IV. Мотивація:

магниевый скраб beletage

IV. 1. Користь, що її приносить робота працівникові (заробітна платня, премія, натуральні видачі, різноманітні пільги, моральне задоволення від роботи, її суспільне значення тощо).

Основними структурними компонентами трудової діяльності є:

- мета як ідеальне уявлення результату;

- спосіб та засоби її досягнення;

- певні особистісно-смислові утворення.

IV.2. Міру пристосування психофізіологічних функцій до видів праці можна класифікувати таким чином:

1. Важка фізична праця з великими м'язовими зусиллями та значними енергозатратами (вимагає високого рівня саморегуляції обмінних процесів).

2. Праця помірної важкості з виконанням простих одноманіт­них рухів (вимагає вироблення в корі великих півкуль головного мозку рухових координацій).

3. Робота підвищеної точності, пов'язана з контрольно- вимірювальними операціями (розвинений кортикальний цикл са­морегуляції аналізаторів).

4. Розумова праця (кортикальні цикли управління розумовими діями).

Відповідно до кожної з виділених груп, потрібно формулювати ключові психофізіологічні функції. Визначивши ці функції, необ­хідно за допомогою відповідних статистичних процедур відбирати "тестові батареї" і довести їх валідність, надійність та репрезента­тивність.

Нагадаємо, що для визначення однієї тільки валідності необ­хідно розраховувати:

- валідність поточну;

- валідність критеріальну;

- валідність конструктивну;

- валідність інкременанту;

- валідність за віковою диференціацією;

- валідність очевидну;

- валідність прогностичну;

- валідність змістовну;

- валідність емпіричну і критерій валідізації.

Для розрахунків репрезентативності тестових норм необхідно розраховувати нормалізацію шкал, виконати процедуру стандарти­зації шкал, перевірити стійкість розподілу. У випадку негативних результатів - відсутності стійких норм для шкал із заданим числом градацій - прорахувати кількість вибірки, яка б забезпечила вихід на генеральну сукупність, дібрати недостаючу кількість респонден­тів і всі розрахунки починати знову. Для перевірки запропонованих тестів на надійність, принаймні, треба було б розрахувати коефіці­єнт а-Кронбаха.

Нагадаємо вимоги до методик та документів, у яких вони по­даються. Зміст і описання вимірювальних методик повинні задово­льняти таким вимогам:

- цілі, предмет і галузь використання методики повинні бути чі­тко й однозначно сформульовані;

- процедура проведення задається у вигляді однозначного алго­ритму, придатного для передачі особі, яка не має спеціальних пси­хологічних знань;

- процедура обробки повинна включати статистично обґрунто­вані методи розрахунків і стандартизації тестових балів;

- тестові шкали повинні перевірятися на репрезентативність, надійність і валідність у заданій області використання;

- процедури, в основі яких лежать самозвіти, повинні мати до­даткові засоби контролю достовірності, за допомогою яких автома­тично відсіюються недостовірні протоколи;

- інструкції до проведення тестових випробувань повинні прой­ти спеціальні випробування на однозначність їх виконання експер­тами щодо певного еталонного набору даних.

Будь-яка методика, яка не задовольняє перелічені вище вимоги не може вважатися професійною психодіагностичною методикою.