2.3. Види оцінок основних засобів та їх характеристика

магниевый скраб beletage

Облік основних засобів здійснюється в натуральних і вартісних показниках. Приоцінюванні основних засобів у натуральній формі встановлюється кількість машин,їхня продуктивність, потужність, розмір виробничих площ. Кожний об'єкт основнихзасобів обчислюється в натуральних одиницях, які характеризують певні його пара-метри. Ці дані використовуються для розрахунку виробничих потужностей підпри-ємств і галузей економіки, визначення речового складу основних засобів, встанов-лення шляхів більш раціонального їх використання, складання балансу обладнання,визначення технічного стану основних засобів.

Вартісні показники основних засобів дають змогу визначити загальну суму, знос,нарахувати амортизацію, розрахувати собівартість продукції, рентабельність підпри-ємства. Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінювання розрізняютьтакі види достовірності оцінки їх вартості: первісна (історична) собівартість; спра-ведлива вартість; переоцінена вартість; залишкова вартість; вартість, яка амортизу-ється; ліквідаційна вартість.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів усумі грошових коштів або справедливої вартості активів, сплачених (переданих), ви-трачених для придбання (створення) необоротних активів, і яка складається з такихвитрат:

суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконаннябудівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються узв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засо-бів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних за-собів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану,в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до пер-вісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково зарахунок запозиченого капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедли-вій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені достатутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасника-ми) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об'єкта, переведеного доосновних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює йогособівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерськогообліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібнийоб'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо за-лишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то пер-вісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, єсправедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітногоперіоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібнийоб'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збіль-шеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, яка буде передана(отримана) під час обміну.

Первісна вартість застосовується для оцінювання основних засобів при їх над-ходженні на підприємство.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміється вартість, яку може бутиотримано в операціях обміну між поінформованими, обізнаними, зацікавленими і не-залежними сторонами. Справедлива оцінка основних засобів визначається згідно зП(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» таким чином:

земля і будівлі: ринкова вартість;

машини і обладнання: ринкова вартість, а в разі відсутності даних про ринковувартість — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за ви-рахуванням суми зносу на дату оцінювання;

інші основні засоби: також відновлювальна вартість.

Як ринкова вартість, можуть бути використані дані про біржову вартість, даніпрайс-листів тощо. Таке твердження ґрунтується на принципі обачності, згідно зяким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігатизавищенню оцінок активів. Як відновлювальна вартість, може виступати експертнаоцінка, здійснена незалежними експертами.

Залишкова (балансова) вартість визначається як різниця між первісною вартістюта сумою зносу.

Ліквідаційні вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприєм-ство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчен-ня строку їхнього корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат,пов'язаних із продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість використовується прирозрахунку річної та місячної амортизації.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротнихактивів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їхнього переоціню-вання. Вона відображається на рахунках бухгалтерського обліку та у звітності як пер-вісна вартість після проведення переоцінювання.