IV. Мотивація: : Психологія праці : B-ko.com : Книги для студентів

IV. Мотивація:

IV. 1. Користь, що її приносить робота працівникові (заробітна платня, премія, натуральні видачі, різноманітні пільги, моральне задоволення від роботи, її суспільне значення тощо).

Основними структурними компонентами трудової діяльності є:

- мета як ідеальне уявлення результату;

- спосіб та засоби її досягнення;

- певні особистісно-смислові утворення.

IV.2. Міру пристосування психофізіологічних функцій до видів праці можна класифікувати таким чином:

1. Важка фізична праця з великими м'язовими зусиллями та значними енергозатратами (вимагає високого рівня саморегуляції обмінних процесів).

2. Праця помірної важкості з виконанням простих одноманіт­них рухів (вимагає вироблення в корі великих півкуль головного мозку рухових координацій).

3. Робота підвищеної точності, пов'язана з контрольно- вимірювальними операціями (розвинений кортикальний цикл са­морегуляції аналізаторів).

4. Розумова праця (кортикальні цикли управління розумовими діями).

Відповідно до кожної з виділених груп, потрібно формулювати ключові психофізіологічні функції. Визначивши ці функції, необ­хідно за допомогою відповідних статистичних процедур відбирати "тестові батареї" і довести їх валідність, надійність та репрезента­тивність.

Нагадаємо, що для визначення однієї тільки валідності необ­хідно розраховувати:

- валідність поточну;

- валідність критеріальну;

- валідність конструктивну;

- валідність інкременанту;

- валідність за віковою диференціацією;

- валідність очевидну;

- валідність прогностичну;

- валідність змістовну;

- валідність емпіричну і критерій валідізації.

Для розрахунків репрезентативності тестових норм необхідно розраховувати нормалізацію шкал, виконати процедуру стандарти­зації шкал, перевірити стійкість розподілу. У випадку негативних результатів - відсутності стійких норм для шкал із заданим числом градацій - прорахувати кількість вибірки, яка б забезпечила вихід на генеральну сукупність, дібрати недостаючу кількість респонден­тів і всі розрахунки починати знову. Для перевірки запропонованих тестів на надійність, принаймні, треба було б розрахувати коефіці­єнт а-Кронбаха.

Нагадаємо вимоги до методик та документів, у яких вони по­даються. Зміст і описання вимірювальних методик повинні задово­льняти таким вимогам:

- цілі, предмет і галузь використання методики повинні бути чі­тко й однозначно сформульовані;

- процедура проведення задається у вигляді однозначного алго­ритму, придатного для передачі особі, яка не має спеціальних пси­хологічних знань;

- процедура обробки повинна включати статистично обґрунто­вані методи розрахунків і стандартизації тестових балів;

- тестові шкали повинні перевірятися на репрезентативність, надійність і валідність у заданій області використання;

- процедури, в основі яких лежать самозвіти, повинні мати до­даткові засоби контролю достовірності, за допомогою яких автома­тично відсіюються недостовірні протоколи;

- інструкції до проведення тестових випробувань повинні прой­ти спеціальні випробування на однозначність їх виконання експер­тами щодо певного еталонного набору даних.

Будь-яка методика, яка не задовольняє перелічені вище вимоги не може вважатися професійною психодіагностичною методикою.