2.15.3. Безробіття як "другий полюс" професійного самовизначення

Для професійного самовизначення великого значення набува­ють - по перше - взаємозв'язки з процесами розвитку професіона­лізму суб'єкта, тобто наявність у суб'єкта:

- адекватної самооцінки, готовності до диференційованої оцін­ки свого рівня професіоналізму;

- чіткого уявлення про професію, критеріїв її оцінки, критеріїв її оцінки у собі тощо.

По друге - проявом професійного самовизначення є безробіт­тя.

Зазвичай, проблема безробіття розглядається під кутом моти­вації професійної діяльності та особистісних деструкцій індиві­да.

Перша - актуалізується за умов формального включення інди­віда в суспільний розподіл праці.

Друга - у разі його примусового вилученні зі звичної для ньо­го соціальної системи.

Слід зазначити, що, з психологічного погляду, вимушена не­зайнятість супроводжується „синдромом соціально-психологічної дезадаптації", який проявляється у:

- незадоволеності життям;

- невпевненості у собі;

- зниженні самооцінки;

- зниженні соціальної активності та мотивації;

- руйнуванні базових життєвих цінностей та цілей тощо.

Унаслідок такого положення, у суб'єкта підвищується рівень

емоційного напруження, погіршується стан здоров'я, руйнуються міжособистісні стосунки з сім'єю, родичами, друзями по роботі, втрачається сенс життя, особистісні перспективи тощо.

Психологу слід пам'ятати, що на професійне самовизначення індивіда також впливають об'єктивні фактори, такі як: кризові то­чки при адаптації працівника. У часовому вимірі (за В.А.Толочек) можна виділити такі терміни:

- три місяці,

- шість місяців,

- дванадцять місяців,

- двадцять чотири місяці,

- п'ять років,

- сім років,

- дев'ять років,

- дванадцять років.