1.1.2. Категорії "діяльності" та "праці" в психології : Психологія праці : B-ko.com : Книги для студентів

1.1.2. Категорії "діяльності" та "праці" в психології

Сучасна психологія праці розглядає працю людини як діяль­ність, включену в систему суспільних відносин і не існуючу поза ними.

Так А.Н.Леонтьєв розглядав діяльність як систему (а не як су­купність реакцій), включену в суспільні відносини, як процес, у якому відбувається взаємоперехід між полюсами "суб'єкт-об'єкт". Суспільні умови життя задають мотиви та цілі його діяльності, засоби та способи. Предметність діяльності зумовлює предметний характер образів, потреб, емоцій та почуттів. Розвинута діяльність зазвичай реалізується через сукупність дій, які підпорядковуються окремим цілям, які можуть бути виділені із загальної мети. Роль загальної мети виконує усвідомлений мотив, перетворюючись, завдяки його усвідомленню, у "мотив-ціль". Далі виділяються дії- процеси, які підкорені усвідомленим цілям, і нарешті операції, які безпосередньо залежать від умов досягнення мети. Системний ана­ліз людської діяльності є також аналізом багаторівневим та ієрар­хічним (людська діяльність зумовлена як соціальними відносинами так, і психофізіологічними механізмами).

Концепція С.Л.Рубінштейна будується на більш складних зв'язках різнопланових компонентів схеми "рух - дія - операція - вчинок" з цілями, мотивами та умовами діяльності її суб'єкта.

Отже, основним видом людської діяльності є праця, яка на від­міну від діяльності суб'єкта має такі психологічні ознаки:

1. Свідоме передбачення соціально цінного результату.

2. Усвідомлення обов'язковості досягнення соціально фіксова­ної цілі.

3. Свідомий вибір застосування, удосконалення або створення знарядь, засобів діяльності.

4. Усвідомлення міжособистісних виробничих залежностей від відносин.

Отже, праця є завжди діяльністю, але не всяка діяльність може бути названа працею; праця - не завжди професійна діяльність (наприклад, суспільно корисна праця, праця в догляді за дитиною, за хворим тощо), а професійна діяльність не завжди є працею (псе- вдодіяльність, діяльність з нульовим результатом тощо).

Е.А.Климов виділяє три категорії наук, які характеризуються різним ступенем зв'язку з психологією, зокрема:

- економіка праці, соціологія праці, фізіологія праці, гігієна праці, галузі медицини, пов'язані з вивченням професійних захворювань та експертизою працездатності, професійна педагогіка;

- технічні дисципліни, предметом яких є теорія, розрахунки та конструювання машин і приладів (оснащення трудового процесу знаряддями праці);

- галузі об'єктів людської діяльності - біологічні, технічні, знакові, соціальні системи, мистецтво.