2.15.2. Проблема становлення професійної самосвідомості

У становленні професійної самосвідомості індивіда важливу роль відіграють:

- "образ світу" професіонала;

- спрямованість особистості;

- професійна ідеологія;

- баланс між попереднім навчанням та особливостями самої ро­боти;

- взаємозв'язки з процесами розвитку професіоналізму суб'єкта тощо.

„Образ світу" професіонала для кожної професії має як свої особливості, так і загальні риси. Він впливає на світовідчуття, сві­тосприймання, на оцінку індивідом свого місця у світі, значущі для нього ціннісні орієнтації, смислову сферу тощо.

Спрямованість особистості включає такі компоненти:

- потреби;

- мотиви;

- інтереси;

- ціннісні орієнтації;

- ідеали;

- переконання;

- установки;

- рівень домагань;

- професійна позиція;

- професійне самовизначення;

- самосвідомість (образи „Я", самооцінка та самоповага);

- світогляд тощо.

Професійна ідеологія (за Є.А.Климовим) - система ствер­джень, які перебувають поза категоріями істини та спрямовані на обґрунтування суспільного положення, статусу професійного або внутрішньопрофесійного угрупування чи то окремого індивіда.

Баланс між попереднім навчанням та особливостями самої роботи визначається соціальною позицією індивіда, яку він займав („колишній студент", „колишній аспірант"), та тією, яку професій­ну роль він виконує зараз.

Взаємозв'язки з процесами розвитку професіоналізму суб'єк­та характеризуються:

- уявленнями про професію та критерії її оцінки;

- наявністю адекватної самооцінки реальних досягнень;

- готовністю до диференційованої оцінки наявного рівня про­фесіоналізму тощо.

Отже, у психології праці фахівці виділяють різноманітні ме­ханізми та умови, котрі або полегшують, або ускладнюють повно­цінне формування та розвиток самосвідомості суб'єкта праці.