РОЗДІЛ 10.ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Мета вивчення розділу: сформувати в студентів теоретичні знання та практичнінавички щодо обліку формування, змін та використання власного капіталу підпри-ємства та його складових як основного джерела фінансових ресурсів.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

визначення власного капіталу;

характеристику рахунків обліку власного капіталу;

кошти і джерела формування статутного капіталу;

порядок формування статутного капіталу;

методологію бухгалтерського обліку формування та змін статутного капіталу;

порядок обліку нарахування та сплати дивідендів;

документи, які засвідчують оголошення статутного капіталу та здійснення вне-сків засновниками;

особливості обліку формування неоплаченого і вилученого капіталу.

Студенти повинні вміти:

класифікувати власний капітал;

складати первинні документи при здійсненні внесків до статутного капіталу;

відображати в обліку операції з формування та використання статутного та па-йового капіталу;

відображати в обліку операції з формування та використання додаткового капі-талу та резервного капіталу;

відображати в обліку операції з формування та використання нерозподіленогоприбутку, виникнення непокритих збитків.

Основні терміни

Власний капітал — це частина активів підприємства, яка залишається після ви-рахування його зобов'язань.

Вилучений капітал — вартість акцій власної емісії, які станом на певний час нерозміщені серед акціонерів (вилучені з обігу).

Дарчий капітал — безоплатно отримані активи, безповоротна допомога.

Дивіденди — це платежі, що здійснюються юридичними особами, які є емітентамикорпоративних прав, на користь власників корпоративних прав у зв'язку з розподі-лом частини прибутку таких емітентів, розрахованої за правилами бухгалтерськогообліку.

Додатковий капітал — незареєстрований капітал (додатково вкладений, резерв-ний капітал, нерозподілений прибуток тощо).

Інвестований капітал — сума простих та привілейованих акцій за їх номінальноювартістю, додатково внесений капітал.

Капітал — це вартість, яка має властивість самозростати, приносити додатковувартість.

Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внеска-ми до статутного капіталу підприємства.

Нерозподілений прибуток — це частина отриманого у звітному періоді прибуткупісля нарахування й сплати до бюджету податку на прибуток, яка не була розподіле-на між акціонерами, власниками, а реінвестована у підприємство.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільнорозміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності. Формуєтьсяза рахунок сум пайових внесків членів споживчих товариств, житлово-будівельнихкооперативів, сільськогосподарських виробничих кооперативів, кредитних спілок,одержаних в результаті розподілу на паї колективної власності.

Резервний капітал підприємства — це сума резерву, створеного за рахунок нероз-поділеного прибутку, на підставі установчих документів відповідно до чинного за-конодавства.

Статутний капітал — це сума внесків засновників підприємства, що визначаємінімальний розмір майна й гарантує інтереси його кредиторів.

10.1. Економічна сутність поняття «власний капітал»та його класифікація

Кожне підприємство для забезпечення своєї господарської діяльності повинномати певну суму капіталу.

Термін «капітал» походить від латинського capitalis — головний. З точки зору по-літекономії капітал — це вартість, яка має властивість самозростати і приносити прицьому додаткову вартість.

Розрізняють два види капіталу:

капітал-власність — капітал, який приносить дохід у вигляді відсотків (кошти,які продаються на ринку капіталів);

капітал-функція — кошти, надані в кредит іншим підприємцям (позичені ко-шти), які приносять дохід у вигляді частини прибутку на позичений капітал,що залишається після сплати відсотків (підприємницький дохід).

У бухгалтерському обліку капітал є сукупністю майнових засобів, призначенихдля використання у господарських цілях, виражених у грошових одиницях, або сумаджерел фінансових ресурсів підприємства, які використовуються для формуванняйого майна (тобто сума активів або рівна їм сума пасивів підприємства).

На етапі створення підприємства, коли воно ще не має заборгованості перед кре-диторами, основне балансове рівняння матиме вигляд:

Активи = Власний капітал,

у якому сума власного капіталу буде складатися із суми внесків засновників підпри-ємства для початку діяльності.

У процесі здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в ньо-го виникають взаємовідносини з різними кредиторами, як внутрішніми (працівни-ки підприємства), так і зовнішніми (банки, кредитні організації, державні органи тафонди і т.д.). В результаті таких відносин у підприємства з'являються зобов'язання(як поточні так і довгострокові). В такому випадку основне балансове рівняння ма-тиме вигляд:

Активи = Власний капітал (зобов'язання перед власниками) ++ Зобов'язання (поточні та довгострокові).

Тоді власний капітал — це частина активів підприємства, яка залишається післявирахування його зобов'язань.

Власний капітал підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

За формою:

інвестований капітал — сума простих і привілейованих акцій (за їхньою номі-нальною вартістю), додатково внесений капітал;

дарчий капітал — сума безоплатно отриманих активів, а також безповоротнадопомога;

нерозподілений прибуток — частина прибутку підприємства, отриманого в ре-зультаті господарської діяльності підприємства, яка не була розподілена м