2.15.3. Безробіття як "другий полюс" професійного самовизначення |
Для професійного самовизначення великого значення набувають - по перше - взаємозв'язки з процесами розвитку професіоналізму суб'єкта, тобто наявність у суб'єкта: - адекватної самооцінки, готовності до диференційованої оцінки свого рівня професіоналізму; - чіткого уявлення про професію, критеріїв її оцінки, критеріїв її оцінки у собі тощо. По друге - проявом професійного самовизначення є безробіття. Зазвичай, проблема безробіття розглядається під кутом мотивації професійної діяльності та особистісних деструкцій індивіда. Перша - актуалізується за умов формального включення індивіда в суспільний розподіл праці. Друга - у разі його примусового вилученні зі звичної для нього соціальної системи. Слід зазначити, що, з психологічного погляду, вимушена незайнятість супроводжується „синдромом соціально-психологічної дезадаптації", який проявляється у: - незадоволеності життям; - невпевненості у собі; - зниженні самооцінки; - зниженні соціальної активності та мотивації; - руйнуванні базових життєвих цінностей та цілей тощо. Унаслідок такого положення, у суб'єкта підвищується рівень емоційного напруження, погіршується стан здоров'я, руйнуються міжособистісні стосунки з сім'єю, родичами, друзями по роботі, втрачається сенс життя, особистісні перспективи тощо. Психологу слід пам'ятати, що на професійне самовизначення індивіда також впливають об'єктивні фактори, такі як: кризові точки при адаптації працівника. У часовому вимірі (за В.А.Толочек) можна виділити такі терміни: - три місяці, - шість місяців, - дванадцять місяців, - двадцять чотири місяці, - п'ять років, - сім років, - дев'ять років, - дванадцять років.
|