РОЗДІЛ 3.ОБЛІК ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ

Мета вивчення розділу: закріпити в студентів основні методологічні підходи доорганізації і ведення обліку орендних операцій на бухгалтерських рахунках орендарята орендодавця.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

економічний зміст і характеристику орендних операцій;

класифікацію видів оренди та орендних угод;

порядок організації бухгалтерського обліку операцій оренди в орендаря і ворендодавця;

порядок формування бухгалтерських проведень з обліку орендних операцій;

порядок розрахунку орендних платежів;

порядок розкриття інформації про оренду у фінансовій звітності.

Студенти повинні вміти:

складати первинні документи з обліку операцій оренди;

складати бухгалтерські проведення з обліку орендних операцій;

здійснювати розрахунки орендної плати.

Основні терміни

Негарантована ліквідаційна вартість — частина ліквідаційної вартості об'єктаоренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лишепов'язаною з ним стороною.

Оренда — угода, за якою орендодавець передає орендарю права користуваннянеоборотним активом протягом погодженого строку за платіж (або ряд платежів).

Орендар — юридична особа або підприємець — не юридична особа, яка одержуємайно в оренду.

Орендна ставка відсотка — ставка відсотка, за якою теперішня вартість сумимінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнюєсправедливій вартості об'єкта фінансової оренди на початок строку оренди.

Орендодавець — юридична особа або підприємець — не юридична особа, яка здаємайно в оренду.

Строк оренди — термін дії безвідмовної орендної угоди, а також термін продо-вження цієї угоди, який обумовлений на початок строку оренди.

Суборенда — угода про передачу орендарем орендованого ним майна в орендутретій особі.

Початок строку оренди — дата, яка настає раніше: дата підписання орендної уго-ди або дата прийняття сторонами зобов'язань відносно основних положень угоди прооренду.

Теперішня вартість активів або зобов'язань — дисконтована вартість майбутніхчистих грошових надходжень (довгострокових зобов'язань), які даний об'єкт можегенерувати за умов нормального функціонування підприємства.

3.1. Економічна сутність і визначення оренди

Здійснення підприємницької діяльності із залученням активів на умовах орен-ди займає значне місце в господарській діяльності. З економічної точки зору орендаявляє собою одержання майна у тимчасове користування за визначену винагороду.Передача майна в користування зумовлена рядом причин:

власник майна в даний момент не відчуває потреби у використанні цього май-на, а для реалізації майна необхідних передумов немає;

громадянин або організація, не будучи власником майна, має потребу в йоговикористанні (іноді епізодично);

потреба у використанні даного майна може бути тривалою або постійною, алейого придбання у власність неможливе або економічно недоцільне.

Правове регулювання орендних операцій здійснюється законодавством України.Але в деяких законодавчих документах поняття оренди збігається з поняттям лізинг(наприклад, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Слово«лізинг» є транскрипцією відповідного англійського терміну «lease», що в перекладіозначає «оренда». У світовій практиці термін «лізинг» використовується для відо-браження різного роду угод, які основані на оренді майна довготривалого користу-вання.

Між орендою і всіма видами лізингу існують суттєві розбіжності:

а)         оренда — двостороння угода між орендодавцем і орендарем, а лізинг — щонай-менше тристороння, де, крім лізингодавця й лізингоодержувача, фігурує продавецьлізингового майна. Лізингова угода оформляється, як правило, двома договорами:купівлі-продажу — між продавцем і лізингодавцем і власне лізингу — між лізинго-давцем і лізингоодержувачем;

б)         діяльність лізингодавця принципово відрізняється від діяльності орендодав-ця. Якщо орендодавець здає в оренду своє майно, то лізингодавець передає у лізингмайно, яке він спеціально придбав, як правило, за прямою вказівкою майбутньоголізингоодержувача. Сутність діяльності лізингодавця полягає у фінансуванні тимча-сового користування лізингоодержувачем майном шляхом надання йому майновогокредиту;

в)         роль лізингоодержувача більш активна, ніж роль орендаря. При першій пе-редачі майна у лізинг лізингоодержувач сам знаходить виробника (власника) лі-зингового майна і вибирає конкретний вид цього майна. На відміну від орендаря,лізингоодержувач наділяється правами й обов'язками, що властиві покупцеві. Хочаформально покупцем є лізингодавець, майно передається продавцем безпосередньолізингоодержувачу. При цьому останній здійснює всі процедури, пов'язані з при-йняттям майна;

г)         у випадку оренди орендодавець несе відповідальність перед орендарем за вста-новлені недоліки об'єкта оренди, а в операціях лізингу лізингодавець відповідає затакі недоліки тільки тоді, коли він сам вибирав продавця (постачальника) об'єкталізингу або втручався у вибір лізингоодержувачем постачальника майна, виду майна,його характеристик тощо.

Відображення в обліку та розкриття у фінансовій звітності операцій з оренди не-оборотних активів регулюється П(С)БО 14 «Оренда», яке діє з 01.10.2000 року.

Структуру П(С)БО 14 наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Основні розділи і характеристика П(С)БО 14 «Оренда»

Загальні положення

пп. 1-4

Визначається сфера дії Положення та терміни,що в ньому використовуються

Облік оренди в орендаря

пп. 5-9