1.1.4. Принципи „Психології праці" : Психологія праці : B-ko.com : Книги для студентів

1.1.4. Принципи „Психології праці"

Психологія праці базується як на загальнопсихологічних, спі­льних з іншими галузями психології принципах, так і на власних, специфічних для неї принципах.

Фундаментальну систематизацію загальнопсихологічних прин­ципів здійснив український психолог О.М.Ткаченко. Так, на його думку, принцип детермінізму визначає причини виникнення пси­хіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість психіч­них властивостей особистості. Детермінантами психіки є процес і продукт взаємодії суб'єкта з об'єктом. Автор виділяє три види де­термінації, залежно від рівня розгляду суб'єкта - як організму, як індивіда, як особистості.

Принцип відображення характеризує всі психічні функції, процеси і властивості як відображувальні, сигнальні за своєю при­родою. Вони випереджають фізичний контакт суб'єкта з об'єктом, вибірково сигналізують про значущі для нього якості об'єктивної дійсності за допомогою нейтральних щодо об'єкта подразників (сигналів). Психічне відображення в людини є знаково- опосередкованим, активним.

Принцип єдності психіки та діяльності стверджує, що психі­ка та діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній, ідеальний план діяльнос­ті, вона моделює дійсність і на основі цього регулює поведінку і діяльність.

Принцип розвитку психіки визначає тип її розвитку на кож­ному рівні детермінації психіки. На рівні організму суб'єкт розви­вається в процесі визрівання і формування психофізіологічних структур мозку, на рівні індивіда - у процесі діяльності присвоєння і репродукування, а на рівні особистості - у процесі перетворюва­льної діяльності, творення предметного світу і самотворення.

Системно-структурний принцип дозволяє розглядати психі­ку як складну систему взаємопов'язаних елементів, що виступає як особлива відкрита система зі зворотними зв'язками.

Специфічними для психології праці та інженерної психології є такі принципи:

а) принцип історизму, за яким психологічні особливості тру­дової діяльності розглядаються в процесі свого історичного стано­влення, ускладнення, подальшого удосконалення та трансформації;

б) принцип гуманізації праці, що передбачає гармонійність, творчу насиченість трудового процесу, безпеку, поліпшення умов праці, задоволеність людини від процесу трудової діяльності та її результатів;

в) принцип активності працівника (оператора) - людина за будь-яких умов має залишатись повноцінним суб'єктом трудової діяльності, навіть у разі повної її автоматизації, роботизації тощо;

г) принцип психологізації, тобто психологічної доцільності проектування та здійснення трудової діяльності - вона має врахо­вувати закономірності психічної діяльності особистості, її розвитку та самоактуалізації;

д) принцип комплексності, що полягає в необхідності взаємо­дії психології праці та інженерної психології з іншими науками про людину і техніку;

є) принцип послідовності - інженерно-психологічні вимоги діють на всіх етапах існування системи „людина - машина": проек­тування, виробництва, експлуатації тощо;

е) принцип особистісного підходу, за яким психіка працівника розглядається як складне особистісне утворення, що має цілісну психологічну структуру, кожна складова якої робить свій внесок у здійснення трудової діяльності і має бути врахована у взає­мозв'язку з іншими складовими.