1.4. Методи дослідження психології праці 1.4.1. Основні групи дослідницьких методів у психології праці

магниевый скраб beletage

На сьогодні існує велика кількість класифікацій основних груп дослідницьких методів у психології праці. Наведемо основні кла­сифікації, які використовуються в психології праці.

С.Л.Рубінштейн створив одну з перших Радянських класифіка­цій основних методів дослідження і виділив:

1. Спостереження - зовнішнє (об'єктивне), пряме (безпосеред­нє спостереження людини), опосередковане (спостереження за продуктами діяльності людини).

2. Експеримент:

- природний (проведення досліджень безпосередньо під час по­сесійної діяльності);

- лабораторний (моделювання професійної діяльності);

- психолого-педагогічний (експеримент з навчання);

- допоміжний (дослідження психологічних показників у ком­плексі із анкетуванням та тестуванням).

Поряд зі спостереженням та експериментом С.Л.Рубінштейн виділяв:

1. Порівняльний метод (порівняння між нормою та патологією).

2. Генетичний метод (порівняння між різними віковими група­ми).

Б.Г.Ананьєв усі методи класифікував за чотирма основними групами:

1. Організаційні:

- порівняльний;

- лонгітюдний;

- комплексний.

2. Емпіричні:

а) спостереження та самоспостереження;

б) експериментальний:

- лабораторний;

- польовий;

- природний;

- формуючий або психолого-педагогічний;

в) психодіагностичний:

- стандартні та проективні методики, анкети, інтерв'ю, бесіда то­що;

г) аналіз процесу та продукту діяльності:

- професіографія;

- хронометрія;

- оцінка продукту праці тощо;

д) моделювання:

- математичне;

- кібернетичне тощо; є) біографічні:

- аналіз фактів та подій життєвого шляху людини, документації, свідоцтва тощо.

3. Методи обробки даних (методи мат. статистики, якісний ана­ліз тощо).

4. Інтерпретаційні методи:

а) генетичні методи:

- філогенетичний;

- онтогенетичний;

- соціогенетичний;

б) структурні методи:

- психографія;

- типологічна класифікація тощо.

Системний підхід у психологічних дослідженнях взагалі та в психології праці зокрема дослідники почали використовувати з початку 70-х років минулого століття. Розглядаючи різновиди сис­темного підходу, В.А.Ганзен виділяє такі ступені повноти явищ:

комплексний підхід - передбачає наявність сукупності компо­нентів об'єкта, що вивчається, або методів, які використовуються під час його дослідження;

структурний підхід - передбачає вивчення складу систем, їх структур.

У разі застосування цілісного підходу вивчаються не тільки ча­стини об'єкта, але й відношення між частинами та цілим.