17.5. Роль темпераменту в діяльності людини

магниевый скраб beletage

Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги нелише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвит-ку особистості, а й до типологічних особливостей нервової систе-ми, а отже, до темпераменту людини.

Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість ірухливість нервової системи (темпераменту) особистості вияв-ляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль.Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще ви-являє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявитиспівчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нер-вової системи.

Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно вияви-ти витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів,повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішностідіяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу наінших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхо-ліку, спричинюють боязкість, нерішучість, перешкоджають вста-новленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплен-ня новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльностізнижує активність, постійно викликає потяг до нового, модного.

Дослідженнями доведено, що на основі однакових властивос-тей вищої нервової діяльності можна сформувати істотно різнідинамічні особливості особистості: у слабкого типу нервовоїдіяльності — силу дій, у неврівноваженого — врівноваженість,у інертного — жвавість, рухливість. Такі зміни настають під впли-вом змістовного боку діяльності. Шляхом вправляння можна до-сягти певного рівня гальмування, слабкості, інертності чи нест-риманості рухів, але утворені в такий спосіб позитивні дії: сила,врівноваженість, рухливість не усувають повністю природженоїслабкості, неврівноваженості або інертності нервової діяльності.В екстремальних умовах звичне здебільшого втрачає силу, у діювступають природні особливості типу нервової системи, власти-вої людині: слабкість, гальмівність, збудливість, які виявляютьсяв розгубленості, ступорному стані, безпорадності, надмірнійзбудливості, втраті самовладання.

Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить відтипу вищої нервової діяльності, що входить до структури її тем-пераменту. Отже, у професійній орієнтації та підготовці до працімолоді потрібно зважати на особливості темпераменту.

^^ Ключові поняття теми

Темперамент, тип вищої нервової діяльності, сила нервовихпроцесів, рухливість нервових процесів, врівноваженість нервовихпроцесів, екстравертованість, інтровертованість, сензи-тивність, реактивність, пластичність, ригідність, резис-тентність.

Формалізована структура змісту теми

Основні компоненти темпераменту:

загальна психічна активність, моторика, емоційність.

Фізіологічне підґрунтя темпераменту:

тип вищої нервової діяльності.

 

ТЕМПЕРАМЕНТ

                                                —"1                            

 

Властивості вищої

 

 

Типи:

 

Основні властивості:

нервової діяльності:

 

- сангвінік (нервові

 

- сензитивність

- сила процесів

 

 

процеси сильні,

 

- пластичність

збудження та

 

 

врівноважені,

 

- резистентність

гальмування

 

 

рухливі)

 

- реактивність

- врівноваженість

 

 

- холерик (нервові

 

- ригідність

процесів збудження

 

процеси сильні,

 

- екстравертованість

та гальмування

 

 

неврівноважені)

 

та інтровертованість

- рухливість процесів

 

- флегматик (нервові

 

 

 

збудження та

 

 

процеси сильні,

 

 

 

гальмування

 

 

врівноважені,інертні)- меланхолік (нервовіпроцеси слабкі,малорухливі,неврівноважені)

 

 

 

Запитання для самостійної роботи

Якими властивостями перебігу психічної діяльності характе-ризується темперамент?

Які поєднання властивостей вищої нервової діяльності І. Пав-лов зробив засадовими стосовно поділу темпераментів на ти-пи?

У чому виявляються особливості поведінки екстраверта?

У чому виявляються особливості поведінки інтроверта?

Як темперамент позначається на формуванні рис особис-тості?

У чому полягає вихованість темпераменту?

Яку роль у діяльності фахівця в системі суб'єкт-суб'єктні сто-сунки відіграє знання темпераменту людини?

У чому може виявлятися врахування вчителем, лікарем особ-ливостей темпераменту об'єкта своєї діяльності?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи є тотожними поняття типу вищої нервової діяльності татемпераменту? Відповідь аргументуйте.

Чи можна стверджувати, що риси темпераменту мають при-роджену природу?

Чи завжди динаміка поведінки людини адекватно характери-зує її темперамент?

Чи є екстравертованість або інтровертованість особистості за-кономірним проявом певного типу темпераменту?

Чи може темперамент людини зазнавати істотних змін упро-довж життя?

Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньовпливає на формування рис характеру людини?

У чому полягає вихованість темпераменту?

Завдання та проблемні ситуації

Чи можна зробити висновок про темперамент особистості заяскравими, але епізодичними проявами її поведінки? В якихжиттєвих ситуаціях темперамент розкривається найповніше?

Залежно від станів людини у неї можуть змінюватися темпмовлення, емоційна збудливість. Чи завжди ці особливостіналежать до темпераменту? Визначте особливості, які нале-жать до темпераменту і які зумовлені мотиваційним чинни-ком. За якими ознаками це можна встановити?

Чи завжди індивідуально-психологічні властивості людини,що виявляються в ранньому дитинстві, зберігаються в по-дальшому її житті? Чим це можна пояснити?

Які поєднання рис типів темпераменту зустрічаються най-частіше? Чим це можна пояснити психологічно?

Список використаної та рекомендованої літератури

Белоус В.В. К исследованию влияния типов темперамента на^ффективность индивидуальной и совместной деятельности //Вопр. психологии. — 1986. — №3.

Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Учеб. пособие. —Пятигорск, 1990.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум,2002.

Максименко СД. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Мерлин В.С. Очерк теории темперамента. — М., 1964.

Небьілицин В.Д. Основньїе свойства нервной системи челове-ка. — М.: Просвещение, 1966.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Психология индивидуальньїх различий: Тексти. — М.: Изд-воМГУ, 1982.

Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуреиндивидуальнь х свойств человека // Вопр. психологии. —1985. — №11.

Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. —М., 1982.

Теплов Б.М. Психология индивидуальньїх различий. — М.: Пе-дагогика, 1985.

Хрестоматия по психологии. — М.: Просвещение, 1977.

Розділ 18ЗДІБНОСТІ