Психологічна робота з сім'єю : Психологія : B-ko.com : Книги для студентів

Психологічна робота з сім'єю

Сім'я — найважливіша сфера людських стосунків, але її роль у становленні і розвитку окремої особистості, її якостей, емоцій­них станів була усвідомлена вченими і практиками тільки у дру­гій половині XX ст. На даний час уже є багато досліджень з цієї проблеми. Сім'ю досліджують різні наукові дисципліни: соціоло­гія, демографія, етика, педагогіка, юриспруденція, психологія, медицина. Усі вони консультують сім'ю з урахуванням сфери своєї діяльності.

Науково-практичний підхід до психологічного вивчення сім'ї концентрується, як правило, навколо такої проблематики:

• психологія сексуальності, симпатії, любові;

• функції сім'ї;

• етапи розвитку сім'ї;

• функціонально-рольова структура сімейних відносин;

• психологія подружніх відносин;

• психологія дитячо-батьківських відносин;

• види консультування сім'ї;

• концептуальні моделі психотерапевтичної роботи з сім'єю.

Не дивлячись на те, що поняття «нормальна сім'я» дуже умо­вне і в різних культурах різне уявлення про нормальну сім'ю, вчені і практики різних країн явно чи неявно до вивчення про­блеми сім'ї підходять з точки зору норм. Нормальна сім'я — це сім'я, яка створює умови для емоційного благополуччя її членів, для функціонування і розвитку кожної особистості, для вихован­ня дітей.

З точки зору соціальної психології об'єктом вивчення в сім'ї є:

—особистість (чоловіка, жінки, дітей) в контексті сімейних (батьківсько-дитячих і подружніх) стосунків;

— процеси міжособистісної взаємодії;

— сім'я як мала група і стосунки в ній.

Практичні психологи орієнтовані на такі види роботи:

• діагностика особистості і типів сімейних відносин;

• консультування;

• психотерапія сім'ї.

У науковій літературі часто розрізняють поняття «стать» і «гендер». Терміном «гендер» позначають стать як соціальне явище, що характеризує сукупність особистісних і соціальних ознак, які відрізняють чоловіка від жінки. Різниця в статі генети­чно визначена. Гендерні особливості формуються на основі за­своєння статевих ролей, соціальних ролей і є основною форму­вання міжособистісних стосунків.

Психологія сімейних відносин вивчає і підготовку молоді до сімейного життя, і весь комплекс наукових й практичних про­блем, які виникають або можуть виникнути до створення сім'ї, в процесі її існування і розвитку, а також після її розпаду.

Весь комплекс соціально-психологічних проблем сім'ї, як пра­вило, зводиться до трьох основних груп:

1) досімейні;

2)подружні;

3)стосунки між батьками і дітьми.

У кожній із груп психолог виконує одні і ті ж види роботи:

1. Діагностика дає можливість зібрати необхідну інформацію. Проводиться вона у формі бесіди, інтерв'ю, тестування, анкету­вання.

2. Консультування — це психологічна допомога членам сім'ї у розв'язанні їх проблеми. Головним методом психологічного кон­сультування виступає діалог психолога з клієнтом, подружньою парою, всією родиною.

3. Психотерапія здійснює корекцію дисгармонії сімейних сто­сунків, які можуть стати джерелом травматизації особистості.

В цілому під сімейною психотерапією розуміють систему психологічних впливів на сім'ю чи окремих її членів з метою оп- тимізації її функціонування [84, 14].

Основним об'єктом сімейної психотерапії є сім'я як джерело психологічної травматизації особистості, порушення функціону­вання сім'ї. Виділяють три види психотерапії:

• психотерапія подружніх відносин;

• психотерапія дітячо-батьківских стосунків;

• психотерапія при психічних і соматичних захворюваннях окремих членів сім'ї.

Сімейна психотерапія проводиться в різних умовах: у центрі психологічного здоров'я, у школах, лікарнях, психолого-педаго- гічних консультаційних пунктах, у сім'ях, агентствах соціального захисту, у приватних психологічних консультаціях.