2.16.3. Вимоги до процедури дослідження професійно значущих властивостей

Проаналізувавши наукові та науково-методичні праці фахівців з профвідбору, можна сформулювати такі вимоги до процедури про­ведення діагностичного дослідження професійно значущих власти­востей та до методичних прийомів, що використовуються в системі професійного відбору:

1. Прогностична (інформативна) цінність методик. Це по­казник, що характеризується коефіцієнтом кореляції між результа­тами обстеження респондента та успішністю його діяльності. Інакше кажучи, це показник ступеня можливості правильного пе­редбачення професійної ефективності діяльності особи, що обсте­жується.

2. Надійність методик. Це міра стабільності результатів, отриманих за допомогою конкретної методики під час повторних досліджень одного й того ж респондента. Надійність вимірюється коефіцієнтом кореляції між окремими рядами результатів, отрима­них під час обстеження групи респондентів однією і тією ж мето­дикою.

3. Диференційованість методик. Це показник, за допомогою якого з'ясовується, наскільки вимірюваний параметр є дійсно неза­лежним від інших. Для визначення диференційованості методики необхідно виявити величину інтеркореляції методик попарно.

Для забезпечення достатньої надійності, валідності та інфор­мативності методик слід дотримуватись таких принципів:

- наукової обґрунтованості (методики повинні дозволяти дослі­джувати та оцінювати саме ті властивості особистості, які є профе­сійно важливими для конкретної професії);

- об'єктивності (під час проведення досліджень усі респонден­ти повинні перебувати в рівних стандартних умовах);

- практичності (методики не повинні вимагати від респондента спеціальної підготовки).

Психолог має запам'ятати, що роботу з діагностики та прогнозування здібностей дозволяють виконувати лише особам, які мають спеціальну психологічну підготовку.

ааа