2.16. Прогнозування успішності діяльності 2.16.1. Діагностика здібностей та прогнозування успішності діяльності

Діагностика здібностей та прогнозування успішності діяль­ності здійснюється, зазвичай, з метою визначення придатності індивіда до певного виду діяльності при професійному відборі. Крім того, прогнозування успішності діяльності на основі психоло­гічних та психофізіологічних показників (до початку діяльності) дозволяє оптимізувати процес навчання і застосовується під час:

- підбору та комплектування навчальних груп;

- організації індивідуального підходу до конкретного респонде­нта з трансформацією методики, організації та проведення навча­льного процесу;

- пошуку відповідних до професійних вимог компенсаторних можливостей індивіда тощо.

Психологічний та психофізіологічний відбір, як один із ком­понентів професійного відбору, передбачає вибір осіб найбільш придатних для виконання конкретної діяльності на основі оцінки їх індивідуальних нейродинамічних, психофізіологічних, психологіч­них показників та здібностей.

Найпростішим способом оцінки здібностей конкретного респо­ндента стосовно обраної професії є порівняння його даних із да­ними „успішних" (еталонних) працівників. За таким підходом, в оцінці експерта завжди присутні елементи прогнозу здібностей, тобто передбачення рівня їх прояву в майбутньому.

Більш ефективним є попередній прогноз темпів розвитку здібнос­тей у кандидатів (до початку професіонального навчання) з подальшим моніторингом їх реальних значень. При цьому, слід зважати на те, що прогнозування здібностей характеризується такими відмінностями:

- наявністю певного проміжку часу між етапами прогнозування та практичного оволодіння конкретною діяльністю або її виконан­ням;

- опосередкованими прийомами отримання інформації про зді­бності індивіда;

- парціальністю, відносно малою надійністю та недостатньою кількістю інформації тощо.

Отже, все це і визначає ймовірнісний характер прогнозів. У по­передніх розділах ми показали яким чином, використовуючи сучас­ні спеціальні психофізіологічні технології (наприклад: комплекс ДИК-01.0.) можна підвищити надійність, валідність та інформатив­ність прогностичних даних.