2.15. Професійне самовизначення суб'єкта та професійна кар'єра 2.15.1. Професійне самовизначення суб'єкта

Професійне самовизначення людини як суб'єкта трудової дія­льності є процесом її активної орієнтації у світі професій, пов'язаним із пошуком сенсу трудової діяльності, з її внутрішніми та зовнішніми конфліктами, професійними та життєвими кризами. Це процес періодично повторюваних виборів протягом усієї про­фесійної кар'єри особистості.

Є.А.Климов зазначає, що однією з найважливіших складових самовизначення є формування професійної самосвідомості. При цьому, він пропонує виділяти таку загальну структуру самосвідо­мості:

- усвідомлення своєї самоідентифікації з певною професіональ­ною спільнотою („ми - психологи", „ми - науковці", „ми - лікарі" тощо);

- знання й оцінка своєї відповідності професійним еталонам та чітке уявлення про ту соціальну роль, яку виконує („молодий спе­ціаліст", „початківець", провідний спеціаліст" тощо)"

- знання індивіда про ступінь його визнання у відповідній соці­альний групі професіоналів („мене вважають фахівцем", „мене вважають перспективним працівником" тощо);

- знання про свої сильні та слабкі сторони, шляхи та методи са­мовдосконалення, особливості індивідуального стилю діяльності тощо;

- уявлення про свої перспективи в обраній сфері діяльності.

Професійна придатність та умови і шляхи її формування - дру­га складова професійного самовизначення суб'єкта.

Е.Ф.Зеєр виділяє такі складові професійного самовизначення:

- вибірковість ставлення індивіда до професій;

- здійснення вибору індивідом із урахуванням своїх індивідуа­льних можливостей, вимог, які висуває конкретна професія, та со­ціально-економічних умов, у яких йому доведеться функціонувати;

- постійне самовизначення впродовж всього життя;

- постійне рефлексування впродовж всього свого професійного зростання та самоствердження в цій професії;

- ініціювання та актуалізація процесу самовизначення іншими подіями (закінчення навчання, зміна місця проживання тощо);

- сприймання самовизначення як самореалізації та самоактуалі- зації, як прояву соціальної зрілості індивіда.

Вибір професії - ключовий момент професійного самовизна­чення суб'єкта. Він конкретизує цілі, сенс буття, те, чому особис­тість віддає переваги. Усе це є відображенням соціальної активнос­ті індивіда.

Професійна ідентичність - процес становлення "інтегральної індивідуальності" (за В.С.Мерліним), становлення стилю життя, формування особистісних новоутворень, що передбачають оптима­льне узгодження множини актуальних та потенційно значущих соціальних ролей. За своїм змістом "професійна ідентичність" бли­зька до "ідентичності" за Е.Еріксоном, та "ідентифікації" за Р.Хей- вігхерстом.

Отже, психолог, який працює в царині психології праці й опі­кується проблемами професійного самовизначення суб'єкта, має вирішувати інформаційно-довідникові, просвітительські та діагно­стичні групи завдань, а також допомагати вибирати професію та напрямок перекваліфікування, здійснювати морально-емоційну підтримку індивіда, допомагати індивіду приймати рішення тощо.

Виходячи зі сформульованих груп завдань, можна зазначити, що головною метою психолога є поступове формування в індивіда готовності до самостійного й ефективного планування, корегуван­ня та якісного виконання запланованого.