальні умови його здійснення.

Наведіть особливості організації бухгалтерського обліку у сфері грального бізнесу.

Розкрийте особливості формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати підприємств грального бізнесу типу казино.

Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку опе- рацій грального закладу типу казино.

Охарактеризуйте особливості діяльності букмекерських контор та наведіть бухгалтерські проводки з обліку операцій прий- няття ставок та виплати виграшів у таких закладах.

Наведіть кореспонденцію бухгалтерських рахунків з відоб- раження в обліку операцій з проведення недержавних лотерей.

Література до теми

Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закла- дах та персоніфікації таких осіб. Затверджено наказом ДПАУ від 20.10.2003 р. № 494

Павленко Н., Піроженко О. Гральний бізнес. — 2-ге вид., доп. і перероб. — Х.: Фактор, 2002. — 107 с.

ОБЛІК

ЛОМБАРДНИХ ОПЕРАЦІЙ

Ломбард — це фінансова установа, яка на власний ризик надає фінансові кредити фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк та під відсоток, а також надає супутні ломбардні послуги.

Історія ломбардів своїм корінням сягає у глибину сторіч. Появу ломбардів пов'язують з діяльністю лихварів з Ломбардії (Франція), які заснували перший «ломбард» ще у ХУ ст.

Ломбардні операції можуть здійснювати різні юридичні осо- би, визначені законодавством як фінансові установи: банки, кре- дитні спілки тощо. Але переважну більшість ломбардних опе- рацій здійснюють саме ломбарди. Однією з визначних особливо- стей таких операцій є предмет застави — майно і майнові права, отримані в якості забезпечення наданого кредиту.

Ломбард є фінансовою установою і згідно із законодавством має бути включеним до Державного реєстру фінансових уста- нов. Для цього необхідно, щоб було дотримано таких умов:

а)         ломбард створено у відповідній організаційно-правовій формі: як державне підприємство або повне товариство. В уста- новчому договорі ломбарду визначають виключний перелік фінан- сових послуг, які він буде надавати (діяльність ломбардів з на- дання фінансових кредитів не може суміщатися з наданням інших фінансових послуг);

б)         розроблені внутрішні правила і положення, що регламен- тують надання фінпослуг;

в)         придбане спеціальне технічне обладнання, обладнання для облікової та реєстраційної систем;

г)         куплено або орендовано приміщення для надання фінпос- луг з окремим приміщенням для зберігання заставного майна, обладнаного необхідними засобами безпеки;

д)         укладено зі страховою компанією агентський договір на страхування майна, прийнятого у заставу та/або на зберігання;

е)         прийнято на роботу директора та головного бухгалтера, професійні якості яких відповідають вимогам, встановленим Держ- фінпослуг.

Для ломбарду фінансова послуга — це надання фінансових кредитів під заставу майна та майнових прав. Серед супутніх лом- бардних послуг виділяють: приймання майна на відповідальне зберігання; оцінка майна і майнових прав; продаж на комісійних умовах невикупленого заставного майна; скупка виробів з доро- гоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Розглянемо коротко зміст, порядок здійснення та відобра- ження в обліку основних ломбардних операцій.

Для одержання позики під заставу фізична особа звертаєть- ся до ломбарду і пропонує у заставу щось із власного майна. Перелік майна, що може прийматися у заставу, встановлює керів- ник ломбарду. Це можуть бути транспортні засоби, аудіо- та відео- техніка, побутова техніка, ювелірні вироби, вироби зі шкіри і хут- ра, антикваріат, цінні папери, майнові права тощо. Сторони до- мовляються про умови видачі позики: термін, розміри відсотків та пені за прострочення повернення основної суми і відсотків, умови зберігання застави, порядок проведення розрахунків і т. ін.

Для оцінки запропонованого у заставу майна у кожному ломбарді повинні бути спеціалісти-оцінювачі, спеціальне облад- нання, реактиви, затверджені ціни. Оціночну вартість майна (без ПДВ) обов'язково зазначають у договорі застави або іншому до- кументі, що підтверджує надання позики. Сума позики, що ви- дається на руки позичальнику, завжди менша оціночної вартості заставного майна на 30—35%.

Експерт-оцінювач складає експертний лист і передає його приймальнику-товарознавцю, який оглянувши майно оформлює заставну квитанцію (або заставний білет) у трьох примірниках. Цей документ виконує одночасно роль договору та первинного документа про прийняте у заставу майно. Перший примірник віддають заставнику, другий разом з предметом застави переда- ють у склад на зберігання, а тетій використовують для відобра- ження у «Журналі реєстрації договорів застави» і передають до бухгалтерії. Він є підставою для розрахунку суми позики та відоб- раження заставного майна в обліку (рис. 11.1).

Прийняте у заставу майно підлягає обов'язковому страху- ванню або страхуванню за згодою сторін на погоджену суму. На підставі агентського договору зі страховою компанією ломбард отримує від позичальника страховий внесок і перераховує його на користь страхової компанії. У даному випадку ломбард діє від імені та за дорученням страхувальника (позичальника), а сума страховки чітко відокремлена від плати за користування пози- кою, тому її не включають до валового доходу та валових витрат

ломбарду. У бухгалтерському обліку страхові суми не відносять ані до доходів, ані до витрат ломбарду, а відображають як розра- хунки з дебіторами (страхувальником) та кредиторами (страхо- вою компанією).

Отримані предмети застави відображають у бухгалтерському обліку за оціночною вартістю на забалансовому рахунку 06 «Га- рантії та забезпечення отримані». Цінності, прийняті у заставу, можуть зберігатися як у ломбарді, так і у заставника вдома (під замком ломбарду) або можуть бути передані на зберігання третій особі (спеціальним складам). Тому забалансовий облік заставно- го майна необхідно деталізувати, відкривши субрахунок 061 «За- безпечення за договорами застави» і розбивши його на субрахун- ки третього порядку:

«Предмети застави на зберіганні у ломбарді»;

«Предмети застави на зберіганні у третіх осіб»;

«Предмети застави на зберіганні у заставника».

Витрати на зберігання заставленого майна відносять до ва- лових витрат ломбарду. Послуги зі зберігання оплачують пози- чальники, і вони збільшують валовий доход та податкові зобов'я- зання з ПДВ.

За одержаний кредит позичальник сплачує ломбарду відсотки згідно з умовами договору. Відсотки нараховують у тому звітно- му періоді, до якого вони належать. Краще за все робити це

наприкінці кожного місяця і включати їх до валового доходу відповідного податкового періоду навіть у тих випадках, коли ломбард справляє відсотки за позикою за весь строк при її пога- шенні. Відсотки, одержані ломбардом за надані позики, доціль- но відображати не на субрахунку 732 «Відсотки одержані», а на субрахунку 703 «Доход від реалізації робіт і послуг», що більше відповідає їх економічному змісту. Цей субрахунок пропонуєть- ся для використання «Методичними рекомендаціями з ведення бухгалтерського обліку ломбардами», затвердженими розпоряд- женням Держфінпослуг від 07.05.2004 р. № 531. Розрахунки з позичальниками за нарахованими відсотками відображають на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Після закінчення терміну, на який видано позику, можливі три варіанти розвитку подій:

клієнт своєчасно повертає суму позики, сплачує відсотки та плату за зберігання заставного майна і одержує своє майно назад;

клієнт повертає суму позики та сплачує відсотки з про- строченням;

клієнт не повертає позику і ломбард звертає стягнення на заставлене майно.

У бухгалтерському обліку ломбардів операції з видачі позики та її обслуговування відображають такими записами (табл. 11.1).

У договорі застави може бути передбачено, що після гра- ничної дати повернення позики ломбард не звертає стягнення на предмет застави ще деякий час. Це так званий «пільговий строк», за який ломбард справляє підвищений відсоток або стя- гує пеню. Нарахована пеня за прострочку погашення позики є доходом ломбарду і в обліку відображається записом:

Д-т субрах. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами», К-т субрах. 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Сума нарахованої пені за порушення строку повернення позики не оподатковується ПДВ.

Якщо позичальник не повернув суму позики після закін- чення «пільгового строку», ломбард звертає стягнення на застав- не майно. У цьому випадку порядок дії ломбарду залежить від того, чи переходить згідно з договором застави право власності на заставне майно до ломбарда, чи воно залишається у власності позичальника (частіше так і буває).

Заставне майно, що залишається у власності фізичної осо- би, яка не повернула позику, може бути реалізоване або через торгові організації (комісійний магазин), або через власний пункт

Таблиця 11.1 Відображення у бухгалтерському обліку операцій з надання ломбардами позики під заставу

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Отримано майно в заставу від фізичних осіб

0611

-

2000

2

Нараховано страховий внесок за страхування
предметів застави

377

685

50

3

Отримано від фізичних осіб суму страхового
внеску

301

377

50

4

Перераховано страховій компанії суму
страхових внесків

685

311

50

5

Оплачено позичальниками послуги за
зберігання заставного майна у ломбарді

301

703

9

6

Відображено суму податкового зобов'язання з
ПДВ у вартості плати за зберігання майна

703

641

1,50

7

Видано позики фізичним особам

377

301

1400

8

Нараховані відсотки за надані позики

373

703

504

9

Повернено суму позики

301

377

1400

10

Погашено відсотки за користування позиками

301

373

504

11

Повернено заставне майно позичальникам

-

0611

2000

12

Списано на фінансові результати доход від
надання позики під заставу (504 + 9 - 1,50)

703

791

511,5

реалізації. В останньому випадку ломбарду треба мати патент на
торговельну діяльність. Якщо предметом застави є вироби з до-
рогоцінних металів або дорогоцінного каміння, ломбард направ-
ляє їх до Держскарбниці НБУ. У цьому випадку він виступає як
посередник (комісіонер).

Операції з продажу заставного майна податком на прибуток не оподатковуються, тому ні валового доходу, ні валових витрат при цьому не виникає, а податкові зобов'язання з ПДВ при реа- лізації предметів застави нараховуються і відображаються в об- ліку у загальноприйнятому порядку. Крім того, при реалізації ювелірних виробів (крім обручок) ломбард зобов'язаний нараху- вати і сплатити внесок до Пенсійного фонду України за ставкою 5%. З доходу від реалізації заставного майна (за вирахуванням ПДВ і внеску до пенсійного фонду) ломбард повинен вирахува- ти і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Якщо сума, отримана від реалізації заставного майна (після всіх вирахувань і вилучень), буде більшою загальної суми боргу позичальника (суми позики, відсотків за позику, плати за збері- гання майна, пені), різницю повертають боржнику (фізичній особі). Але якщо той протягом строку позовної давності не одержав на- лежну йому суму, ломбард зараховує її до власних доходів (кредит субрахунка 717 «Доходи від списання кредиторської заборгова- ності») та відносить до валового доходу — в податковому обліку.

Якщо ж чистий доход від реалізації заставного майна буде меншим загальної суми боргу позичальника, то фізична особа повинна відшкодувати різницю. Але якщо вже минув строк по- зовної давності, а позичальник не повернув боргу, ломбард спи- сує його на витрати операційної діяльності (дебет субрахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги») і відносить (за певних умов) до валових витрат — у податковому обліку (табл. 11.2).

Якщо за умовою договору предмет застави після закінчення терміну повернення позики переходить у власність ломбарду,

Таблиця 11.2

Відображення в обліку господарських операцій з реалізації заставного майна

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію заставне майно, що не
є власністю ломбарду

025

 

2000

2

Списано отримані забезпечення

-

0611

2000

3

Відображено доход від реалізації заставного
майна

377

702

3000

4

Нараховано:

податкові зобов'язання з ПДВ

збір до Пенсійного фонду

702
702

641
651

500
125

5

Списано реалізоване заставне майно

-

025

2000

6

Відображено заборгованість ломбарду перед
фізичною особою (позичальником)

704

685

2375

7

Утримано податок з доходу фізичної особи
(15%)

685

641

356,25

8

Нараховано пеню за прострочення платежів
фізичною особою

374

715

200

9

Погашено за рахунок виручки від реалізації
заставного майна:

суму позики

відсотки за користування позикою

суму нарахованої пені (в межах залишку доходу)

685
685

685

377

 

 

1400
504

114,75

10

Після закінчення строку позовної давності
суму боргу за несплачену пеню списано на
витрати ломбарду

944

374

85,25


Продовження таб. 11.2

Кореспондуючі Сума,

з/п

рахунки           грн

Зміст господарської операції

Дебет Кредит

11 Віднесено на фінансові результати:

дохід від реалізації майна

вирахування з доходу

нараховану суму пені

списану непогашену дебіторську             заборгованість           702 791 2375 791 704 2375 715 791 200

791 944 85,25

останній оприбутковує його як звичайну купівлю товару або ос- новних засобів і оцінює за загальною сумою боргу позичальни- ка. Якщо ломбард реалізує таке майно, то різницю між доходом і обліковою вартістю майна (якщо така буде) відносять на фінан- сові результати.

Операції скупки та наступної реалізації виробів з дорогоцін- них металів та дорогоцінного каміння відображають в обліку ломбарду як звичайні торгові операції купівлі-продажу товарів, тому тут вони не розглядаються.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення ломбарду та ломбардних операцій.

Охарактеризуйте особливості документального оформлення приймання ломбардами майна у заставу.

Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку опе- рацій по наданню ломбардами позик під заставу.

Розкрийте порядок розрахунку позичальника з ломбар- дом за отриману позику.

Наведіть бухгалтерські проведення з обліку господарсь- ких операцій по реалізації ломбардами заставного майна.

Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-Х11.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регу- лювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-111.

Типовий статут ломбарду, затверджений постановою РМ УРСР від 19.06.1979 р. № 315.

Методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку ломбардами, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.05.2004 р. № 531.

ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ глава 12 У НЕДЕРЖАВНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ