Психологічна служба у юридичній практиці : Психологія : B-ko.com : Книги для студентів

Психологічна служба у юридичній практиці

Психологічна служба у правоохоронних органах офіційно бу­ла введена в країнах Західної Європи і США у 1970—1980-ті рр. В СРСР перші посади психологів були введені 1974 р. у криміна­льно-виправних системі (для неповнолітніх). Психологічна служ­ба введена у митному комітеті, у податковій міліції, у державних службах безпеки, в органах міліції, у міжвідомчій охороні, у вну­трішніх військах МВС України.

Психологічна служба починає комплектуватися в органах і під­розділах, які здійснюють безпосередній контакт з громадянами — в міських і районних відділах внутрішніх справ, судах, виправних за­кладах. Штат психологічної служби визначається, виходячи з обсягу роботи та існуючих нормативів. Якщо структура достатньо складана, то психологічна служба може бути створена як самостійний структу­рний підрозділ, який підзвітний безпосередньо керівнику закладу.

Психологу потрібен окремий робочий кабінет. Його робоче місце мусить бути обладнаним для обробки результатів психодіа­гностики, накопичення психологічної інформації. У багатьох під­розділах правоохоронної системи функціонують типові кабінети психологічної релаксації, обладнані класи для проведення соціа­льно-психологічних тренінгів. Якщо працює група психологів (в межах регіону, області), то на неї покладаються такі функції:

• підбір практичних психологів для нижчих рівнів системи управ­ління і надання науково-методичної допомоги у їх становленні;

• поточний контроль за станом роботи практичних психологів у підвідомчих підрозділах;

• узагальнення позитивного досвіду кращих психологів і його розповсюдження;

• організація постійно діючого семінару для практичних пси­хологів;

• періодичне підведення підсумків (поквартально або один раз на півр.) роботи психологічної служби і підготовка звітності у міністерство.

На загальнодержавному рівні психологічна служба виконує такі функції:

• розробка науково обґрунтованих концепцій розвитку психо­логічної служби в межах відомства;

• підготовка нормативно-правової бази, яка регламентує дія­льність служб на всіх рівнях;

• централізоване забезпечення психологічної служби сучасними посібниками, психодіагностичними методами, видання спеціальних журналів, бюлетенів, проведення конференцій; організація підготов­ки, перепідготовки, підвищення кваліфікації спеціалістів-психологів;

• щорічний збір і аналіз інформації про діяльність психологі­чних служб;

• узагальнення і розповсюдження позитивного досвіду роботи.

Не дивлячись на певні успіхи в роботі психологічних служб

країни, ще в цьому плані є багато проблем. Одна з них — недофіна- нсування, часта зміна спеціалістів-психологів у цих установах, не­розуміння керівниками значущості психолога у їх структурі.

У правоохоронних органах психологічні служби працюють у двох напрямках: 1) підвищення психологічної надійності співро­бітників; 2) максимальне використання психологічного потенціа­лу — надання необхідної психологічної допомоги співробітникам у виконанні їх службових завдань.

Перший напрямок передбачає виконання таких видів роботи:

• психологічний відбір кадрів;

• надання допомоги у раціональному розподілу кадрів, врахо­вуючи їх психологічні особливості;

• підвищення психологічної компетентності співробітників;

• діагностика психологічного клімату в робочих колективах, групах і профілактика деструктивних проявів;

• психологічна підготовка кадрів на певні посади, участь в атестації співробітників;

• консультування управлінців;

• консультування співробітників.

Другий напрямок передбачає виконання таких видів робіт:

—вивчення соціально-психологічних явищ в регіоні, які впливають на стан правопорядку;

—психологічне консультування співробітників при розв'я­занні поточних службових завдань;

— проведення службово-психологічної експертизи;

— психологічне забезпечення несення служби в екстремаль­них умовах;

— психологічне забезпечення переговорних процесів у ситуаціях захоплення заручників та при погрозах терористичними актами;

— розробка психологічних портретів серійних убивць;

— здійснення індивідуальної профілактичної роботи;

— психологічний супровід кримінально-виконавчого процесу у пенітенціарних закладах.

Професійні функцій практичних психологів в основному однакові у правоохоронних органах, але відрізняються специфікою об'єктів, які вони обслуговують. В основному це: психологічна діагностика, психологічна корекція, психологічна профілактика, розвиток особис­тості, психологічне консультування. Так що коло діяльності практи­чних психологів у правоохоронних органах досить широке.