7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування : Валеологія : B-ko.com : Книги для студентів

7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування

Сучасна людина звикла до регулярного приймання їжі. Але в да-вні часи первісні люди часто голодували, тому при можливості наїда-лися досхочу, відкладаючи поживні речовини (вуглеводи та жири) нанаступний період їхньої відсутності. Цей генетично обумовленийстрах перед голодом змушує в наші часи людину їсти більше, ніж во-на зараз витрачає. Тому виникає надмірне накопичення резервів, пе-реважно жирів, а як наслідок цього починаються захворювання - цук-ровий діабет, гіпертонічна хвороба, атеросклероз.

У багатьох релігіях світу повне або часткове утримання від їжі єважливою частиною релігійних обрядів. Вони значною мірою впли-вають на вибір продуктів, спосіб їхнього приготування та вживання.Дотримання відповідних вимог позначається не лише на фізичномустані, але й на духовному, наближує до релігійності.

Наприклад, православні пости тривають майже половину року, ізначною мірою пов'язані з особливостями зміни часових періодівсільськогосподарського року. Поділяють їх на кілька категорій:

найсуворіший піст, під час якого не можна їсти, але можнапити воду;

піст, під час якого дозволено вживати сиру рослинну їжу тахліб;

піст, протягом якого дозволено вживати варену рослинну їжу,виготовлену без використання олії;

піст, протягом якого дозволено вживати рослинну їжу, зваре-ну з олією, а також рибні продукти.

До пісної їжі належать зернові, бобові, овочі, фрукти, ягоди, гри-би, їстівні дикоростучі рослини, горіхи, мед, рослинні олії, риба.

До "скоромної" їжі відносять продукти тваринного походження(м'ясо, печінка, жири, яйця, молоко) та продукти, які їх містять.

Фізіологічні процеси під час голодування

Голодування розрізняють:

абсолютне, коли не вживається ні їжа, ні вода;

повне, коли не вживають їжі, але п'ють воду;

неповне, коли їжа не задовольняє потреб в енергії;

часткове, коли калорій досить, але окремих поживних речо-вин замало.

Найбільш виразні зміни обміну речовин спостерігаються під часповного голодування, яке досліджували В.В. Пашутін та його учні.

Процес голодування розглядається як послідовні зміни трьохстадій.

Перша стадія (збудження) триває 1-4 доби. Протягом неї залишкиїжі проходять по травному каналу, але всмоктування поживних речо-вин припиняється. Тому у крові зменшується вміст насамперед глю-кози, що виявляють нервові клітини центру голоду, і виникає відчуттяголоду, яке стає домінуючим і зумовлює відповідну зміну поведінки.Стримати себе і продовжити голодування необхідно вольовими зу-силлями. У цей час утрачається до 2 кг маси тіла, переважно вода тавуглеводи, але не жир. Дихальний коефіцієнт є близьким до одиниці,температура знижується до нижньої межі норми.

Друга стадія (пригнічення) починається тоді, коли гальмуєтьсявідчуття голоду, організм починає споживати резервні речовини, якінакопичились у ньому раніше. У першу чергу, використовуються по-шкоджені клітини та жирова тканина. Протягом цього періоду люди-на втрачає до 25% власної маси. Його тривалість може дорівнювати40 добам, а потім знову виникає сильне відчуття голоду. Дихальнийкоефіцієнт знижується до 0,7, температура тіла дещо зростає.

Третя стадія (паралічів) характеризується тим, що всі резерви вжевичерпані, починається споживання речовин життєво важливих орга-нів та тканин. Це означає початок незворотних процесів, які завер-шаться виснаженням і загибеллю організму. Гальмування нервовихпроцесів позначається на функціональній активності всіх тканин.Розпад білків зумовлює розвиток набряків та накопичення кінцевихпродуктів обміну у тканинах, тобто виникає самоотруєння.

Тривалість кожної стадії значною мірою залежить від індивідуа-льних особливостей людини. Наприклад, важливим є співвідношенняміж масою та поверхнею тіла, тому що чим більша поверхня тіла, тимбільше втрачається енергії організмом, тобто швидше закінчуютьсязапаси поживних речовин. З такої ж причини низька температура на-вколишнього середовища та посилена м'язова діяльність негативнопозначаються на тривалості життя голодуючої людини.

Абсолютне голодування значно швидше завершиться стадією па-ралічів, тому що організм не одержує рідини, а тому не здатний вида-ляти шкідливі продукти обміну. їхня кількість зростає з більшоюшвидкістю, що може супроводжуватись зростанням температури тіла.

При неповному голодуванні всі процеси відбуваються повільні-ше, що залежить від ступеня дефіциту енергії. Економне витрачанняпоживних речовин зумовлює зміни у поведінці та обміні речовин, то-му виникає байдужість до зовнішнього світу, з'являються набряки,анемія, слабкість усіх м'язів.

Часткове голодування має ознаки, пов'язані з тим, яких саме ре-човин надходить недостатньо. Тому розглядають білкове, вуглеводне,жирове, вітамінне та мінеральне голодування та зневоднення. Ознакиокремих форм залежать від того, наскільки порушується функція, якувиконують дефіцитні поживні речовини.