РОЗДІЛ 5.ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ : Бухгалтерський фінансовий облік. Теорія та практика : B-ko.com : Книги для студентів

РОЗДІЛ 5.ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Мета вивчення розділу: сформувати в студентів теоретичні знання та практичнінавички щодо відображення в обліку надходження, вибуття, переоцінки та інвента-ризації виробничих запасів підприємства, які є, як правило, найбільшою та найваго-мішою частиною активів підприємства.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

економічну сутність категорії «запаси»;

порядок визнання запасів;

характеристику рахунків для обліку запасів;

основні первинні документи, які використовуються для оформлення операцій звиробничими запасами;

особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

методи оцінювання вартості вибуття запасів;

порядок проведення інвентаризації та відображення її результатів у звітності.Студенти повинні вміти:

визначати фактичну собівартість запасів з використанням існуючих методівоцінювання надходження запасів;

визначати фактичну собівартість запасів шляхом їхнього оцінювання на датубалансу;

визначати вартість придбання запасів, отриманих у результаті обміну;

відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції з використання мало-цінних та швидкозношуваних предметів;

відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції руху товарів на під-приємствах торгівлі;

відображати в обліку результати інвентаризації запасів.

Основні терміни

Запаси — це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяль-ності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продуктувиробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання ро-біт, надання послуг, а також управління підприємством.

Купівельні напівфабрикати та комплектувальні вироби — придбані на стороніоборотні матеріальні активи, призначені для використання у власному виробництвіяк матеріальна основа або необхідний додаток до матеріальної складової майбутньо-го продукту цього виробництва.

Малоцінні та швидкозношувані предмети — це активи, строк використання якихне більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищуєодин рік.

Матеріали — придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використан-ня у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цьоговиробництва або для обслуговування технологічного процесу й управління.

Напівфабрикати — це сировина й матеріали, які не пройшли певних стадій об-роблення і ще не є готовою продукцією.

Подібні активи — це активи, які мають однакове функціональне призначення йоднакову справедливу вартість.

Сировина — добуті, вироблені власними силами або придбані на стороні оборотніресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислового оброблен-ня та призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонентмайбутнього продукту цього виробництва.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовахзвичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їхнього ви-робництва і реалізацію.

5.1. Загальні аспекти організації обліку запасів

5.1.1. Економічна сутність категорії «запаси», класифікація запасівта основні завдання їх обліку

У спеціальній літературі досить часто застосовується поняття «виробничі за-паси», яке прийшло на заміну поняттю «матеріали». Іноді, при визначенні поняттяматеріальних оборотних активів, застосовується термін «цінності». Однак поняття«цінність» є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником,що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника іможуть принести йому економічні вигоди.

Терміни «товарно-матеріальні активи» і «товарно-матеріальні запаси» не доситьприйнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матері-альну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому домі-нує припущення, що вони можуть бути продані.

Найбільше відображає характерні властивості речових елементів виробництватермін «товарно-виробничі запаси», основне призначення яких — оброблення в про-цесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливістьперебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готовихвиробів (товарів), що зберігаються на складах.

Крім того, для забезпечення виробництва підприємство створює запаси малоцін-них та швидкозношуваних предметів.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково об-ґрунтована класифікація. Як уже зазначалося, товарно-виробничі запаси є складо-вою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі)ресурси. Класифікація економічних (виробничих) ресурсів наведена на рис. 5.1.

Запаси відносяться до матеріальних економічних ресурсів і можуть перебуватияк у сфері виробництва (засоби та предмети праці), так і у сфері обігу (продукти пра-ці).

Запаси можна класифікувати за такими ознаками.

За призначенням та термінами утворення:

сезонні — запаси, які використовуються при сезонному виробництві або сезон-них поставках;

постійні — запаси, які забезпечують безперебійність виробництва між черго-вими поставками.

За місцем знаходження:

у виробництві — запаси, які перебувають у процесі виробництва продукції (упроцесі оброблення);

на складі — запаси, які містяться на складах підприємства;

у дорозі — продукція, яка перебуває в дорозі від підприємства-виробника допідприємства-покупця.

По відношенню до балансу:

балансові — запаси, які відображені в балансі підприємства (є його власністю);

позабалансові — запаси, які не належать підприємству і зберігаються ним запевних умов.

За наявність протягом звітного періоду:

початкові — кількість запасів на початок звітного періоду;

кінцеві — кількість запасів на кінець звітного періоду.

За обґрунтованістю знаходження на підприємстві:

нормативні — запаси, які відповідають розрахованим плановим обсягам, необ-хідним для безперебійного виробництва;

понаднормові — запаси, які перевищують їх планові норми.

За походженням:

первинні — запаси, придбані чи отримані від інших підприємств;

вторинні — запаси, які після первинного використання можуть використову-ватися у виробництві вдруге.

За сферою використання:

у сфері виробництва — запаси, які знаходяться у процесі виробництва (вироб-ничі запаси, незавершене виробництво);

у сфері обігу — готова продукція, товари;

у невиробничій сфері — запаси, які не використовуються у виробничому про-цесі.

За ступенем ліквідності:

ліквідні — запаси, які можуть бути швидко перетворені на грошові кошти беззначних втрат їхньої первісної вартості;

неліквідні — запаси, які неможливо швидко перетворити на грошові кошти ібез значної втрати їхньої первісної вартості.

За складом і структурою:

запаси незавершеного виробництва — частина продукції, що не пройшла всіхстадій оброблення;

виробничі запаси — сировина, основні та допоміжні матеріали, напівфабрика-ти, комплектуючі вироби, запчастини, паливо, тара, малоцінні та швидкозно-шувані предмети (МШП);

запаси готової продукції — закінчена виробництвом продукція, яка знаходить-ся на складі підприємства;

товарні запаси — товари, придбані для перепродажу та власного споживання.

Основні завдання обліку запасів:

контроль за збереженням матеріальних цінностей на місцях їхнього зберіган-ня і на всіх стадіях оброблення;

відповідність складських запасів нормативам;

своєчасне та правильне документальне оформлення руху запасів;

систематичний контроль за дотриманням установлених норм запасів, вияв-лення надлишкових і неліквідних матеріалів, їхньої реалізації;

раціональне оцінювання виробничих запасів;

виявлення і відображення в обліку витрат, пов'язаних з виготовленням запа-сів;

своєчасне проведення розрахунків з постачальниками за матеріали, які зна-ходяться в дорозі, за невідфактурованими поставками.

Для нормальної життєдіяльності підприємства виробничі запаси мають бутиоптимальними. Наявність надлишкових запасів призводить до заморожуван-ня капіталу підприємства.

Недостатній обсяг виробничих запасів також негативно впливає на діяльністьпідприємства: зменшуються обсяги виробництва та реалізації продукції через дефі-цит окремих видів запасів, відбувається недозавантаження виробничих потужностей.

Тому одним з важливих завдань є планування запасів, яке передбачає обґрунто-вані розрахунки потреби в них; налагоджені постійні канали з постачальниками, якіуспішно виконують свої договірні зобов'язання; визначення точних обсягів готовоїпродукції, що використовуються на внутрішньогосподарські потреби (в таких випад-ках вона використовується як виробничі запаси).

Для виконання цього завдання в наказі про облікову політику підприємства не-обхідно передбачити:

що береться за одиницю бухгалтерського обліку запасів (окремий вид (одно-рідна група) чи найменування);

що включається до первинної вартості запасів, придбаних за плату;

як визначати первинну вартість запасів, виготовлених самостійно;

які витрати не включаються до первинної вартості, а належать до витрат тогоперіоду, в якому вони були понесені (виявлені);

порядок оцінювання та відображення запасів в обліку і звітності;

метод оцінювання запасів, що буде використовуватися при відпуску запасів увиробництво та реалізації стороннім підприємствам;

порядок обліку запасів, які втратили можливість приносити майбутні еконо-мічні вигоди підприємству;

як обліковувати малоцінні та швидкозношувані предмети.

5.1.2. Визнання запасів для цілей бухгалтерського обліку

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації протоварно-виробничі запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну Укра-їни від 20.10.1999 р. № 246. Дія П(С)БО 9 поширюється на активи, що утримуютьсядля подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають упроцесі виробництва з метою продажу; утримуються для споживання під час вироб-ництва продукції (робіт, послуг) та управління підприємством. Загальні положенняП(С)БО 9 не поширюються на незавершені роботи за будівельними контрактами;фінансові активи; молодняк тварин і тварини на відгодівлі; продукцію сільського талісового господарства; корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістюреалізації відповідно до інших П(С)БО.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отри-має в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та вартість такихзапасів може бути достовірно визначена. Якщо хоча б одна з цих вимог не виконується,то такі запаси не зараховуються на баланс підприємства, а вважаються витратами пе-ріоду.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші мате-ріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробленням і складаннямдеталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незаверше-не виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги,складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо якихпідприємством ще не визнано доходу;

готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажуі відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договоромабо іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) підприєм-ством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом небільше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше од-ного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського та лісового гос-подарства, якщо вони оцінюються згідно П(С)БО 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування або одноріднагрупа (вид). Такою одиницею може бути вид, сорт, марка тощо.

5.2. Характеристика бухгалтерських рахунків з обліку запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів призначенорахунок 20 «Виробничі запаси». За дебетом рахунка 20 відображається надходженнязапасів на підприємство, їхнє дооцінювання, за кредитом — витрачання на виробни-цтво (експлуатацію, будівництво), перероблення, відпуск (передачу) на сторону, уці-нення. До цього рахунка Планом рахунків передбачено відкриття таких субрахунків.

«Сировина й матеріали» — призначений для відображення наявності та рухусировини й основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється,або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведетьсяоблік основних матеріалів, які використовуються підрядними будівельними органі-заціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт, облік допоміжнихматеріалів, які використовуються під час виготовлення продукції або для господар-ських потреб, технічних цілей та використання у виробничому процесі.

«Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» — призначений длявідображення та руху купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих, при-дбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додатковихвитрат праці для їх оброблення або для збирання, а також спеціальне обладнання таінструменти, пристрої та інші прилади, придбані науково-дослідними та конструк-торськими підприємствами для проведення наукових робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою.

«Паливо» — призначений для обліку наявності та руху палива, що купуєтьсядля технологічних потреб експлуатації транспортних засобів, а також для виробни-цтва енергії та опалення будівель. На цьому субрахунку також обліковуються опла-чені талони на бензин, дизельне паливо, газ і мастильні матеріали. Якщо деякі видипалива використовуються одночасно як матеріали і як паливо, то їх можна облікову-вати на субрахунку 201 «Сировина й матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» — заознакою переважності використання на цьому підприємстві.

«Тара й тарні матеріали» — призначений для відображення наявності та рухувсіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а такожматеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту.

«Будівельні матеріали»- підприємства-забудовники відображають рух буді-вельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання та комплектуючих виробів,які підлягають монтажу, та інших запасів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На цьому субрахунку не враховується обладнання, що не потребує монтажу:транспортні засоби, верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини,виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо.Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаютьсябезпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» під час надходження їх на складчи інше місце зберігання, експлуатації. Устаткування й будівельні матеріали, переда-ні підрядникові для монтажу й виконання будівельних робіт, списуються з субрахун-ку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їхнього монтажуй використання.

«Матеріали, передані в переробку» — призначений для обліку матеріалів, пе-реданих на перероблення на сторону. Витрати на перероблення матеріалів, що опла-чуються стороннім підприємствам, відображаються безпосередньо за дебетом рахун-ків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з перероблення.

«Запасні частини» — призначений для обліку придбаних чи виготовленихзапасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для прове-дення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів,інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому субрахункуведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів,вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонт-них підприємствах.

«Матеріали сільськогосподарського призначення» — призначений для об-ліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками й хворобамисільськогосподарських культур, біопрепаратів, медикаментів, хімікатів, що викорис-товуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відо-бражаються саджанці, насіння та корми (купівельні та власного вирощування), щовикористовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо вгосподарстві.

«Інші матеріали» — призначений для обліку відходів виробництва (обрубків,обрізків, стружки тощо), невиправного браку, матеріальних цінностей, одержаних відліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, палива абозапасних частин (металобрухт, утиль), зношених шин, бланків суворого обліку тощо.

5.3. Документування операцій з руху виробничих запасів

Первинний облік — це початкова стадія господарського обліку, на якій фіксу-ється господарська операція в первинному документі. У первинних документах бух-галтерського обліку реєструється не тільки факт господарської операції, а й інша ін-формація: зміст господарської операції, її кількісна і грошова оцінка, напрям витрат іджерело доходів, підписи відповідальних за здійснення операції осіб тощо.

Первинні документи з обліку запасів

Основні форми документів для реєстрації операцій з виробничими запасами ві-дображено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Типоваформа

Назва

Призначення

Надходження запасів

М-1

Журнал обліку ванта-жів, що надійшли

Використовується для реєстрації транспортних до-кументів, пов'язаних із отриманням вантажів таоприбуткуванням їх на склад підприємства

М-2

Доручення (довіреність)

Призначене підтвердити право окремої посадовоїособи виступати довіреною особою підприємствапри отриманні запасів

М-2а

Акт списання бланківдоручень

Застосовується для документального оформленняоперацій по списанню бланків використаних дору-чень

М-3

Журнал реєстрації дові-реностей

Використовується для реєстрації видачі доручень

М-4

Прибутковий ордер

Призначений для використання на складі та запо-внюється в день надходження запасів (при відсут-ності розбіжностей з документами постачальника);при оприбуткуванні запасів з переробки

М-7

Акт про приймання ма-теріалів

Оформлюється у випадку, якщо запаси надійшлибез документів, або якщо є розбіжності з докумен-тами постачальника. На його основі направляєтьсялист-претензія постачальникові

М-12

Картка складського об-ліку матеріалів

Застосовується для обліку виробничих запасів наскладі

М-14

Відомість обліку залиш-ків матеріалів на складі

Застосовується для взаємозв'язку даних складсько-го та бухгалтерського обліку

М-16

Матеріальний ярлик

Використовується для позначення одиниць запасів

Відпуск виробничих запасів

М-8, 9, 28, 28а

Лімітно-забірна картка

Застосовується для систематичного відпуску у ви-робництво лімітованих матеріалів, а також для по-точного контролю за дотриманням встановленихлімітів їх відпуску

М-10

Акт-вимога на заміну(додатковий відпуск)матеріалів

Оформлюється при разовому відпуску запасів длявиробничих та господарських потреб

Продовження табл. 5.1

М-18

Сигнальна довідка провідхилення фактичногозалишку матеріалів відвстановлених норм за-пасу

Виписується завідуючим складом (комірником) увипадках виявлення відхилень фактичного залишкузапасів від встановлених норм

М-19

Матеріальний звіт

Складається матеріально-відповідальною особою іпередається до бухгалтерії. Відображає рух запасівна складі за певний період

5.4. Облік надходження запасів

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку і складання фінан-сової звітності є принцип обачності, згідно з яким методи оцінювання, що застосо-вуються в бухгалтерського обліку, не повинні допускати завищення оцінки активів ідоходів підприємства та заниження оцінки його зобов'язань і витрат. Тому відобра-ження запасів має відбуватися за найменшою з двох вартостей: первісною або чистоювартістю реалізації.

Запаси на підприємство можуть надходити в результаті:

придбання за плату;

виготовлення власними силами підприємства;

внесення до статутного капіталу підприємства;

безоплатного отримання;

обміну на подібні або неподібні запаси.

Отримані чи виготовлені запаси зараховуються на баланс підприємства за пер-вісною вартістю.

5.4.1. Придбання запасів за плату

До первісної вартості запасів, що придбані за плату, включаються:

сума, сплачена постачальнику згідно з договором;

сума ввізного мита;

сума сплачена за інформаційні, посередницькі та інші послуги, що пов'язані зпошуком та придбанням запасів;

сума непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

витрати на заготівлю, вантажні витрати, транспортування запасів до місця їхвикористання;

сума інших витрат, що безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та дове-денням їх до стану, в якому вони стають придатними до використання (прямівитрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати та інші прямі витрати під-приємства на доробку та підвищення якісних характеристик запасів).

Згідно з П(С)БО 9, до первісної вартості запасів не включаються:

понаднормативний убуток та нестачі запасів;

відсотки за використані кредити;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані зпридбанням та доставкою запасів (такі витрати включаються до складу витраттого періоду, в якому вони були здійснені).

5.4.2. Виготовлення запасів власними силами

Згідно с П(С)БО 16 «Витрати», до виробничої собівартості включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

В обліку операції з надходження запасів, виготовлених власними силами, відо-бражаються записами, показаними в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Відображення операцій в обліку

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Виготовлено власними силами:

матеріали

запчастини

201 «Сировина й матеріали»207 «Запасні частини»

23 «Виробництво»23 «Виробництво»

5.4.3. Внесення запасів до статутного капіталу підприємств

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси», первісною вартістю запасів, внесених до статутногокапіталу підприємства, є узгоджена засновниками (учасниками підприємства) їхнясправедлива вартість, під якою розуміється сума, за якою може бути здійснено обмінактиву або оплата зобов'язань в результаті операції між обізнаними, зацікавленими танезалежними сторонами. Порядок визначення справедливої вартості окремого видузапасів підприємство встановлює самостійно. Щодо запасів, внесених до статутногокапіталу підприємства, справедливою вартістю може бути вартість, яка зафіксованав установчих документах.

5.4.4. Безоплатне отримання запасів

Первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, є їхня спра-ведлива вартість. При цьому вартість запасів включається до складу доходів підпри-ємства у тому звітному періоді, в якому вони отримані.

5.4.5. Отримання запасів в результаті операцій обміну

Первісна вартість запасів, отриманих у результаті операцій обміну, залежить відтого, обмін подібними чи неподібними активами мав місце.

Первісною вартістю запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси, єбалансова вартість переданих запасів. При цьому якщо балансова вартість переданихзапасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасівє їхня справедлива вартість. Тоді різниця між балансовою та справедливою вартістюпереданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, є справедли-ва вартість отриманих запасів.

Кореспонденція рахунків з обліку надходження запасів

У практичній діяльності підприємства господарські операції з надходження ви-робничих запасів оформлюються бухгалтерськими записами (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Переведено виробничі запаси з однієї категоріїдо іншої

20 «Виробничі за-паси»

20 «Виробничі за-паси»

2

Оприбутковано виробничі запаси, повернуті звиробництва або виготовлені власними силами

20 «Виробничі за-паси»

23 «Виробництво»

3

Зменшено суму браку на вартість відходів відбракованої продукції, яку переведено до складувиробничих запасів

20 «Виробничі за-паси»

24 «Брак у вироб-ництві»

4

Переведено до складу запасів активи, що булипридбані як товар для продажу

20 «Виробничі за-паси»

28 «Товари»

5

Оприбутковано за справедливою вартістю за-паси, одержані в результаті обміну на неподібніактиви

20 «Виробничізапаси»

36 «Розрахункиз покупцями і за-мовниками»

6

Відображено надходження виробничих запасіву рахунок погашення дебіторської заборгова-ності

20 «Виробничі за-паси»

37 «Розрахунки зрізними дебітора-ми»

7

Оприбутковано запаси, придбані підзвітноюособою

20 «Виробничі за-паси»

372 «Розрахункиз підзвітними осо-бами»

8

Оприбутковано виробничі запаси як внесок достатутного капіталу

20 «Виробничі за-паси»

40 «Статутний ка-пітал», 46 «Нео-плачений капітал»

9

Відображено формування пайового капіталу,передбаченого установчими документами, зарахунок внесків членів споживчого товариства,колективного сільськогосподарського підпри-ємства, житлово-будівельного кооперативу,кредитної спілки та інших підприємств у ви-гляді виробничих запасів

20 «Виробничі за-паси»

41 «Пайовий капі-тал»

10

Проведено дооцінювання запасів

20 «Виробничі за-паси»

423 «Дооцінка ак-тивів»

Продовження табл. 5.3

11

Відображено надходження виробничих запасів,отриманих як цільове фінансування

20 «Виробничі за-паси»

48 «Цільове фінан-сування і цільовінадходження»

12

Віднесено до первісної вартості придбаних ви-робничих запасів суми непрямих податків, якіне відшкодовуються підприємству

20 «Виробничі за-паси»

64 «Розрахунки заподатками й пла-тежами»

13

Оприбутковано безоплатно одержані виробни-чі запаси

20 «Виробничі за-паси»

718 «Дохід відбезоплатно одер-жаних оборотнихактивів»

14

Оприбутковано надлишки запасів, виявлених врезультаті інвентаризації

20 «Виробничі за-паси»

719 «Інші доходивід операційної ді-яльності»

15

Одержано запаси в результаті обміну на непо-дібні активи

20 «Виробничі за-паси»

742 «Дохід відреалізації необо-ротних активів»

16

Оприбутковано запаси, що надійшли безоплат-но

20 «Виробничі за-паси»

745 «Дохід відбезоплатно одер-жаних активів»

17

Оприбутковано виробничі запаси, одержанівнаслідок надзвичайних подій

20 «Виробничі за-паси»

75 «Надзвичайнідоходи»

18

Передано запаси в обмін на акції акціонерноготовариства

14 «Довгостроко-ві фінансові ін-вестиції»

20 «Виробничі за-паси»

5.5. Оцінювання запасів на дату балансу

Запаси в обліку, як правило, відображаються за первісною вартістю, але можливіситуації, коли реальна вартість запасів нижча від первісної вартості. Такі запаси, згід-но з П(С)БО 9 «Запаси», деякою мірою втратили первісно очікувану економічну ви-году. В такому випадку запаси оцінюються та відображаються в звітності за чистоювартістю реалізації. Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану цінуреалізації запасів в умовах звичайної діяльності. Вона визначається за кожною оди-ницею запасів шляхом вирахування із очікуваної ціни їх продажу, очікуваних витратна завершення виробництва та збут. Іншими словами, це вартість, за якою запаси мо-жуть бути реалізовані.

Зниження первісної вартості запасів до рівня чистої вартості реалізації є уцінкоюзапасів.

5.5.1. Уцінювання запасів

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси», запаси переоцінюються тільки в тому випадку, коливони втратили первісно очікувану економічну вигоду (застаріли, зіпсувалися або надату складання балансу їхня ціна знизилася). При цьому первісна вартість знижуєть-ся до чистої вартості реалізації, в результаті чого запаси відображаються у звітностідостовірно за найменшою вартістю.

Запаси на підприємствах уцінюються за рішенням керівника у випадках, якщо:

продукція не має збуту в період більше трьох місяців і не користується попи-том у споживачів;

товари і продукція втратили свої первісні якості;

надлишкові запаси не використовуються для виробництва продукції більшеніж три місяці;

Не підлягають уцінюванню товари, продукція та надлишкові ТМЦ із запасівТМЦ, які:

оформлені в заставу;

перебувають у резерві;

знаходяться на відповідальному зберіганні.

У бухгалтерському обліку суму уцінки списують на витрати звітного періоду.

5.5.2. Дооцінювання запасів

Якщо запаси були оцінені за чистою вартістю реалізації, то в кожному наступномузвітному періоді така їхня вартість має переглядатися. Це пов'язано з тим, що можевиникнути ситуація, коли обставин, які раніше призвели до часткового списання вар-тості запасів, більше немає. Якщо у звітному періоді чиста вартість реалізації ранішеуцінених запасів збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, алене більше від суми попереднього зменшення, в бухгалтерському обліку сторнуєтьсязапис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Таким чином, згідно з П(С)БО 9 «Запаси», дооцінювання запасів можливе лишеу випадку збільшення їхньої чистої вартості реалізації, причому дооцінювати можналише після проведення їхнього уцінювання і тільки на суму, яка не перевищує сумираніше проведеного уцінення.

Інформація про суму збільшення чистої вартості реалізації (суму дооцінювання)повинна бути розкрита підприємством у Примітках до фінансової звітності.

5.6. Облік вибуття запасів

5.6.1. Методи оцінювання вартості вибуття запасів

Існують такі методи оцінювання вартості вибуття запасів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

нормативних витрат;

ціни продажу;

ФІФО (за собівартістю перших за часом надходження запасів).

Якщо запаси вибувають, то підприємство може використовувати різні методиоцінювання. Метод підприємство вибирає самостійно, однак для всіх одиниць бух-галтерського обліку запасів, які мають однакове призначення та однакові умовивикористання, може застосовуватися тільки один метод. Тобто підприємство присписанні одного й того самого виду запасів не може застосовувати різних методівсписання.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасівЗа ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, які відпускаються для спе-ціальних замовлень і проектів, а також запаси, що не можуть замінити один одного.Сутність такого методу полягає в тому, що вартість запасів, які вибувають, визнача-ється окремо за кожною одиницею запасів (тобто одиниця запасів вибуває за такоюсамою вартістю, за якою вона була оприбуткована під час надходження). Такий методдоцільно застосовувати за невеликою кількості запасів, що вибувають, коли легко від-слідковувати, за якою вартістю такі запаси були зараховані на баланс. При цьому напідприємстві має бути організовано індивідуальний облік за кожним видом запасів.

Метод середньозваженої собівартостіЦей метод зручний для підприємств, які мають велику кількість запасів різної но-менклатури, оскільки в процесі здійснення господарської діяльності вартість одногой того самого виду запасів може коливатися, то за кожною одиницею запасів визна-чається їх середня (середньозважена) вартість.

Середньозважена собівартість одиниці запасів розраховується шляхом відно-шення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартостіотриманих у звітному місяці запасів до сумарної кількості запасів на початок звітно-го місяця і отриманих у звітному місяці запасів.

Середньозважену собівартість одиниці запасів визначають за такою формулою:

C - Взп + Внадх         (5 1)

c к + К '

зп        надх

де Сс — середньозважена собівартість одиниці певного виду запасів, грн;Вп — вартість залишку запасів на початок звітного місяця, грн;Внадх — вартість запасів, що надійшли у звітному місяці, грн;Кп — кількість одиниць певного виду запасів на початок місяця, од.;Кнадх — кількість одиниць запасів даного виду, що надійшли у звітному місяці, од.

Метод нормативних витратЦей метод використовується, як правило, коли треба оцінити матеріальні витра-ти у складі незавершеного виробництва та готової продукції. Суть методу полягає втому, що собівартість запасів, які вибувають, визначається, виходячи із норм витратна одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат встановлює підприємство само-стійно, враховуючи при цьому нормальні рівні використання запасів, праці, виробни-чих потужностей та діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимальнонаближені до фактичних витрат, підприємство повинно регулярно перевіряти та пе-реглядати норми витрат і ціни.

Метод ціни продажуЦей метод визначення собівартості реалізації запасів використовують підпри-ємства торгівлі. Сутність методу полягає у використані підприємствами роздрібноїторгівлі середнього відсотка торговельної націнки на товари. Собівартість реалізації

в цьому випадку визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих то-варів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реа-лізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів ісереднього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнкивизначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного мі-сяця і торговельних націнок до продажної вартості, отриманих у звітному місяці то-варів, на суму продажної вартості залишку товарів на початок звітного місяця і про-дажної вартості отриманих у звітному місяці товарів.

Метод ФІФО

Оцінювання запасів за методом ФІФО (у перекладі з англ. — «першим надій-шов — першим вибув») ґрунтується на припущенні, що запаси використовуютьсяв тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство, тобто запаси, придбаніпершими, і продаються першими, а запаси, які залишилися на кінець періоду, є запа-сами, які були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишкузапасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом над-ходження запасів.

Крім широкого вибору методів оцінювання запасів, передбачено також можли-вість використання двох систем їхнього обліку — періодичної та постійної.

Постійна система забезпечує користувачів інформацією, що дозволяє оператив-ніше управляти запасами. Ця система передбачає ведення докладних записів про ку-півлю та продаж запасів протягом звітного періоду.

За періодичної системи можна не вести детального обліку відпуску запасів про-тягом звітного періоду, а собівартості розраховують за такою формулою:

Собівартість проданих запасів - початковий залишок запасів ++ закупки протягом звітного періоду — кінцевий залишок запасів. (5.2)

Приклад 5.1. За даними табл. 5.4 і 5.5 про товар Б за січень 200х р. розрахуйте собівартістьпродажу товару за обома системами обліку.

Таблиця 5.4

Вихідні дані

Дата

Показник

Кількість одиниць

Ціна за одиницю

01.01.0Х

Залишок

80

10,00

10.01.0Х

Придбано

120

15,00

15.01.0Х

Продано

50

17,00

20.01.0Х

Придбано

70

16,00

25.01.0Х

продано

100

18,00

Залишок товару на кінець місяця:

80 + 120 — 50 + 70 — 100 = 120 одиниць.Протягом місяця було в наявності товару на суму:

(80 х 10,00) + (120 х 15,00) + (70 х 16,00) = 3720 грн.

Таблиця 5.5

Розрахунок собівартості продажу

Метод оцінювання

Періодична система обліку

Постійна система обліку

ФІФО

Собівартість залишку товарів накінець місяця:

70 х 16 = 112050 х 15 = 7501870

Собівартість проданих товарів:

3720 — 1870 = 1850

Розрахунок собівартості прода-жу:

15.01.0х 50 х 10,00 = 50025.01.0х 30 х 10,00 = 30070 х 15,00 =10501850

Собівартість залишку на кінецьмісяця:

3720 — 1850 = 1870

Середньозваженавартість

Собівартість залишку товарів накінець місяця:

120 х (3720/270) = 120 х 13,78 == 1653,6.

Собівартість проданих товарів:

3720 — 1653,6 = 2066,4

Розрахунок собівартості прода-жу:

15.01.0х 50 х ((80 х 10) + (120 х 15)/(80 +120)) = 50 х 13 = 650

25.01.0х 100 х ((150 х 13) + (70 х 16)/(150 + 70)) = 100 х 13,95 = 1395

650 + 1395 = 2045

Собівартість залишку на кінецьмісяця:

3720 — 2045 = 1675

5.6.2. Відпуск запасів у виробництво

Вартість відпущених у виробництво запасів включається до витрат звітного пері-оду. Для узагальнення інформації про витрати підприємства застосовуються рахун-ки класу 8 «Витрати за елементами» та класу 9 «Витрати діяльності».

Рахунки класу 8 призначені для обліку витрат за елементами. На рахунках класу9 збирається інформація про витрати усіх видів діяльності. Усі підприємства, крімсуб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких неспрямована на ведення комерційної діяльності, ведуть рахунки класу 9 з відкриттямза власною ініціативою рахунків класу 8.

Малі підприємства та інші організації можуть вести бухгалтерський облік аботільки з використанням рахунків класу 8, або з використанням рахунків класу 8 і 9.При цьому ведення рахунків класу 8 для суб'єктів малого підприємництва, на відмінувід інших суб'єктів господарювання, обов'язкові.

Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складу матеріальнихвитрат підприємства, для узагальнення інформації про які призначений рахунок 80«Матеріальні витрати». За дебетом цього рахунка відображаються суми визнаних ма-теріальних витрат, які одразу ж списуються з цього рахунка за напрямом витрат, а саме:— в дебет рахунка 23 «Вробництво» — на суму прямих матеріальних витрат, яківключаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), а також вит-рат допоміжних (підсобних) виробництв;

в дебет рахунків класу 9 — на суму матеріальних витрат, які належать до ви-робничих накладних витрат, адміністративних витрат та витрат на збут;

в дебет рахунка 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовуєрахунки класу 9.

Рахунки класу 8 накопичують інформацію про елементи операційних витрат і засвоєю сутністю є транзитними, тому записи за дебетом і кредитом таких рахунківздійснюються одночасно.

У табл. 5.6 наведено кореспонденцію рахунків за операціями відпуску запасів увиробництво як для підприємств, які використовують рахунки класу 8, так і для під-приємств, які використовують тільки рахунки класу 9.

Таблиця 5.6

Відображення операцій в обліку

Змістоперації

Кореспонденція рахунків

Без використання рахунків класу 8

З використанням рахунків класу 8

дебет

кредит

дебет

кредит

Відпущено виробничі запаси для власних потреб підприємства:

Виробництва

23 «Виробницт-

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

продукції

во»

запаси»

витрати»23 «Виробни-цтво»

запаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Капітального

15 «Капітальні

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

будівництва

інвестиції»

запаси»

витрати»15 «Капітальніінвестиції»

запаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Виправленнябраку

24 «Брак у ви-робництві»

20 «Виробничізапаси»

80 «Матеріальнівитрати»24 «Брак у ви-робництві»

20 «Виробничізапаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Загально-

91 «Загальнови-

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

виробничихпотреб

робничі витрати»

запаси»

витрати»91 «Загальнови-робничі витрати»

запаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Загальногос-

92 «Адміністра-

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

подарськихпотреб

тивні витрати»

запаси»

витрати»92 «Адміністра-тивні витрати»

запаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Забезпечення

93 «Витрати на

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

збуту про-дукції

збут»

запаси»

витрати»93 «Витрати назбут»

запаси»

80 «Матеріальнівитрати»

Утриман-

949 «Інші витра-

20 «Виробничі

80 «Матеріальні

20 «Виробничі

ня об'єктів

ти операційної

запаси»

витрати»

запаси»

житлово-

діяльності»

 

949 «Інші витра-

80 «Матеріальні

комунального

 

 

ти операційної

витрати»

й соціально-

 

 

діяльності»

 

культурного

 

 

 

 

призначення

 

 

 

 

5.6.3. Продаж запасів

Відповідно до П(С)БО 15 «Доходи» методика визначення фінансового результа-ту від реалізації така. За кредитом рахунків обліку доходів відображається сума до-ходів від реалізації, отриманих підприємством (з урахуванням сум податку на доданувартість). Дохід у бухгалтерському обліку виникає в момент відвантаження ТМЦ(метод нарахувань). Згідно П(С)БО 15 «Дохід», не визнається доходом сума податкуна додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, які підлягаютьперерахуванню в бюджет і позабюджетні фонди. Тому сума ПДВ, нарахована під часреалізації, повинна бути виключена з доходу підприємства. Нарахована сума ПДВвідображається за дебетом дохідного рахунка й кредиту рахунку обліку розрахунківз бюджетом за податками. Різниця між кредитовим і дебетовим оборотами дохідногорахунка являє собою суму чистого доходу, тобто доходу, який належить підприєм-ству. Щомісяця сума чистого доходу списується з дохідного рахунку в кредит рахун-ка фінансових результатів.

Одним із п'яти методів оцінки вибуття запасів визначається собівартість реаліза-ції запасів, за якою запаси списуються на рахунки обліку витрат. До собівартості ре-алізації не включаються адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційнівитрати. Облік таких витрат ведеться відокремлено на окремих витратних рахунках.По закінченню місяця суми витрат, враховані на відповідних витратних рахунках,списуються із цих рахунків на рахунки обліку фінансових результатів.

За кредитом рахунків обліку фінансових результатів відображаються суми в по-рядку закриття рахунків обліку доходів, а за дебетом — суми в порядку закриття ра-хунків обліку витрат. Сальдо рахунків обліку фінансових результатів під час їхньогозакриття показують фінансові результати від реалізації й списуються на рахунок 44«Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Операції обліку показано в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Відображення операцій в обліку

Змістоперації

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Оплата після відвантаження

1. Відображено реалізаціюматеріалів

36 «Розрахунки з покупцями ізамовниками»