3.1. Класифікація діагностичних моделей

Діагностика - розділ медицини, що вивчає методи та принципивстановлення діагнозу (діагноз - розпізнання). Це особливий вид лі-карської діяльності, що має багато схожого з науковим пізнанням. Лі-кар є суб'єктом, а хворий - об'єктом пізнання.

Під час дослідження хворого лікар будує модель хвороби, яку зі-ставляє з еталоном - нозологічною формою, описаною мовою сучас-ної науки. Більш конкретний зміст поняття діагноз - це короткий лі-карський висновок про суть хвороби та стан хворого, а висновокможе бути у двох формах "здоровий" або "хворий". Вважається, щоколи у людини не виявлено прояву патології, то вона є "здоровою", аякщо є відхилення та зміни від фізіологічної норми, то вона "хвора".Але такий підхід є досить умовним, тому що у людини може бутипринаймні чотири стани:

оптимальна стійкість до дії патогенних факторів, коли хорошафізична, психічна та соціальна адаптованість;

передхвороба, коли можливий розвиток патологічного проце-су без зміни сили дії патогенного фактора, внаслідок зниження резис-тентності;

стан, який характеризується наявністю патологічного процесубез специфічних симптомів хвороби;

хвороба, тобто такий прояв патологічного процесу, який по-значається на соціальному статусі хворого.

У зв'язку з цим валеологія розглядає три типи діагностичних мо-делей:

Нозологічна діагностика.

Донозологічна діагностика за функціональними показниками.

Діагностика здоров'я за прямими показниками.

Вибір моделі залежить від мети діагностики, тобто стан одного йтого ж пацієнта може бути описаний різними моделями. При цьомуголовним буде не симптоматика, а інтерпретація та інтеграція при ос-таточному формулюванні діагнозу. З позиції валеології діагноз - целогічна формула, в якій відображено стан індивіда, виражений у по-няттях сучасної медичної науки.