2.13.2. Особливості діяльності в системі "людина - техніка - соціально-психологічне середовище" : Психологія праці : B-ko.com : Книги для студентів

2.13.2. Особливості діяльності в системі "людина - техніка - соціально-психологічне середовище"

На початку XX ст. було помічено, що не всі люди можуть ефективно виконувати певне коло професійних задач на вироб­ництві та на транспорті. У 1950-1960-х рр. „людський фактор" був виділений як основна причина надійності функціонування технічних систем. Поступове ускладнення професійних задач управлінців різних категорій (керівників, менеджерів) сприяло застосуванню психологічного відбору і в цій сфері професійної діяльності.

Задачі психологічного відбору в професіях типу "людина - техніка - соціально-психологічне середовище" успішно вирішу­ються в разі використання порівняно простих алгоритмів. Для чого, під час інженерно-психологічного проектування технічних засобів і самої діяльності оператора закладаються стандарти, які визначаються:

- рівнем розвитку когнітивних процесів,

- просторово-часовими та кількісно-якісними показниками індивіда,

- особливістю коливань працездатності в певних ситуаціях,

- індивідуальними можливостями показника „психофізіологіч­ної ціни роботи",

- анатомо-фізіологічними, нейродинамічними та особистісни- ми особливостям виконавця тощо.

Отже, врахування технічних характеристик засобів відобра­ження інформації, органів управління технічними засобами, особ­ливостей організації робочого місця та проявів типових і аварій­них виробничих ситуацій дозволяє конструкторам і спеціалістам з профвідбору визначати необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей суб'єкта та, спираючись на вже відомі показни­ки, конструювати прилади з урахуванням параметрів його профе­сійної придатності.

Ергономічний підхід дозволяє адаптувати технічні засоби до психофізіологічних особливостей людини, оптимізовувати ре­жими праці та відпочинку, реалізовувати принцип „активного суб'єкта діяльності", змінювати вимоги до професійної придатно­сті працівника.

2.13.3. Особливості діяльності в системах "людина - природа - соціально-психологічне середовище", "людина - знак - соціально-психологічне середовище", "людина - художній образ - соціально-психологічне середовище"

Особливості діяльності в системах "людина - природа- соціально - психологічне середовище" (ЛПС), "людина - знак - соціально-психологічне середовище" (ЛЗС), "людина - художній образ - соціально-психологічне середовище" (ЛХОС) зумовлені паспортними даними професії та індивідуально-типологічними і особистісними характеристиками індивіда.

Із цієї групи найбільш формалізованими є професії типу ЛЗС, при чому лише на нижчих ступенях їх складності. З ростом професіоналізму і складності професії вступають у дію фак­тори творчості, формування індивідуального стилю, розподілу функцій у спільній діяльності і соціально-психологічні феномени життя організації в тій чи іншій фазі її розвитку. Наприклад, як­що порівняно легко виділити ПВЯ бухгалтера і коректора, то набагато важче діагностувати ПВЯ головного бухгалтера, началь­ника відділу видавництва чи завідувача редакції. На цих трудо­вих постах розширяються можливості успішної діяльності через виникнення компенсаторних механізмів психічних функцій і перерозподілу трудових функцій.

Зрозуміло, що в професіях типу ЛЗС комунікативні складові їх ПВЯ більш виражені в редакторів порівняно з програмістами. З іншого боку, зрозуміло, що діяльність програміста висуває більш високі вимоги до інтелекту, планомірності, точності, рег­ламентованої поведінки. Також очевидно, що специфіка трудових постів відображається в представників професій типу ЛХОС (ар­хітектори, журналісти) і ЛПС (наукові співробітники науково- дослідного інституту, зоотехніки, практичні працівники сільського господарства тощо).

У професіях типу ЛЗС і ЛХОС адаптаційні можливості суб'єкта значно розширюються завдяки спеціалізації в межах професії, використанню різних операційних засобів, формуванню індивідуального стилю діяльності, взаємної компенсації психіч­них функцій. За характером наукового мислення і сукупності спе­ціальних здібностей явно розрізняють представників гуманітар­них і точних наук, фізиків і математиків, навіть професіоналів, які спеціалізуються в різних сферах у рамках однієї професії.