19.2. Структура характеру

магниевый скраб beletage

Характер як одна з істотних особливостей психічного складуособистості є цілісним утворенням, що характеризує людське«Я» як єдине ціле. Розуміння характеру як єдності його рис невиключає виокремлення в ньому окремих ланок з метою глибшо-го пізнання його сутності. І. Павлов, не заперечуючи цілісностіхарактеру, відстоював необхідність виокремлення його структур-них компонентів. Якщо ви аналізуєте особистість, — писав він, —ви повинні сказати, що за такими ось рисами її можна характери-зувати як тиху, спокійну, химерну, ніжну тощо. Але якщо окремічастини уявити відокремлено, без їх взаємозв'язку, то характерулюдини, звичайно, визначити не можна. Потрібно брати системурис і в цій системі аналізувати, які риси висуваються на першийплан, а які ледве виявляються, затираються.

Визначити структуру характеру означає виокремити в ньомупровідні компоненти, без яких цілісність характеру уявити неможна.

У структурі характеру необхідно розрізняти зміст і форму.Зміст характеру особистості визначається суспільними умовамижиття та виховання. Вчинки людини завжди чимось мотивують-ся, на щось або на когось спрямовуються. Але за формою наміри,прагнення реалізуються по-різному. Це залежить і від обставин,ситуацій, у яких перебуває людина, і від особливостей її характе-ру, передусім від темпераменту.

У структурі характеру виокремлюють такі його компоненти:

спрямованість;

переконання;

розумові риси;

емоції;

волю;

темперамент;

повноту;

цілісність;

визначеність;

силу.

Спрямованість є провідною в структурі характеру особистості.Вона виявляється у вибірковому позитивному або негативномуоцінному ставленні до вчинків і діяльності людей і самої себе.

Переконання — знання, ідеї, погляди, що є мотивами по-ведінки людини, стають рисами її характеру й визначають став-лення до дійсності, вчинки, поведінку. Переконання виявляють-ся в принциповості, непідкупності та правдивості, вимогливостідо себе. Людина з твердими переконаннями здатна докласти мак-симум зусиль для досягнення мети, віддати, коли потрібно, своєжиття заради суспільних справ. Безпринципним людям, кар'єри-стам ці риси характеру не властиві.

Розумові риси характеру виявляються в розсудливості, спос-тережливості, поміркованості. Спостережливість і розсудливістьсприяють швидкій орієнтації в обставинах. Нерозсудливі людилегко хапаються за будь-яку справу, діють під впливом першогоімпульсу. Розумова ж інертність, навпаки, виявляється в пасив-ності, байдужості, повільності у прийнятті рішень або у поверхо-вому підході до справ без урахування їх важливості.

Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як гарячковість,запальність, надмірна або вдавана співчутливість, всепрощення абобрутальність, грубість, «товстошкірість», нечутливість до страж-дань інших, нездатність співпереживати. Моральні, естетичні, піз-навальні, практичні почуття завдяки мірі вираженості в них емоційможуть виявлятись або в екзальтації, або в спокійному, поміркова-ному ставленні до явищ природи, мистецтва, вчинків людей.

Воля в структурі характеру зумовлює його силу, твердість.Отже, воля, як вважають, є стрижневим компонентом сформова-ного характеру. Сильна воля робить характер самостійним,стійким, непохитним, мужнім, здатним досягати поставленої ме-ти. Безвільні ж люди слабохарактерні. Навіть при багатстві знаньі досвіду вони нездатні наполягати на справедливості, виявляютьнерішучість, боязливість.

Темперамент у структурі характеру є динамічною формоюйого прояву. Характер — це єдність типологічного і набутого зажиття досвіду. Особливості умов життя, навчання та вихованняформують різноманітне за змістом індивідуальне ставлення доявищ навколишньої дійсності, але форма прояву цього ставлен-ня, динаміка реакцій особистості визначаються її темпераментом.Одні й ті самі переконання, погляди, знання люди з різним тем-пераментом виявляють своєрідно щодо сили, врівноваженості тарухливості дій.

Виокремлюючи в характері його структурні компоненти, тре-ба мати на увазі, що характер — це сукупність усіх його структур-них компонентів. Кожний структурний компонент характеру:спрямованість, інтелект, емоції, воля, темперамент інтегративновиявляється певною мірою в кожній рисі характеру, як і в харак-тері загалом. Тому не можна говорити про світоглядні, інтелекту-альні, емоційні, вольові риси характеру. Характер як своєріднестійке, цілісне ставлення особистості до різних аспектів дійсностіможе бути стійким або нестійким, повним, цілісним, визначенимабо невиразним.

Повнота характеру — це всебічний розвиток основних йогоструктурних компонентів: розумових, моральних, емоційно-во-льових. Розсудливість вчинків такої людини завжди узгоджена земоційною врівноваженістю та самовладанням.

Внутрішня єдність рис характеру визначає його цілісність.Вона виявляється в єдності слова та діла або в її відсутностіу вчинках. У безхарактерних людей помітно виявляютьсярозбіжність у поглядах, відсутність цілеспрямованості рис харак-теру, випадковість їх виявлення, залежність їх проявів від ситу-ацій, а не від внутрішніх установок особистості.

Особливо важливою в характері є його визначеність. Твер-дість і незалежність особистості в її прагненнях і переконаннях,у боротьбі за досягнення окреслених цілей свідчать про визна-ченість її характеру. Визначеність характеру у людини як суб'єк-та діяльності позначається на принциповості та сумлінності дійнезалежно від важливості доручення. На людину з визначенимхарактером можна покладатися, доручаючи їй важливі справи —вона виконає доручення відповідно до його мети, змісту справита способів виконання. Про людей з невизначеним характеромважко сказати, добрі вони чи погані. Це люди безпринципні,без чітких позицій у політичному, трудовому житті, у побуті.

Сила характеру виявляється в енергійних діях, завзятті та ак-тивності в діяльності, боротьбі за доведення справи до кінця, не-зважаючи на жодні перешкоди. Такі люди не бояться труднощів,уміють їх долати. Це новатори в праці, ентузіасти, ініціатори.

Справжню людину — активного діяча, колективіста, патріота,інтернаціоналіста, гуманіста — характеризує єдність усіх компо-нентів її характеру. Проте єдність характеру не виключає того,що в різних ситуаціях у однієї й тієї самої людини по-різному ви-являються зазначені компоненти та риси характеру. Одночаснолюдина може бути поблажливою та надмірно вимогливою, непо-хитною та поступливою, щедрою та скупою. При цьому єдністькомпонентів характеру залишається і саме у цьому виявляється.