Галузі соціальної психології

магниевый скраб beletage

Найважливішими галузями сучасної соціальної психології є:

1.Соціальна психологія особистості.

2. Соціальна психологія відносин і взаємодії.

3. Соціальна психологія малих соціальних груп.

4. Соціальна психологія великих соціальних груп [2].

Соціальна психологія особистості розглядає особистість,

перш за все, в контексті різних соціальних зв'язків людини і її включеності в різні соціальні групи. При цьому увага акценту­ється на процесах взаємодії і взаємовпливу особистості і тих груп, до яких вона включена. Соціально-психологічні теорії осо­бистості характеризують соціальну обумовленість психічних явищ людини в умовах соціальної взаємодії. У зв'язку з цим ви­вчаються соціальні установки особистості («атитюди»), стерео­типи, ціннісні орієнтації, процеси соціалізації людини.

Соціальна установка — це ставлення людини до певного об'єкта в певних умовах, яке викликає в неї психологічні пере­живання щодо соціальної цінності об'єкта і відповідно регулює поведінку.

Соціальними об'єктами можуть бути: соціальні інститути суспільства і держави, явища, події, процеси, норми, окремі люди та ін. В англійській мові поняттю «соціальна установка» відпові­дає поняття «аттітюд». Соціальні установки, як правило, визна­чають сприйняття людиною тих чи інших явищ.

Поняття «ціннісні орієнтації» в соціальній психології ви­користовується для характеристики узагальненого емоційного ставлення людини до різних сторін життя. Ціннісні орієнтації включають в себе: інтереси, переконання, ідеали, спрямування особистості.

Соціалізація розуміється як засвоєння індивідом соціального досвіду, як формування і розвиток системи соціальних установок особистості. Соціалізація особистості відбувається через форма­льні групи (сім'я, дитячий садок, школа) і неформальні групи (товариші, випадкові знайомі, тимчасові групи), до яких людина належить в різні періоди свого життя.

Соціальна психологія відносин і взаємодії вивчає спілкування, міжособистісні відносини, конфлікти, соціальну перцепцію.

В соціальній психології виділяють три функції спілкування: інформаційне, інтерактивне і перцептивне.

Інформаційна функція спілкування передбачає обмін інфо­рмацією між людьми в процесі спілкування. Цей обмін може бу­ти вербальним (за допомогою мовлення) або невербальним (за допомогою жестів, міміки, рухів очей зміни погляду, зміни інто­нації в голосі та ін.).

Інтерактивна функція спілкування характеризує взаємодію людей: наслідування, переконання, спільна робота, співпраця, суперництво, конфлікти, ділове спілкування. В результаті такої взаємодії виникають відповідні відносини між людьми: симпатія, антипатія, дружба, любов, соціальна згода та ін.

Соціальна перцепція — це особливості сприйняття і розу­міння людиною інших людей. Вивчається, який вплив на розу­міння інших людей має стать, вік, темперамент, національність, інтелект, психічний стан, установки, досвід спілкування, профе­сійні і особистісні особливості даної людини.

Соціальна психологія малих соціальних груп традиційно займається вивченням груп і відносин в них. Експериментально вивчається структура малих груп, їх розвиток, взаємодії індиві­дів і групи, розробляється класифікація малих груп. Зокрема, розрізняють формальні і неформальні малі групи. Формальними називають групи, членство в яких має офіційний характер: шкі­льний клас, бригада, студентська група, вокальна група, творча група, спортивна група та ін. Неформальні малі групи — це об'єднання людей, які виникають на основі особистих потреб членів суспільства: компанії друзів, групи людей, об'єднаних спільними інтересами (до музики, до рибалки, до спорту, до до­машніх тварин та ін.).

У кожній групі формується певний тип соціально-психоло­гічних зв'язків між її членами: груповий тиск, конформізм, згур­тованість, кооперація, лідерство та ін.

Особливу зацікавленість у соціальних психологів викли­кає проблема конфліктів у малих групах, яка вимагає глибоко­го вивчення, бо конфліктність має сильний вплив на психоло­гічний стан особистості, її поведінку і стосунки з іншими лю­дьми.

Актуальним предметом соціально-психологічних досліджень є особливий вид малої групи — сім'я: особливості сімейних сто­сунків, їх вплив на членів сім'ї (дітей, батьків), на їх розвиток, погляди на життя, ставлення до інших людей, до родинних зв'язків як таких.

Соціальна психологія великих соціальних груп і масові со­ціально-психологічні явища — це важливий розділ соціальної психології. До великих соціальних груп відносять нації, соціальні класи, асоціації, партії, демонстрації, тощо. Психологічні фено­мени великих груп мають свою специфіку, тому є особливим ви­дом дослідження. У зв'язку з цим у соціальній психології вивча­ється соціальне мислення, суспільна думка, менталітет, традиції, цінності, наслідування, слухи, паніка та ін.

Важливим напрямком дослідження в соціальній психології є вивчення психології натовпу, масової комунікації, моди, пропа­ганди, засобів психологічного впливу на великі спільноти людей.

Психологія міжгрупових відносин — це відносно новий на­прямок у соціальній психології, де вивчаються різні типи відно­син між виробничими, соціальними, етнічними, політичними групами людей. Це має дуже велике прикладне значення в сучас­них умовах існування суспільства. Потреба в таких дослідженнях розширюється в різних сферах життя: у сфері економічних відно­син, засобах масової інформації, політиці, в сфері обслуговуван­ня. Нині психолога можна зустріти в реальному агентстві, в бан­ку, у штаб-квартирі політичної партії, державних комітетах, в юридичних, педагогічних, медичних структурах і службах. У су­часних умовах запити на соціальних психологів значно зросли саме в прикладних питаннях. Відомий російський психолог Б.Д. Паригін [64, 28] виділяє такі галузі практичного застосування со­ціальної психології як науки: економіка, право, політика, побут, наука, мистецтво, релігія, філософія.

На даний час у нашій країні і інших країнах світу особливої популярності набули такі напрямки прикладної соціальної пси­хології, як: промислова соціальна психологія, психологія управ­ління, торгівлі, реклами, політична психологія, психологія сім'ї, психологія релігії та ін.

Більш детально зупинимось на соціально-психологічних аспе­ктах роботи психолога на виробництві і фірмах, в політиці, з сім'ями.